24.Дитячі і юнацькі громадські організації.

Дитячі (молодіжні) громадські організації — об´єднання громадян віком від 6 до 14 (молодіжні — від 14 до 28) років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів.З урахуванням з головних напрямів діяльності їх поділяють на шість груп.

1. Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичних проблем.

2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем.

3. Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України.

4. Молодіжні благодійницькі організації.

5. Релігійні молодіжні організації.

6. Дитячі громадські організації.

Більшість із них заявляють про свою позаполітичність. Їх виховна система спрямована, в основному, на формування вмінь і навичок у дітей і підлітків, пов´язаних з природою (життя в таборі, туризм, екологічне виховання), із зміцненням здоров´я (фізична підготовка), вихованням шанобливого ставлення до сім´ї, рідної місцевості, держави (сімейне життя, життя в суспільстві).

25.Функції, напрями і форми роботи класного керівника.

Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.

Діяльність справжнього класного керівника сповнена педагогічною творчістю і не обмежується певними рамками. Форми роботи можуть бути різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі та ін.); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи. Функції класного керівника:

— забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців,

-----здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу,

— організовувати позакласну виховну роботу з учнями

— вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за веденням учнями щоденників.

26.Критерії оцінювання ефективності виховного процесу.

Ефективність виховання — співвідношення між метою виховання і результатами, досягнутими у процесі формування особистості, соціальних груп.

Вихованість — комплексна характеристика особистості, враховує наявність і рівень сформованості в неї суспільно значущих якостей. Рівень вихованості — ступінь сформованості в учня відповідно до вікових можливостей найважливіших якостей особистості, які є показниками вихованості.

Критерії визначення ефективності виховного впливу шкільного колективу об'єднують у групи:

1. Критерії оцінювання організаційної структури і складових шкільного колективу:

— відповідність структури колективу соціальній моделі суспільства;

— чіткість розподілу функцій

— взаємозв'язок між внутріколективними об'єднаннями (

— здійснення управління діяльністю шкільного колективу

2. Критерії оцінювання змісту виховної діяльності учнів,

— єдність необхідних напрямів виховання з моралю

— комплексність у здійснення виховного впливу;

— індивідуалізація виховання.

3. Критерії визначення характеру внутріколективних відносин:

— соціальна спрямованість внутріколективних стосунків;

— погодженість ділових і особистих стосунків між учнями різного віку

— наявність моральності в процесі спілкування;

4. Критерії незалежного оцінювання особистості членами колективу:

— соціальна спрямованість:

— ставлення до трудової діяльності

— організаторська діяльність

— взаємини з товаришами по трудовому колективу: