
- •2.Характеристика вразливих сторін класичних теорій міжнародної торгівлі
- •1.Сутність і форми міжнародної міграції робочої сили.
- •2.Параметри відкритої економіки.
- •1.Показники інтенсивності та динаміки міжнародної торгівлі
- •2.Макроекономічні наслідки запровадження імпортного мита для економіки малої країни.
- •1.Характеристика теоретичного спадку меркантилістів з позицій монетарної теорії та зовнішньоторговельної політики.
- •2. Показники розвитку структури та результатів міжнародної торгівлі.
- •1. Основні поняття та категорії ме.
- •2. Оцінка переваг та загроз залучення національної економіки в міжнародну економіку.
- •1. Роль міжнародних рейтингів в оцінці економічного середовища мед.
- •2. Роль системи гатт/сот в регулюванні міжнародної торгівлі.
- •2. Показники результативності розвитку міжнародної торгівлі
- •1. Особливості розвитку економічної інтеграції в Європі.
- •1. Теорія ефекту масштабу в міжнародній торгівлі: суть, вихідні умови, висновки, показники.
- •2. Україна в світових міграційних процесах.
- •1. Фактори та етапи еволюції мпп.
- •2. Новітні тенденції розвитку міжнародної торгівлі.
- •1. Види, форми та методи міжнародної торгівлі.
- •2. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •1. Сутність та структура міжнародної торгівлі
- •Види, форми та методи міжнародної торгівлі
- •Реверс факторів виробництва - ситуація, за якої один 1 той самий товар виявляється капіталом -ним у капіталонадлишковій країні і трудоємним у праценадлишковій країні.
- •1. Сучасні тенденції розвитку мт
- •2. Цілі і завдання діяльності Європейської асоціації вільної торгівлі
- •Внутрішньогалузева торгівля — обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі.
- •1. Класифікація країн – суб’єктів міжнародної економіки.
- •2. Роль сот р регулюванні міжнародної торгівлі
- •1. Загальна характеристика країн nafta.
- •2. Відкрита економіка: сутність, індикатори виміру.
- •2. Індикатори залучення нац екон-ки в міжнар кред-фін відносини
- •3. Індикатори залучення нац екон-ки в міжнар інвест діяльність
- •1. Особливості нових індустріальних країн Південно-Східної Азії.
- •2. Особливості розвитку економічної інтерації в країнах Латинської Америки
- •Інструменти нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Аргументи, що пояснюють парадокс Леонтьєва.
- •1. Міжнародна торгівля: суть та показники розвитку.
- •2. Загальна характеристика країн єс.
- •1. Місце України в системі мпп
- •2. Роль сот та мтц в регулюванні міжнародної торгівлі
- •Фактори, що впливають на ціноутворення на світових товарних ринках.
- •Фактори та етапи еволюції мпп.
- •2. Переваги та недоліки залучення країни у міжнародну торгівлю.
- •1. Концепція недосконалої конкуренції щодо механізмів розвитку міжнародної торгівлі.
- •2. Особливості розвитку світового ринку праці.
- •1. Особливості розвитку економічної інтеграції в країнах Північної Америки.
- •2.Роль системи гатт/сот в регулюванні міжнародної торгівлі
- •1. Міжнародна спеціалізація країн з перехідною економікою.
- •2. Аргументи, що пояснюють парадокс Леонтьєва.
- •8. Дати визначення портфельним іноземним інвестиціям
- •1. Теоретичні здобутки неокласичної школи
- •2. Роль міжнародних організацій в регулюванні мт.
- •8. Дати визначення валютної системи.
- •1. Показники залучення країни в ме.
- •2. Фактори та етапи еволюції мпп.
- •8. Дати визначення глобалізації
- •1. Порівняльний аналіз поглядів меркантилістів та а.Сміта на особливості зовнішньоторговельного регулювання.
- •2. Сутність глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства.
- •1. Тарифні методи регулювання мт: сутність, види, функції.
- •2. Підходи щодо класифікації країн-суб‘єктів ме.
1.Характеристика теоретичного спадку меркантилістів з позицій монетарної теорії та зовнішньоторговельної політики.
Меркантилізм (італ. - «купець, торговець») - напрямок економічної думки, послідовники якого бачили в зовнішній торгівлі джерело багатства за рахунок здійснення активного торговельного балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).
Економічною ідеологією буржуазії був меркантилізм. Він безпосередньо виражав інтереси торговельної буржуазії епохи первісного нагромадження. Ця теорія являла собою спробу теоретичного обґрунтування системи економічної політики, що відстоює купцями.
Меркантилізм у цілому характеризується двома основними рисами:
багатство ототожнюється із грішми, і та держава вважається багатішою, що має більше грошей;
нагромадження грошового багатства досягається за допомогою королівської влади, що проводить відповідну економічну політику.
Меркантилізм відрізняється незрілістю методології. Головна увага приділяється сфері обігу. Тому замість аналізу явищ меркантилісти обмежуються їхнім описом (грубий емпіризм) і вимагають втручання держави в господарче життя країни.
Меркантилісти підкреслювали, що золото і будь-який скарб є показниками багатства країни.
Вони вважали доцільним:
1) підтримку владою імпорту дешевої сировини для промисловості;
2) регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу в країну золота і срібла;
2) протекціоністські тарифи держави на імпортовані промислові товари, а також заохочення нею експорту, особливо готової продукції;
4) ріст населення для підтримки низького рівня заробітної плати, розширення бази оподаткування і нагромадження капіталу.
Таким чином, багатство країни меркантилісти вбачали у золоті і сріблі, а його джерелом вважали зовнішню торгівлю, яка через нееквівалентний обмін забезпечувала активний торговельний баланс. Саме тому об'єктом дослідження у меркантилістів була виключно сфера обігу.
При меркантилізмі національне промислове виробництво контролюється торговим капіталом і розвивається вже на комерційній основі, більше не замикаючись у рамках міст. Причиною цього було те, що купець знав ринок, обсяг існуючого попиту, міг забезпечити постачання товарів, які використовувалися в домашньому виробництві. Оскільки дорогого устаткування ще не існувало, то купець нічим особливо не ризикував, беручи на себе відповідальність за виробництво.
Меркантилісти вважали, що економічна система кожної країни складається з трьох основних секторів: промисловості, сільського господарства (географічно сконцентрованого на території метрополії) та закордонних володінь (колоній). Вони виходили з того, що визначальну роль серед усіх класів суспільства відіграють торговці, а серед факторів виробництва — праця. В цьому зв'язку зазначимо, що меркантилісти, як і їхні наступники — представники класичної школи — стояли на позиціях трудової теорії вартості.
2. Показники розвитку структури та результатів міжнародної торгівлі.
Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.
Індекс диверсифікації експорту - це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула: Sj - індекс диверсифікації експорту країни; hj - частка товару в загальному експорті країни у'; hij. - частка товару в загальному світовому експорті.
Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту країни від структури світового чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу.
Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.
Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс "умови торгівлі", індекс концентрації експорту, коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.
Розрахунковий баланс - це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни щодо інших країн на певну дату, незалежно від термінів надходження платежів. Розрахунковий баланс за певний період характеризує лише динаміку вимог і зобов'язань однієї країни стосовно інших, але не може використовуватись для оцінки результативності, збалансованості міжнародних економічних, в т. ч. торговельних відносин. Цю функцію виконує платіжний баланс.
Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць).
Сальдо (від італ. saldo - розрахунок, залишок) - різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.
Сальдо, розраховані за даними статей балансу поточних операцій, показують результат зовнішньоторговельних операцій (перевищення експорту або імпорту) та абсолютний розмір різниці між експортом та імпортом.
Індекс "умови торгівлі" - відношення експортних цін країни до її імпортних цін.
ндекс "умови торгівлі" дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.
Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) - застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд: Нj - індекс концентрації експорту країни/ (j - індекс країни); 239 - кількість видів продукції за класифікацією ООН; i - індекс товару (від 1 до 239); хі - вартість експортованих товарів країною.
Коефіцієнт імпортної залежності країни - відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру
Завдання 3-6
3. Який вислів відповідає положення теорії “абсолютних переваг” А.Сміта:
1.уряду слід не втручатись у зовнішню торгівлю та підтримувати режим відкритих ринків;
4. Показник світового товарообігу характеризує:
4.обсяги світової торгівлі.
5. Зовнішньоторговельний оборот – це:
4.сума вартостей експорту та імпорту країни або групи країн за певний час (місяць, квартал. рік);
6. В чому полягала мета зовнішньоторговельної політики з точки зору меркантилістів:
3. отриманні позитивного сальдо торговельного балансу.
Завдання 8 оцінюється за 5-тибальною шкалою.
Дати визначення ембарго як інструменту зовнішньоторговельного регулювання.
Ембарго – наклад державою заборони на ввіз з інших держав чи вивіз із держави золота, іноземної валюти , окремих товарів, зброї та ін..
Білет № 5
Завдання 1,2 передбачають розгорнуту повну відповідь. Оцінюються за 20-тибальною шкалою