- •3. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •4.Соціологічні методи дослідження, тестування, проективні методи.
- •5.Психолого-педагогічний експеримент.
- •6.Роль спадковості, середовища і діяльності в розвитку особистості.
- •7.Вікові особливості дітей дошкільного віку.
- •8.Поняття готовності дитини до навчання у школі.
- •9. Особливості розвитку та виховання молодших школярів.
- •10.Особливості розвитку та виховання підлітків.
- •11.Особливості розвитку та виховання старшокласників (юнацький вік).
- •12.Процес виховання, його структура, мета і завдання.
- •13.Закономірності та принципи виховання.
- •14.Основні напрями виховання: загальна характеристика.
- •15.Система методів виховання, їх сутність, вимоги до них
- •16.Методи, прийоми, засоби виховання.
- •17.Методи формування свідомості:
- •18.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •19.Методи стимулювання діяльності й поведінки.
- •20.Методи самовиховання
- •21.Генетико-моделюючий метод виховання.
- •22.Діалектика розвитку колективу.
- •23.Учнівське самоврядування в школі.
- •24.Дитячі і юнацькі громадські організації.
- •25.Функції, напрями і форми роботи класного керівника.
- •26.Критерії оцінювання ефективності виховного процесу.
- •27.Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів.
- •28.Позакласна виховна робота: сутність, форми і методи
- •29.Принципи, шляхи і засоби перевиховання.
- •30.Педагогічне спілкування у структурі діяльності вчителя
- •31.Сутність та категорії дидактики.
- •32.Освітня система в Україні
- •33.Комптентісний підхід у формуванні освіти
- •34.Основні джерела змісту освіти, стандарти освіти.
- •35 Структура процесу навчання
- •36.Концепціїї навчання
- •37. Закономірності навчання і принципи
- •38.Класификация методов обучения
- •39.Організаційні форми навчання
- •41.Нестандартний урок. Класифікація нестандартних уроків.
- •43.Педагогічний контроль навчально-пізнавальної діяльності.
- •44 Перевірка й оцінювання успішності учнів.
- •45.Управління освітою в Україні.
- •46.Європейські педагоги-класики кінця хvііі-хх ст. (й.-г.Песталоцці, й.-ф.Гербарт, ф.-в.Дістервег, ф.Фрьобель, м.Монтессорі, с.Френе, ж.-о.Декролі, р.Штейнер, я.Корчак)
- •47.Видатні українські педагоги хіх-початку хх ст.(к.Ушинський, х.Алчевська, б.Грінченко, і.Франко, т.Лубенець, с.Русова, м.Корф, м.Коцюбинський, н.Полонська, с.Васильченко).
- •49 Конвенція оон про права дитини. Загальна характеристика статей.
- •50. Закон України „Про охорону дитинства” (26.04. 2001).
17.Методи формування свідомості:
Це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать бесіда, лекція, диспут і метод прикладу.
-Роз'яснення- За його допомогою вихователі впливають на свідомість учнів, прищеплюють їм моральні норми і правила поведінки
-Бесіда Використовують її для з'ясування, а також цілеспрямованого формування психологічних особливостей, переконань, інтересів особистості.
-лекція Сутність її полягає в систематичному викладі навчального матеріалу, будь-якого питання.
- Диспут- Як метод формування свідомості особистості він передбачає вільний, жвавий обмін думками, колективне обговорення питань, що хвилюють учнів.
-Метод прикладу Як самостійний метод виховання і як прийом при застосуванні інших методів приклад є взірцем для наслідування, активно впливаючи на свідомість і поведінку школяра. Прикладом для виховання можуть бути педагоги, батьки, рідні й близькі люди, однокласники, історичні герої, літературні персонажі, діячі науки і культури, відомі політики, підприємці.
18.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
Провідну роль в організації і здійсненні навчально-пізнавальної діяльності відіграють словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда, діалог, лекція та ін.). Учитель з допомогою слова викладає, пояснює навчальний матеріал, а учні слухають, запам'ятовують і засвоюють. Розповідь учителя – це опис подій і предметів, жива й образна форма монологічного викладу інформації; використовується в усіх класах; містить у собі переважно фактичні відомості (опис явищ природи і суспільного життя, подій, фактів, відомостей з історії, біографічні відомості, відомості про норми і правила поведінки та ін.). Для того, щоб розповідь, як метод навчання, мала вплив на свідомість учня, вона повинна бути яскравою, емоційною, виразною, викликати в дитини почуття і враження. Розповідь дозволяє подавати інформацію послідовно і систематично. Пояснення — розкриття вчителем найсуттєвіших властивостей того, що вивчається, його внутрішньої структури, зв'язку з іншими об'єктами. Здійснюється в формі розповіді, бесіди, лекції та ін. Пояснення створює в учнів зв'язне, логічно послідовне уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства, про наукові факти, поняття, про мораль, етику, естетику, право, загальнолюдські цінності та ін. Словесне пояснення відкриває вчителю широкі можливості виховного впливу на учнів. Бесіда – один з методів навчання і виховання, що використовується для організації розумової діяльності учнів; в процесі бесіди учні, відповідаючи на запитання учителя і своїх товаришів, набувають нових знань про природу, суспільство, людину; у них формуються морально-естетичні поняття, уявлення, переконання, здійснюється розумовий, етичний, естетичний розвиток.
Лекція – це розгорнутий, організований в доступній формі систематичний і послідовний виклад сутності теоретичної проблеми або проблеми соціально-політичного, морального, етичного, естетичного змісту. Логічним центром лекції є певне теоретичне узагальнення, що належить до сфер наукового пізнання. Конкретні факти, що є основою бесіди чи розповіді, тут слугують лише ілюстрацією або початковим моментом.