27.Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів.

У роботі з батьками класний керівник може використовувати різноманітні форми. Це може бути індивідуальна, групова і колекивна робота.

Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків учнів класу. Але головной формою роботі з батьками є проведення батьківських зборів. У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюється на засіданні батьківського комітету. Важливо визначити (і погодити з батьками) час проведення зборів з урахуванням їх зайнятості. На зборах підбиваються підсумки навчально-виховної роботи за певний період, визначаються перспективи. Завдання класних керівників, учителів полягає в тому, щоб підтримувати інтерес батьків до спільної роботи. Недоречно на зборах порушувати негативні аспекти діяльності окремих учнів, дорікати батькам за прогалини і недоліки у навчанні та поведінці їхніх дітей.

28.Позакласна виховна робота: сутність, форми і методи

Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Форми виховної роботи — це варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховної справи.

Фотрми поділяють на такі групи:

1) форми управління і самоуправління шкільним життям (збори, лінійки, мітинги, години класних керівників, засідання представницьких органів учнівського самоврядування, стінна преса тощо);2) пізнавальні форми (екскурсії, походи, фестивалі, усні журнали, інформації, газети, тематичні вечори, студії, секції, виставки тощо);3) розважальні форми (ранки й вечори, свята, ігрові програми тощо).

Методи виховної роботи поділяють на три групи:1) словесні (збори, мітинги, інформації, бесіди, диспути, дебати тощо), у холі яких використовуються словесні методи і види спілкування; 2) наочні (виставки, музеї, екскурсії, стенди, колажі та інші форми наочної агітації), які орієнтовані на використання наочних методів — зорового сприйняття вихованцями зразків взаємин, дій тощо;3) практичні (чергування, шефська і благодійна діяльність, збір та оформлення експонатів для музеїв, виставок, виготовлення стендів конкурсах тощо), основу яких становлять практичні дії вихованців, які змінюють об'єкти їхньої діяльності.

29.Принципи, шляхи і засоби перевиховання.

Перевиховання—-М.М. Фіцула, — це спеціальний вид педагогічної діяльності педагогів і учнів, спрямований на подолання недоліків їх особистості, розвиток наявних у неї позитивних якостей і формування на цій основі нових, суспільно значимих корисних рис і властивостей"

Принципи: 1) зв'язок перевиховання з цікавою продуктивною працею; 2) організація дитячого колективу, який забезпечував би позитивний вплив на вихованця; 3) опора на позитивні якості 4) органічне поєднання поваги до вихованців з прийнятою системою вимог; 5) індивідуальний підхід до вихованця; 6) гуманне ставлення 7) об'єктивне ставлення до важковиховуваних;

Наслідки виховного процесу залежать від уміння педагога використати наявну позитивну базу особистості, привчити її до активної співпраці над собою. Важливо залучати дитину до корисної діяльності, забезпечити високий темп, емоційну насиченість життя відповідно до індивідуальних і вікових особливостей. Водночас необхідно налагоджувати доброзичливі стосунки дітей з батьками, вчителями, ровесниками.