Невирішена Білет № 29.

Завдання 7 оцінюється за 25-тибальною шкалою

Розрахувати індикатор розвитку внутрішньогалузевої торгівлі за показником Баласса між країною та зовнішнім світом, якщо відомо наступне. Вона експортує та імпортує продукти за 4 основними товарними позиціями.

Товарні позиції	Експорт, $	Імпорт, $
Продукція хімічної промисловості	400 млн.	250 млн.
Продукція АПК та харчової промисловості	200 млн.	350 млн.
Мінеральна сировина	300 млн.	200 млн.
Продукція легкої промисловості	440 млн.	305 млн.

Невирішена Білет № 30.

Завдання 7 оцінюється за 25-тибальною шкалою.

Зробити висновки щодо рівня відкритості економіки групи країн, якщо відомі наступні макроекономічні результати їх діяльності. Визначити, як можна ідентифікувати зазначені країни за підходами МВФ.

Країни	Споживання	Інвестиційні витрати	Державні витрати	Зовнішньоторговельний оборот	експорт	імпорт
А	800	200	150	300	220	*
В	500	30	200	300		200
С	50	10	5	90	10	*
Д	600	100	100	8	*	5

Вирішена Білет № 31.

Завдання 7 оцінюється за 25-тибальною шкалою.

Визначте, за якими варіантами країна А та Б мають найбільш оптимальну структуру господарства до міжнародної торгівлі та які наслідки буде мати спеціалізація на одному із виробництв з огляду ефекту масштабу та ефекту споживання.

Споживчі товари	70	60	50	40	30	0
Інвестиційні послуги	0	5	10	15	20	25

Споживчі товари	0	7	14	21	28	35
Інвестиційні послуги	50	40	30	20	10	0

Для того, щоб визначити оптимальну структуру гос-ва до міжнародної торгівлі, нам потрібно побудувати криву байдужості, котра буде відображати структуру попиту в кожній країні. В нашому випадку, даних про попит немає. Оптимальна структура господарства досягається в точках (точці) перетину кривої байдужості та кривої виробничих можливостей. Через недостачу даних, вважаємо вільними обрати будь-яку точку, як точку перетину кривих. Нехай для країни А це точка (50;10), а для країни Б – (21;20).

Для пояснення ефекту масштабу порівняємо граничні вигоди і граничні доходи при зміні обсягу інвестиційних послуг. Для країни А кожні 10 одиниць додаткових інвестиційних послуг коштують 20 одиниць втрат виробництва споживчих товарів. Для країни Б – 7 одиниць. Отже, ціна додаткових інвестиційних послуг для країни А=2, для країни Б=0,7 споживчих товарів. У випадку початку торгівлі виробничі можливості країн додаються, і ми отримуємо нову криву вир можливостей (105;0), (98;10)…(50;60), (30;70), (0;75). Якщо припустити, що попит двох країн не зазнав структурних змін, то найближчою до початку координат є точка (71;30), що є основою нової кривої байдужості. У такому випадку, для задоволення попиту країнам потрібно виготовити 71 одиницю споживчих товарів та 30 одиниць ін. послуг. Але, у нових умовах виробничі можливості перевищують первинний попит, бо країни здатні виготовити 71 сп товарів і при цьому 50+10/7=51,4 ін послуг, або 30 од ін. послуг і при цьому 84 од сп товарів. Насправді, попит при торгівлі збільшиться, реагуючи на зростання виробничих можливостей (за умови обмеженості моделі лише двома країнами), а нова крива байдужості переміститься вище. Зростання споживання відбудеться завдяки ефекту масштабу, бо країни в результаті спеціалізації почали виробляти більше товарів, аніж до торгівлі.