- •3. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •4.Соціологічні методи дослідження, тестування, проективні методи.
- •5.Психолого-педагогічний експеримент.
- •6.Роль спадковості, середовища і діяльності в розвитку особистості.
- •7.Вікові особливості дітей дошкільного віку.
- •8.Поняття готовності дитини до навчання у школі.
- •9. Особливості розвитку та виховання молодших школярів.
- •10.Особливості розвитку та виховання підлітків.
- •11.Особливості розвитку та виховання старшокласників (юнацький вік).
- •12.Процес виховання, його структура, мета і завдання.
- •13.Закономірності та принципи виховання.
- •14.Основні напрями виховання: загальна характеристика.
- •15.Система методів виховання, їх сутність, вимоги до них
- •16.Методи, прийоми, засоби виховання.
- •17.Методи формування свідомості:
- •18.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •19.Методи стимулювання діяльності й поведінки.
- •20.Методи самовиховання
- •21.Генетико-моделюючий метод виховання.
- •22.Діалектика розвитку колективу.
- •23.Учнівське самоврядування в школі.
- •24.Дитячі і юнацькі громадські організації.
- •25.Функції, напрями і форми роботи класного керівника.
- •26.Критерії оцінювання ефективності виховного процесу.
- •27.Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів.
- •28.Позакласна виховна робота: сутність, форми і методи
- •29.Принципи, шляхи і засоби перевиховання.
- •30.Педагогічне спілкування у структурі діяльності вчителя
- •31.Сутність та категорії дидактики.
- •32.Освітня система в Україні
- •33.Комптентісний підхід у формуванні освіти
- •34.Основні джерела змісту освіти, стандарти освіти.
- •35 Структура процесу навчання
- •36.Концепціїї навчання
- •37. Закономірності навчання і принципи
- •38.Класификация методов обучения
- •39.Організаційні форми навчання
- •41.Нестандартний урок. Класифікація нестандартних уроків.
- •43.Педагогічний контроль навчально-пізнавальної діяльності.
- •44 Перевірка й оцінювання успішності учнів.
- •45.Управління освітою в Україні.
- •46.Європейські педагоги-класики кінця хvііі-хх ст. (й.-г.Песталоцці, й.-ф.Гербарт, ф.-в.Дістервег, ф.Фрьобель, м.Монтессорі, с.Френе, ж.-о.Декролі, р.Штейнер, я.Корчак)
- •47.Видатні українські педагоги хіх-початку хх ст.(к.Ушинський, х.Алчевська, б.Грінченко, і.Франко, т.Лубенець, с.Русова, м.Корф, м.Коцюбинський, н.Полонська, с.Васильченко).
- •49 Конвенція оон про права дитини. Загальна характеристика статей.
- •50. Закон України „Про охорону дитинства” (26.04. 2001).
8.Поняття готовності дитини до навчання у школі.
Психологічна готовність до навчання у школі розглядається як комплексна характеристика дитини, яка розкриває рівні розвитку психологічних якостей, що є найважливішими передумовами для нормального включення до нового соціального середовища і для формування навчальної діяльності.Складовими компонентами психологічної готовності дитини до школи є:
o мотиваційна (особистісна);( наявність у дитини бажання вчитися. Виникнення усвідомленого відношення дитини до школи визначається способом подання інформації про неї.)
o інтелектуальна; (передбачає наявність у дитини кругозору, запасу конкретних знань. Дитина повинна володіти планомірним та розчленованим сприйняттям, елементами теоретичного ставлення до навчального матеріалу, узагальненими формами мислення і основними логічними операціями, смисловим запам'ятовуванням)
o емоційно-вольова.
9. Особливості розвитку та виховання молодших школярів.
Становлення особистості юного школяра здійснюється під впливом нових взаємин з дорослими (вчителями) і ровесниками (однокласниками), нових видів діяльності (навчання) й спілкування, залучення в систему колективів (класного, загальношкільного). У нього розвиваються елементи соціальних відчуттів, формуються навички суспільної поведінки (колективізм, відповідальність за вчинки, товариськість, взаємодопомога тощо). Молодший шкільний вік надає великі можливості для формування моральних якостей і позитивних рис особистості. Податливість і відома навіюваність школярів, їхня довірливість, схильність до наслідування, великий авторитет учителя створюють сприятливі передумови для формування високоморальної особистості. Основи моральної поведінки закладаються саме в початковій школі, її роль в процесі соціалізації особистості надзвичайно велика.
Початкова школа повинна залучати своїх вихованців до посильної, розумно організованої продуктивної праці, значення якої у формуванні соціальних якостей особистості важко з чимось порівняти. Праця, яку виконують діти, має характер самообслуговування, допомоги дорослим або старшим школярам. Позитивні результати забезпечуються внаслідок поєднання праці з грою, де максимально виявляється ініціативність, самодіяльність, змагання самих дітей. Прагнення молодшого школяра до яскравого і надзвичайного, бажання пізнати прекрасний і чудесний світ, а також бажання випробувати надзвичайну рухливість - все це має задовольнятися в розумній грі, яка приносить користь і задоволення, сприяє розвитку у дітей працелюбства, культури рухів, навичок колективної діяльності і різнобічної активності.
10.Особливості розвитку та виховання підлітків.
Моральні ідеали й переконання підлітків формуються під впливом різноманітних факторів і тому дуже різноманітні. Поряд з позитивно орієнтованими якостями зустрічаються немало хибних, незрілих і навіть аморальних уявлень. Підлітки-хлопці схильні вибирати своїми кумирами сильних, мужніх сміливих людей. Привабливими можуть стати для них не лише книжкові пірати і розбійники, але й цілком земні місцеві хулігани, яких "навіть міліція боїться". Наслідуючи їх, підлітки, не усвідомлюючи того самі, переступають ту небезпечну межу, за якою сміливість обертається жорстокістю, незалежність — підлістю, повага до себе — насильством над іншими.
Виховна робота з школярами середнього віку - найважливіше й найскладніше з нинішніх завдань. Педагогам необхідно глибоко осмислити особливості розвитку і поведінки сучасного підлітка, вміти поставити себе на Його місце в надзвичайно складних і суперечливих умовах реального життя. Це вірний шлях подолання прогресуючого поки що відчуження підлітків від учителів, школи, суспільства. Учень середнього шкільного віку цілком спроможний зрозуміти аргументацію, переконатися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доведеннями.