2. Переваги та недоліки залучення країни у міжнародну торгівлю.

До позитивних аспектів світової торгової системи входять:

1. Зміцнення міжнародної стабільності: світова торговельна система сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів внаслідок створення можливості розв’язання торговельних суперечок.

2. Забезпечення рівних можливостей для всіх учасників: діяльність СОТ ґрунтується на правилах, вироблених і ухвалених всіма країнами-членами, а не на впливі (влади) окремих країн.

3. Підвищення зайнятості: торгівля стимулює економічне зростання та створення нових робочих місць; більший вибір товарів і послуг.

5. Боротьба з корупцією: система міжнародних правил і норм щодо торгівлі і торговельної політики стимулює роботу урядів країн-учасниць, сприяє підвищенню дисципліни і порядку в діяльності державних установ боротьбі з корупцією.

6. Забезпечення рівних можливостей для всіх учасників: діяльність Світової організації торгівлі грунтується на правилах, вироблених і ухвалених всіми країнами-членами, а не на впливі (владі) окремих країн.

5. Більш широкий вибір товарів і послуг: розвиток міжнародної торгівлі забезпечує споживачам можливість більш широкого вибору як за асортиментом, так і за якістю і ціновими параметрами товарів і послуг.

6. Підвищення доходів: правила сучасної торговельної системи сприяють зниженню бар’єрів у торгівлі, що обумовлює зростання її обсягів і, одночасно, доходів держави, виробників і громадян.

7. Підвищення зайнятості: торгівля стимулює економічне зростання та створення нових робочих місць. 8. Підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності: реалізація основних принципів міжнародної торгівлі робить світову торговельно-економічну системи більш економічно ефективною.

9. Боротьба з корупцією: система міжнародних правил і норм щодо торгівлі і торговельної політики стимулює роботу урядів країн-учасниць, сприяє підвищенню дисципліни і порядку в діяльності державних установ, боротьбі з корупцією.

10. Захист від лобіювання: механізми торговельної системи сприяють формуванню більш широкого погляду урядів на національну торгову політику, запобігаючи практиці реалізації інтересів в вузьких груп тиску.

Деякі вченні вивчають недоліки дій СОТ. При цьому слід зазначити, що критика СОТ в багатьох випадках ґрунтується на викривленому уявленні опонентів щодо правил і механізмів роботи цієї організації. До так званих типових “невірних” уявлень щодо наслідків функціонування Світової організації торгівлі належать наступні:

1.Наслідками діяльності СОТ є скорочення робочих місць і зайнятості, що збільшує дистанцію між багатими і бідними націями (на сьогодні 20% населення, яке належить до індустріально розвинених країн споживає 86% світових ресурсів, а решта 80% найбідніших споживачів – тільки 14%) [2].

Міжнародна торгівля, сприяючи економічному зростанню, одночасно створює передумови для збільшення робочих місць і скорочення бідності. Однак майже завжди ситуація в країнах ускладнюється тим, що потрібен певний адаптаційний період для розв’язання проблеми втрати робочих місць. Найбільшу вигоду в сфері зайнятості від вільної торгівлі отримує країна, яка знижує свої торговельні бар’єри, але це відбувається через певний час. Країни ж, які експортують в цю країну, також виграють, особливо конкурентоспроможності галузі. І відбувається це не в довгостроковому, а в короткостроковому періоді.

2. Диктат з боку СОТ та втрат національного суверенітету. СОТ не вказує урядам, як їм провадити свою торговельну політику, оскільки організацією керують її учасники, а угоди приймаються в результаті переговорів між урядами країн-членів на основі консенсусу. Що ж стосується втрати національного суверенітету, то СОТ нічим не відрізняється від інших міжнародних організацій, які не передбачають делегування будь-якої частини національного суверенітету. В компетенцію СОТ не входять питання власності, макроекономічна, структурна, антимонопольна політика, бюджетні відносини.

4. Малі країни в організації безсилі і не взмозі успішно реалізувати деякі можливості, якими користуються розвинені країни. В торговій системі всі Члени СОТ дотримуються одних і тих же правил, що розширює переговорні можливості маленьких країн; в рамках механізму розв’язання суперечок країни що розвиваються, успішно захищають свої торговельні інтереси від дій індустріально розвинених країн, що поза межами багатосторонньої торговельної системи було б неможливо.

Завдання 3-6 в сукупності оцінюються за 30-тибальною шкалою з врахуванням кількості вірних відповідей

3. Яка з ситуацій відповідає розвитку міжнародної торгівлі за моделлю Хекшера-Оліна?

2. дефіцит такого фактору, як дешева робоча сила став стимулом розвитку продуктивності праці швейцарських фірм та їх конкурентоспроможністю на зовнішніх ринках;

4. В чому полягає сутність парадокса В.Леонт’єва?

2. капіталонасичені країни експортують капіталомістку продукцію й імпортують працемістку;

5. Внутрішньогалузева торгівля розвивається в умовах:

1. різної забезпеченості країн факторами виробництва;

6. Міжгалузева торгівля відображає:

1. порівняльні переваги країн у виробництві товару;

Завдання 8 оцінюється за 5-тибальною шкалою.

Дати пояснення ролі ЮНСІТРАЛ в МТ.

 Вона є головним правовим органом ООН у галузі питань з права міжнародної торгівлі. Головна мета ЮНІСТРАЛ — зменшувати та усувати розбіжності, що виникають внаслідок застосування законів різних держав з питань міжнародної торгівлі, які перешкоджають міжнародним торговельним потокам, розвитку міжнародної торгівлі.

Білет № 28.

Завдання 1,2 передбачають розгорнуту повну відповідь. Оцінюються за 20-тибальною шкалою