57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією

На ринку праці часто виникає ситуація, коли монопольне становище займає покупець трудових послуг (монополія). Оскільки трудові послуги немобільні (працівники не можуть швидко змінити місце проживання або кваліфікацію), то фірма диктує заробітну плату, визначаючи кількість взятих на роботу.

На ринку монополії пропозиція для фірми збігатиметься з галузевою. Тобто її крива матиме зростаючий характер. Щоб збільшити число залучених до праці, фірма змушена буде виплачувати більшу зарплату, причому не тільки додатковим працівникам, але й взятим раніше. Тому для монополії граничні витрати на ресурс завжди вищі зарплати. Отже, точка максимізації прибутку фірми (МRР = МRС) відповідатиме меншій ставці зарплати (Wm) та меншій кількості взятих на роботу (Lm), ніж при конкурентному ринку(рис)

М онополізація ринку праці можлива не лише з боку покупця, а й з боку продавця (профспілок). Профспілки можуть впливати на рівень зарплати через збільшення попиту на працю:

1. Сприяння зростанню попиту на кінцеві продукти.

2. Збільшення продуктивності праці.

3. Підвищення кваліфікації.

Двостороння монополія — це коли продавець і покупець праці займають монопольне становище (профспілки вимагають рівня зарплати, не нижче мінімального рівня, а фірма наполягає на нижчій зарплаті). Фактично ціна на такому ринку залежатиме від співвідношення сил.

58. Капітал і процентний дохід

Капітал – виробничий фактор, або будь-який ресурс що створюється для вироб-ва більшої кіль-ті товарів та послуг. Капітал відмінний наприклад від землі тим, що він має здібність відновлення, тоді коли земельний фонд представляє собою фіксовану величину і не може бути збільшиним за короткий час. Розрізняють дві основні форми капітала : фізичний(машини, будівлі, матеріали тощо) і людський капітал (спільні та спеціальні знання , трудові навики досвід роботи тощо). Але найчастіше під капіталом (в загальному змісті цього слова) розуміють лише фіз. кап-л. Останній в свою чергу поділяеться на основний (реальні активи довгостроковоко користування такі як, будівлі, споруді, машини, обладнання, тощо) і оборотній капітал, який споживаеться з кожним циклом вир-ва (матеріали тощо) Кожен рік власник основного кап-лу відраховує окрему частину вартості його обладнання у вигляді амортизаційних відрахуваннь. Сукупний запас фізичного капіталу виступає у вигляді основних фондів фірми, які збільшуються в результаті інвестування і капіталовкладення. Інвестиції – процес створення нового капіталу, що вимагає витрат фінансових ресурсів і призводить до змін у запасах капіталу. Гроші, позичені для інвестицій, мають повернутися до вкладника з прибутком. Процент – це чистий доход, який отримує власник капіталу внаслідок його використання протягом певного проміжку часу. Альтернативною вартістю інвестицій є процентна ставка – ціна одиниці фін.ресурсів, що використовується протягом року. Підприємець купує капітальний товар з метою підвищення доходності бізнесу. При цьому він співставляє очікуваний доход від використання даного капіталу з витратами на його купівлю і експлуатацію. Подібні розрахунки мають назву дисконтування. Дисконтована вартість – сума, яку необхідно заплатити в даний момент за капітальні товари, щоб через певний строк мати бажаний доход.