- •3. Методи науково-педагогічних досліджень.
- •4.Соціологічні методи дослідження, тестування, проективні методи.
- •5.Психолого-педагогічний експеримент.
- •6.Роль спадковості, середовища і діяльності в розвитку особистості.
- •7.Вікові особливості дітей дошкільного віку.
- •8.Поняття готовності дитини до навчання у школі.
- •9. Особливості розвитку та виховання молодших школярів.
- •10.Особливості розвитку та виховання підлітків.
- •11.Особливості розвитку та виховання старшокласників (юнацький вік).
- •12.Процес виховання, його структура, мета і завдання.
- •13.Закономірності та принципи виховання.
- •14.Основні напрями виховання: загальна характеристика.
- •15.Система методів виховання, їх сутність, вимоги до них
- •16.Методи, прийоми, засоби виховання.
- •17.Методи формування свідомості:
- •18.Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •19.Методи стимулювання діяльності й поведінки.
- •20.Методи самовиховання
- •21.Генетико-моделюючий метод виховання.
- •22.Діалектика розвитку колективу.
- •23.Учнівське самоврядування в школі.
- •24.Дитячі і юнацькі громадські організації.
- •25.Функції, напрями і форми роботи класного керівника.
- •26.Критерії оцінювання ефективності виховного процесу.
- •27.Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів.
- •28.Позакласна виховна робота: сутність, форми і методи
- •29.Принципи, шляхи і засоби перевиховання.
- •30.Педагогічне спілкування у структурі діяльності вчителя
- •31.Сутність та категорії дидактики.
- •32.Освітня система в Україні
- •33.Комптентісний підхід у формуванні освіти
- •34.Основні джерела змісту освіти, стандарти освіти.
- •35 Структура процесу навчання
- •36.Концепціїї навчання
- •37. Закономірності навчання і принципи
- •38.Класификация методов обучения
- •39.Організаційні форми навчання
- •41.Нестандартний урок. Класифікація нестандартних уроків.
- •43.Педагогічний контроль навчально-пізнавальної діяльності.
- •44 Перевірка й оцінювання успішності учнів.
- •45.Управління освітою в Україні.
- •46.Європейські педагоги-класики кінця хvііі-хх ст. (й.-г.Песталоцці, й.-ф.Гербарт, ф.-в.Дістервег, ф.Фрьобель, м.Монтессорі, с.Френе, ж.-о.Декролі, р.Штейнер, я.Корчак)
- •47.Видатні українські педагоги хіх-початку хх ст.(к.Ушинський, х.Алчевська, б.Грінченко, і.Франко, т.Лубенець, с.Русова, м.Корф, м.Коцюбинський, н.Полонська, с.Васильченко).
- •49 Конвенція оон про права дитини. Загальна характеристика статей.
- •50. Закон України „Про охорону дитинства” (26.04. 2001).
5.Психолого-педагогічний експеримент.
Експеримент — дослідницька стратегія, за якої здійснюється цілеспрямоване спостереження за будь-яким процесом в умовах регламентованого визначення окремих характеристик його перебігу. При цьому відбувається перевірка наукової гіпотези.
Педагогічна психологія розвивалась під впливом експериментальних методів. Основною ознакою експерименту є те, що експериментатор не лише контролює хід досліду, але й створює умови, використовує (чи розробляє) методики, завдяки яким виявляються певні досліджувані психічні явища. Можливість математичної обробки даних, стандартизація, контрольованість результатів експерименту з боку інших дослідників роблять його найпрогресивнішим методом педагогічної психології.
Відомо, що процедура проведення експерименту передбачає визначення предмету дослідження, побудову гіпотези (чи гіпотез), організацію системи спеціальних умов діяльності учнів, вибір системи обробки даних та інтерпретації результатів.
Можна виділити такі види експерименту як природний, лабораторний і моделюючий.
Природний (і його різновидність психолого-педагогічний) експеримент має можливість вивчати психічні явища, що деколи не можливо в умовах лабораторного експерименту. В природному експерименті виділяють констатуючий і формуючий варіанти (або етапи). В констатуючому експерименті встановлюється (констатується) наявність тих чи інших явищ (на момент експерименту). У формуючому експерименті не тільки створюються умови для прояву певних психічних явищ, але вони активно формуються в ході експерименту (навчаючий чи виховуючий експеримент).
Лабораторний експеримент довгий час застосовувався як єдиний експериментальний метод, коли дослідження психіки відбувається в штучних умовах, в лабораторіях, із застосуванням спеціальних приладів.
В моделюючому експерименті (деколи його називають генетико-моделюючим) моделюється процес становлення та розвитку різних психічних функцій у діяльності. В експериментальній ситуації учень відтворює (моделює) ту чи іншу реальну або ідеальну для нього діяльність (розв'язання моральних задач, запам'ятовування необхідної інформації, виготовлення предметів тощо). Цей експеримент можна продуктивно застосовувати при вивченні проблеми зв'язку навчання та психічного розвитку, створюючи спеціальні експериментальні моделі навчання і вивчаючи їх вплив на процес розвитку
Позитивні моменти експериментального методу зазначені вище. Щодо недоліків, то в експерименті проявляється штучність ситуації, вплив експериментатора, вплив на результати експерименту установок досліджуваних тощо.
Виділяють такі етапи експерименту:
-теоретичний (визначення проблеми, мети, об'єкта і предмета дослідження, його завдань і гіпотез);
-методичний (розробка методики дослідження та його плану, програми, методів обробки отриманих результатів);
-експеримент – проведення серії дослідів (створення експериментальних ситуацій, спостереження, управління дослідом і вимірювання реакції піддослідних);
-аналітичний – кількісний і якісний аналіз, інтерпретація отриманих фактів, формулювання висновків і практичних рекомендацій.
