38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді.
На конкурентному ринку довгострокова рівновага як правило потребує збереження 3х умов:
-всі підприємства галузі максимізують свій прибуток;
-жодне з підприємств не має стимулів для входу або виходу з галузі, тому що кожне з них отримує нульовий економічний прибуток;
-ціна на товар є такою, що сукупна пропозиції відповідає сукупному попиту споживача.
В довгострововому періоді фірми, що знаходяться в галузі, мають достатньо часу для того, щоб розширити чи зменшити свої виробничі потужності, тому всі витрати є змінними.
Підприємство намагається максимізувати свій прибуток (П) , вибираючи для цього відповідний обсяг (Q) вир-ва. Якщо прибуток П=TR-TC, то максимальне значення функції П знаходиться з рівняння MR-MC=0, MR=MC. Але MR=P, тому умовою максимізації прибутку є виконання рівності MR=MC=P.
Існує 2 підходи до визначення Q, при якому П=max.
1) Порівняння сукупної виручки (TR) і сукупних витрат (TC)
Д
о
кривої TC проводимо дотичні, паралельні
кривій TR. У точках дотику опускаємо
перпендикуляри на вісі і знаходимо
шукане Q1, Q2, Q3, Q4.
2) Порівняння граничної виручки (MR) і граничних витрат (MC)
Ч
астина
кривої MC, яка знаходиться між кривими
ATC та AVC, є кривою пропозиції фірми
(оскільки при зміні цін виробляється
така кількість товару, при якій MC
перетинає криву MR=P).
В умовах досконалої конкуренції ціни є гнучкими і вони знижуються всякий раз, коли збільшується кількість товару за рахунок використання більш дешевих ресурсів. Це дозволяє підприємствам заробляти достатній прибуток від реалізації продукції по більш низькій ринковій ціні.
39. Модель „чистої” монополії та їх характеристики.
Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар'єрів для входу конкурентів на ринок, встановлюється монопольна влада виробника, який може за рахунок підвищення ціни знизити обсяг виробництва і отримати при цьому максимально можливий прибуток.
Абсолютною протилежністю монополії є монопсонія – це ринкова структура, де існує 1 продавець і безліч покупців. Єдиний монопсонічний ринок – це ринок праці.
Виділяють такі типи монопольних ринків:
Закрита монополія – тип монопольного ринку, де монополія захищена від конкуренції юридичними обмеженнями,патентами або інститутом авторських прав.
Єдина монополія – це монополія,яка існує завдяки економії на масштабах в-цтва. В її основі лежать виключні права на володіння наявними ресурсами.
Відкрита монополія – існує лише в обмежений в часі період, оскільки не має спеціального захисту від конкуренції, як правило, є наслідком винахідницької діяльності.
Чиста монополія – це ситуація, коли існує єдиний продавець товару, унікальними за своїми властивостями.
В
умовах чистої монополії галузь складається
з одного підприємства.
Крива попиту на продукт «чистого
монополіста» є одночасно кривою ринкового
попиту, що завжди є спадною, а не
горизонтальною лінією, як при досконалій
конкуренції.
Ціна, попит і граничні виторг підприємства
- монополіста зображені на графіку:
Монополіст, на відміну від конкурентної фірми, є «шукачем ціни», оскільки він приймає ринкову лінію попиту як задану, а сам встановлює ціну та обсяг виробництва, бо має дуже сильну ринкову владу.
Умовами встановлення та утримання монопольної влади є бар'єри для вступу конкурентів до галузі, тобто обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на монопольному ринку, а саме:
-виключні права;
-патенти, авторські права, ліцензії;
-власність на всю пропозицію виробничого фактора;
-ефект масштабу великого виробництва;
-нечесна конкуренція.