41. Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.

Монополія – це така ринкова модель, в якій існує один продавець товару, що не має близьких замінників і підприємець має повну (абсолютну) владу над P внаслідок жорстких вхідних бар’єрів в дану галузь.

Характерні риси монополії:

1. Єдиний продавець (чистий монополіст являє собою всю галузь);

2. Нема близьких замінників (покупець повинен або купляти продукт монополіста, або відмовлятися від нього);

3. “Price maker”. Монополіст повністю контролює ціну і “диктує” її; 4. Наявність бар’єрів для входу на ринок.

Існують різні думки стосовно переваг і недоліків функціонування монополії. Ряд обставин говорить в користь функціонування монополії: 1) розвиток НТП;

2) Сучасна монополія існує в умовах розвинутого ринкового господарства, яке постійно спричиняє загрозу конкуренції.

Але є й недоліки: 1) монопольна влада над цінами завжди має загрозу піти по легкому шляху, оскільки завжди зберігається певний запас міцності;

2 ) великий бізнес завжди має тенденцію до бюрократизації; 3) На думку економістів в умовах монополії спостерігається неефективність в розподілі ресурсів (оскільки в умовах досконалої конкуренції Р = МС, а у монополії Р > МС).

Підприємства на ринку монополістичної конкуренції мають більш різноманітний набір стратегій, чим на ринку досконалої конкуренції: цінової конкуренції, диференціації продукції на підставі технічних характеристик, якості, надаваємих послуг, стимулювання збуту. Отже, виробник на ринку монополістичної конкуренції може як переміщатися по кривій попиту, так і зміщувати криву попиту на свою продукцію. Цінова конкуренція призводить до переміщення по кривій попиту, а диференціація – зміщення самої кривої попиту.

Антимонопольне законодавство – це збір законів, спрямованих проти накопичення фірмами небезпечної для суспільства монопольної влади.

42. Основні ознаки олігополії.

Олігополія – це галузь, в якій більша частина продажу здійснюється кількома великими фірмами, кожна з яких спроможна впливати на ринкову ціну власними діями.

Олігополію відрізняють наступні характерні риси:

• Нечисленність фірм. На ринку товару панує незначне число фірм. Неможливо точно визначити, скільки саме повинно бути фірм в галузі, тому що олігополія охоплює великий простір між чистою монополією і монополістичною конкуренцією.

• Однорідна або диференційована продукція. В олігополії немає чітко визначеного виду продукції. В таких галузях можуть вироблятися або однорідні, стандартизовані продукти, такі як сталь,мідь, цемент, або досить диференційовані, такі як автомобілі, миючі засоби, побутові електроприлади.

• Всезагальна взаємозалежність фірм. Нечисленність фірм на ринку породжує елемент загальної взаємозалежності. Оскільки кожен олігополіст має небагато суперників, дії одного,як правило, помітно впливають на стан інших. Приймаючи рішення, кожна фірма повинна враховувати можливу реакцію з боку конкурентів, зважати на те, що інші фірми будуть намагатися передбачити її дії і завчасно враховувати її реакцію на їхні дії.

• Значні перешкоди входження в галузь. Бар’єри входження в олігополістичну галузь досить високі. Їх можна розглядати і як одну з причин поширення олігополії. Вони викликані ефектом масштабу, власністю на патенти, сировинні ресурси, видатками на рекламу.

В багатьох галузях науково-технічний прогрес вимагає для досягнення ефективності все більших розмірів виробництва, тобто одне підприємство може мати такі виробничі потужності, що може задовольнити значну частку ринкового попиту. За умов досить стабільного попиту множина дрібних підприємств з високими витратами не здатна вижити. Розвиток деяких фірм на базі науково-технічного прогресу неминуче відбувається за рахунок витіснення або поглинання конкурентів, тому з часом число фірм в галузі скорочується. Менш енергійні фірми банкрутують, виживають найсильніші. Отже, ефект масштабу можна вважати основним бар’єром входження і причиною існування олігополій. Ця обставина робить неможливим перетворення багатьох галузей в більш конкурентні.

Особливою причиною існування олігополії є ефект злиття. Приводом до злиття можуть бути різні мотиви: досягти більшого ефекту масштабу, або зміцнити свою ринкову владу, усунути конкурента, тощо.