5.3 Діагностування ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться для обґрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу певних товарів. Ці дані можуть бути використані при розробці планів експорту й імпорту в масштабах країни, при оцінці структури та напрямків зовнішньоторговельного обігу. Подібні розрахунки виконуються як у національній, так і в іноземній валюті.

При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для здійснення економічного аналізу потрібно обрати критерій ефективності.

Критерій - це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць. На основі такої ознаки здійснюється кількісна оцінка ефективності виробництва. Згідно з цим визначенням обраний критерій має відповідати принципам побудови показників ефективності, а також всебічно відтворювати її економічну сутність.

На основі похідних даних можна вирахувати проміжні та узагальнений показники, побудувати факторну модель, розробити формули впливу факторів на узагальнений показник, вирахувати можливі відхилення при здійсненні фінансово-господарської діяльності, обчислити резерви та обґрунтувати проблеми, які потребують негайного вирішення на управлінському рівні.

Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямків, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності.

Показники економічної ефективності поділяють на:

1. Показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення і відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення.

2. Показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення і відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.

Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних принципових методологічних положень:

• принципу всебічного обліку всіх складових елементів витрат та результатів, який припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку;

• принципу зведення витрат і результатів для зіставлення, який показує, що показники, які порівнюються, повинні відтворюватися однаковими кількісними одиницями і носити антонімічний характер в економічному розумінні. При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів;

• принципу зведення різнотермінових витрат і результатів до одного моменту часу за допомогою дисконтування;

• принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб'єкта господарювання, а й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.

Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття управлінських рішень, тому має за мету:

- оцінити діяльність підприємства та його підрозділів;

- виявити можливі резерви;

- сформулювати проблему, яку слід розв'язати.

Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї діяльності, корегування планів.

Виявлення резервів - надзвичайно важливий етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом дії.

Розглянемо коефіцієнти ефективності експорту та продажу валюти, отриманої від експорту. Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід перевищує експортні витрати. Це відображає базовий коефіцієнт ефективності експорту:

, (2.6)

де Е_е.б - базовий коефіцієнт ефективності експорту;

Ве - Виручка від експорту;

Ст - собівартість товару;

Тр - транспортні витрати;

Ор - організаційні витрати.

Якщо Е_е.б > 1, експорт ефективний. Чим вищий цей коефіцієнт, тим вище ефективність експорту.

Як уже зазначалося вище, для визначення ефективності експорту розрахунку тільки базового коефіцієнт ефективності експорту недостатньо. Необхідно з'ясувати, чи є експорт товару більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всередині країни. Для цього служить альтернативний коефіцієнт ефективності експорту:

, (2.7)

де Ее.а. - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;

Вв - внутрішня виручка (виторг від продажу товару усередині країни);

Якщо Ее.а.> 1, експорт ефективний.

Таким чином, для визначення ефективності-експорту необхідно розрахувати коефіцієнти Ее.б. і Ее.а. При цьому необхідно пам'ятати, що всі виручки і витрати повинні бути представлені в гривневому еквіваленті. У випадку, якщо обидва коефіцієнт більше одиниці, експорт товару ефективний. Якщо Ее.б.<1, а Ее.а > 1, то в цьому випадку експорт неефективний, так як експортні витрати перевищують експортний дохід. Якщо Ее.б.> 1, а Ее.а <1, то і в цьому випадку експорт також неефективний, тому що прибуток від продажу товару усередині країни буде вищою, ніж від його експорту. У випадку, якщо обидва ці коефіцієнта менше одиниці, то експорт товару неефективний з вищенаведених причин.

У випадку, якщо підприємство збирається надалі використовувати валюту, отриману в результаті експорту або імпорту, то для аналізу ефективності продажу валюти можуть бути розраховані наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт ефективності продажу валюти 1. Цей коефіцієнт застосовується тоді, коли підприємство збирається продати валюту, а отримані гривневі кошти покласти в банк під відсотки. Потім, коли настане термін операції з використанням валюти, купити валюту за гривневі кошти. Альтернативою цьому є приміщення валюти в банк на безвідсотковий валютний рахунок (рахунок, по якому не нараховуються річні відсотки).

, (2.8)

де Е_{п. в1} - коефіцієнт ефективності продажу валюти 1;

К_пок - курс покупки валюти на день, передбачуваного продажу;

Ігр - річний відсоток по гривневих вкладах;

Т - кількість років (періодів, за які нараховується відсоток);

Кпр1 - коефіцієнт (передбачуваний) продажу валюти на день її передбачуваного продажу.

Якщо Е_{п. в1} > 1, продаж валюти ефективна.

2. Коефіцієнт ефективності продажу валюти 2. Цей коефіцієнт аналогічний попередньому, тільки підприємство поміщає валюту на відсотковий валютний рахунок.

, (2.9)

де Е_{п. в2} - коефіцієнт ефективності продажу валюти 2;

Івал - річний відсоток за валютними рахунками, інші елементи еквівалентні елементам формули (9).

Якщо Е_{п. в2} > 1, продаж валюти ефективна.

Отже, для аналізу ефективності продажу валюти підприємству необхідно оцінити можливі шляхи використання гривневих коштів, які можуть бути отримані від продажу валюти, і розрахувати відповідні коефіцієнти ефективності, наведені вище.

При розгляді ефективності імпорту важливе значення має призначення імпортованого товару. Розглянемо коефіцієнти ефективності імпорту товарів споживання. Для того, щоб імпорт товару споживання був вигідний, необхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відображає базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:

, (2.10)

де Е_{і.т.сп.б} - базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;

Вв - внутрішня виручка від продажу товару, що імпортується;

Сі - вартість імпортованого товару;

Тр - транспортні витрати;

Ор - організаційні витрати.

Якщо Е_{і.т.сп.б} > 1, імпорт товару ефективний.

Як і у випадку з експортом товару, для визначення ефективності імпорту необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:

, (2.11)

де Е_{і.т.сп.а.} - альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;

Св - вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному;

Якщо Еі.т.п.а> 1, імпорт товару ефективний.

Важливо пам'ятати, що всі показники повинні бути представлені в гривневому еквіваленті.

Перевагою цієї методики є те, що крім аналізу базової ефективності експорту (тобто покриття витрат на експорт виручкою від експорту) вона здійснює також альтернативний аналіз ефективності експорту (тобто чи є експорт товарів за кордон більш вигідним, ніж їх продаж всередині країни).

На підставі цієї методики можна скласти таблиці ефективності експорту товарів у різні країни і за їх допомогою виявити найбільш ефективну для підприємства експортну операцію. Крім того, підприємство має можливість виявити найбільш ефективні шляхи використання отриманих від експорту валютних коштів.