42. Пасивні та безособові синтаксичні конструкції.

Пасивні і безособові синтаксичні конструкції акцентують увагу на дії, а не на її виконавцеві і надають висловлюванню офіційного характеру, тому активно використовуються в юридичних текстах:

Оплата здійснюється в триденний термін після підписання Договору.

Сторони звільняються від часткового або повного виконання своїх обов’язків у разі виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до ст. 38 Кримінального кодексу України до необхідної оборони прирівнюються дії, вчинені під час правомірного затримання та доставлення відповідним органам влади особи, яка вчинила злочин.

Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання має бути належним чином мотивоване.

Потерпілого було доставлено в лікарню і прооперовано.

У поданні суддів порушено питання про скасування судових рішень щодо С.

Пасивні і безособові синтаксичні конструкції дозволяють уникнути категоричності і зберегти нейтральний тон:

пор. Ви не виконали умов договору / Вами не виконано умов договору; Ми передаємо справу до суду / Справу буде передано до суду.

Безособові речення з незмінною дієслівною формою на -но, -то є однією з основних рис української мови, що відрізняють її від інших слов’янських мов. Тому у виборі між синонімічними синтаксичними конструкціями з дієприкметниковим присудком та безособовими дієслівними формами перевагу віддають другому варіанту:

пор. Ваша претензія визнана безпідставною / Вашу претензію визнано безпідставною;

Конференція була організована на гідному рівні / Конференцію було організовано на гідному рівні.

Проте у складних синтаксичних конструкціях ці синонімічні засоби можна чергувати: Експертизою встановлено, що постріл, яким його було поранено, здійснений з близької відстані.

43. Мовний та мовленнєвий етикет юриста.

Етикет - вироб­лені суспільством норми поведінки.

Основну частину етикету загалом становить мовний, мовленнєвий етикет.

Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності.

Мовний етикет як соціально-лінгвістичне явище виконує такі функції:

• контакто-підтримувальну - встановлення, збереження чи закріплення стосунків адресата й адресанта;

• ввічливості (конотативну) - прояв чемного поводження членів колективу один з одним;

• регулювальну (регулятивну) - регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;

• впливу (імперативну, волюнтативну) - передбачає реакцію співбесідника - вербальну, невербальну чи діяльнісну;

• звертальну (апелятивну) - привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника;

• емоційно-експресивну (емотивну), яка є факультативною.

Наявність цих функцій підтверджує думку, що мовний етикет – це своєрідний механізм, за допомоги якого може відбутися ефективне спілкування. Усі названі функції мовного етикету грунтуються на комунікативній функції мови.

Мовленнєвий етикет - реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.

Мовленнєвий етикет – поняття ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність. Якщо ми під час розповіді надуживаємо професіоналізмами, термінами, і нас не розуміють слухачі, то це порушення мовленнєвого етикету, а не мовного.

Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх можливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо.

З точки зору національної специфіки мовленнєвого етикету варто сказати, що структура його склалася у кожної нації на її власній народній основі під впливом різного роду психологічних, соціально-політичних, культурологічних факторів.

Мовленнєвий етикет досліджується різними лінгвістичними дисциплінами. На нього звертають свою увагу культура мови, стилістика, соціолінгвістика. Дослідження явищ мовленнєвого етикету здійснюється у двох основних аспектах: соціолінгвістичному і стилістичному. Соціолінгвістика цікавиться соціальною стороною мовленнєвого етикету. З точки зору ж стилістики мовленнєвий етикет - явище надстильове, не прекріплене до жодного стилю. Можна говорити лише про більшу чи меншу міру його вияву у тому чи іншому стилі. Наприклад, найтиповішою формою вияву мовленнєвого етикету є усне контактне спонтанне діалогічне мовлення, і ці ознаки наближають мовленнєвий етикет до розмовного мовлення. Але мовленнєвий етикет не належить до розмовного мовлення, а тим більше до розмовного стилю (хоча найбільш повно мовленнєвий етикет виражається саме в усному розмовному мовленні).

Отже, мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спілкування. Це сукупність значною мірою стандартизованих висловів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням.