1.1 Загальна характеристика зед

Основним нормативним документом, регулюючим порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ. Згідно ст. 1 цього закону зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка побудована на взаємовідносинах між ними, і має місце як на території України, так і за її межами.

Суб'єктами ЗЕД в Україні є:

• фізичні особи;

• юридичні особи;

• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб;

• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України;

• спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України;

• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами Ураїни.

Можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності повинна бути передбачена засновницькими документами суб'єкта господарювання.

Зовнішньоекономічна діяльність включає такі види, як:

• експорт і імпорт товарів, капіталів і робочої сили;

• надання суб'єктами ЗЕД України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, надання послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам ЗЕД України;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, учбова і інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання і підготовка фахівців на комерційній основі;

• міжнародні фінансові операції і операції з цінними паперами;

• кредитні і розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб'єктами господарської діяльності;

• спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб'єктами господарської діяльності;

• підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок і інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;

• організація і здійснення діяльності в області проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація і здійснення оптової, консигнаційної і роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;

• товарообмінні (бартерні) операції;

• орендні, зокрема лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб'єктами господарської діяльності;

• операції з придбання, продажу і обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

• інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у винятковій формі законами України.

Згідно частини другої ст. 4 Закону «Про Зовнішньо економічної діяльності» посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення і т. п.), здійснюються у сфері ЗЕД без обмежень.

Ввезення до України, вивезення з України і транзит через її територію окремих видів товарів можуть бути обмежені або заборонені законами України. Конкретний перелік товарів, ввезення, вивезення і транзит яких заборонені, затверджується Верховною Радою України за уявленням Кабінету Міністрів України. Крім того, не підлягають пропуску через митний кордон України товари, щодо яких не було здійснено митне оформлення і які переміщаються через митний кордон України з порушенням положень Митного кодексу і відповідних законів України.

Планування ЗЕД здійснюється державними органами управління ЗЕД. В Україні система управління ЗЕД включає Кабінет Міністрів України, Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі, Національний банк, Державний митний комітет, Міністерство економіки, Експортно-імпортний банк, Міністерство закордонних справ.

Кабінет Міністрів України здійснює координацію діяльності органів, які беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом погодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства вищими органами державної влади України.

Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України здійснює функції керівництва, регулювання й контролю в галузі зовнішньої торгівлі, готує розпорядження й стежить за їх виконанням усіма підвідомчими йому організаціями. Міністерство виконує такі важливі функції: розробляє та здійснює методичні та загальні заходи, націлені на розвиток торгових відносин з іноземними державами; розробляє проекти торгових договорів, угод і конвенцій з питань зовнішньої торгівлі, проводить переговори з іноземними державами й підписує за повноваженнями свого уряду торгові договори й угоди, контролює їх виконання; складає проекти експортно-імпортних зовнішньоторгових планів, регулює та контролює їх виконання, намічає заходи щодо контролю якості експортних та імпортних товарів; регулює та контролює діяльність експортних та імпортних об'єднань, торгових представництв за кордоном та торгових радників при посольствах і місіях своєї країни; розробляє та здійснює заходи щодо валютно-фінансових питань, регулює надходження платежів за зовнішньоторговими операціями; вивчає питання транспортування зовнішньоторгових вантажів і контролює виконання планів перевезень товарів; видає експортні й імпортні ліцензії, реєструє контракти.

Міністерство економіки координує всю планово-економічну та зовнішньоторговельну діяльність, здійснює підготовку проектів документів із цих питань.

Як правило, основною структурною одиницею Міністерства економіки України є управління. За характером діяльності всі управління міністерства можна об'єднати втри групи:

Торгово-політичні управління (регіональні) займаються питаннями розвитку торгових відносин з окремими групами країн;

Головні товарні (галузеві) управління здійснюють контроль за виконанням експортних та імпортних планів, вивчають комерційні умови експорту й імпорту, розглядають заявки іноземних держав на поставку й закупівлю товарів, провадять з іноземними делегаціями переговори з питань експорту й імпорту, спостерігають за товарною структурою зовнішньої торгівлі.

Функціональні управління й відділи. Існує кілька видів таких управлінь - наприклад, договірно-правове (готує проекти торгових договорів і угод, урядових постанов; контролює виконання правових норм договорів і угод), валютне управління (складає валютні баланси по торгівлі з окремими країнами, видає дозволи на платежі в іноземній валюті), управління цін (здійснює загальний контроль за дотриманням цін відповідно до умов контрактів) тощо.

Національний банк України відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінансових інструментів, передусім регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.

Експортно-імпортні банки здійснюють кредитно-розрахункові функції від імені уряду.

Держмитком України виконує безпосередній контроль за експортно-імпортними потоками на митному кордоні України. Він формує митну статистику, розробляє митні правила й процедури, здійснює митні збори, мита й податки, керує регіональними митними організаціями га контролює дотримання ними законодавства й правил митної справи; вивчає питання митної політики, готує проекти митних тарифів, бере участь у розробці проектів міжнародних угод у частині, яка стосується митної справи.

Міністерство закордонних справ України сприяє визначенню зовнішньоекономічних орієнтирів і здійснює зовнішньополітичне забезпечення інтересів національних експортерів та імпортерів.

Усі вищенаведені органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності є учасниками розроблення її планів, основним завданням яких є збільшення частки експорту товарів і послуг та скорочення імпорту.