
- •2.Характеристика вразливих сторін класичних теорій міжнародної торгівлі
- •1.Сутність і форми міжнародної міграції робочої сили.
- •2.Параметри відкритої економіки.
- •1.Показники інтенсивності та динаміки міжнародної торгівлі
- •2.Макроекономічні наслідки запровадження імпортного мита для економіки малої країни.
- •1.Характеристика теоретичного спадку меркантилістів з позицій монетарної теорії та зовнішньоторговельної політики.
- •2. Показники розвитку структури та результатів міжнародної торгівлі.
- •1. Основні поняття та категорії ме.
- •2. Оцінка переваг та загроз залучення національної економіки в міжнародну економіку.
- •1. Роль міжнародних рейтингів в оцінці економічного середовища мед.
- •2. Роль системи гатт/сот в регулюванні міжнародної торгівлі.
- •2. Показники результативності розвитку міжнародної торгівлі
- •1. Особливості розвитку економічної інтеграції в Європі.
- •1. Теорія ефекту масштабу в міжнародній торгівлі: суть, вихідні умови, висновки, показники.
- •2. Україна в світових міграційних процесах.
- •1. Фактори та етапи еволюції мпп.
- •2. Новітні тенденції розвитку міжнародної торгівлі.
- •1. Види, форми та методи міжнародної торгівлі.
- •2. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •1. Сутність та структура міжнародної торгівлі
- •Види, форми та методи міжнародної торгівлі
- •Реверс факторів виробництва - ситуація, за якої один 1 той самий товар виявляється капіталом -ним у капіталонадлишковій країні і трудоємним у праценадлишковій країні.
- •1. Сучасні тенденції розвитку мт
- •2. Цілі і завдання діяльності Європейської асоціації вільної торгівлі
- •Внутрішньогалузева торгівля — обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі.
- •1. Класифікація країн – суб’єктів міжнародної економіки.
- •2. Роль сот р регулюванні міжнародної торгівлі
- •1. Загальна характеристика країн nafta.
- •2. Відкрита економіка: сутність, індикатори виміру.
- •2. Індикатори залучення нац екон-ки в міжнар кред-фін відносини
- •3. Індикатори залучення нац екон-ки в міжнар інвест діяльність
- •1. Особливості нових індустріальних країн Південно-Східної Азії.
- •2. Особливості розвитку економічної інтерації в країнах Латинської Америки
- •Інструменти нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Аргументи, що пояснюють парадокс Леонтьєва.
- •1. Міжнародна торгівля: суть та показники розвитку.
- •2. Загальна характеристика країн єс.
- •1. Місце України в системі мпп
- •2. Роль сот та мтц в регулюванні міжнародної торгівлі
- •Фактори, що впливають на ціноутворення на світових товарних ринках.
- •Фактори та етапи еволюції мпп.
- •2. Переваги та недоліки залучення країни у міжнародну торгівлю.
- •1. Концепція недосконалої конкуренції щодо механізмів розвитку міжнародної торгівлі.
- •2. Особливості розвитку світового ринку праці.
- •1. Особливості розвитку економічної інтеграції в країнах Північної Америки.
- •2.Роль системи гатт/сот в регулюванні міжнародної торгівлі
- •1. Міжнародна спеціалізація країн з перехідною економікою.
- •2. Аргументи, що пояснюють парадокс Леонтьєва.
- •8. Дати визначення портфельним іноземним інвестиціям
- •1. Теоретичні здобутки неокласичної школи
- •2. Роль міжнародних організацій в регулюванні мт.
- •8. Дати визначення валютної системи.
- •1. Показники залучення країни в ме.
- •2. Фактори та етапи еволюції мпп.
- •8. Дати визначення глобалізації
- •1. Порівняльний аналіз поглядів меркантилістів та а.Сміта на особливості зовнішньоторговельного регулювання.
- •2. Сутність глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства.
- •1. Тарифні методи регулювання мт: сутність, види, функції.
- •2. Підходи щодо класифікації країн-суб‘єктів ме.
1. Місце України в системі мпп
Україна проводить зовнішньоторговельні операції майже з 160 країнами. Усі регіони України беруть участь у експорті-імпорті товарів, при цьому найбільша питома вага припадає на Дніпропетровську, Донецьку, Київську області. Серед країн світу найголовнішими зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (РФ), ЄС, США. На них припадає приблизно 2/3 обсягу зовнішньої торгівлі України.
1) товарна структура зовнішньої торгівлі України охоплює понад 20 номенклатурних груп, серед яких домінують: недорогоцінні метали та вироби з них (45%), мінеральні продукти (10%), механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання та їх частини, пристрої для записування або відтворення зображення та звуку (9%), продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (8%);
2) в експорті до РФ з України домінують продовольчі, сировинні товари, текстиль, продукція машинобудування. Україна імпортує сільськогосподарську сировину, мінеральні продукти, продукцію хімічної промисловості, каучук, шкіряні вироби й сировину, целюлозо-паперові вироби, текстиль, метали, обладнання, транспорт;
3) в українському експорті до ЄС домінують сировина й продовольство: чорні та кольорові метали, добрива, бавовна та волокно, масло й жири, хімічна продукція. З ЄС Україна імпортує продовольчі товари, машини та обладнання;
4) у структурі експорту з України до США зростає частка чавуну і скорочується частка сталі; експортуються нафта і нафтопродукти, бітумні суміші, озокерит. Укр імпорт із США характер домінуванням ядерних реакторів, котлів, обладнання, їхніх складових та продовольчих товарів.
Загальними обмеженнями розвитку торговельної діяльності України є незавершеність структурних реформ на мікрорівні (відсутність потужних компаній у різних галузях економіки, здатних до ефективної міжнародної конкуренції). Перспективними напрямками торговельної діяльності України є розвиток наукомістких галузей, а саме: літакобудування, суднобудування, виробництва космічної техніки, машинобудування.
Світова економічна криза 2007-2010 рр. вплинула на динаміку географічної й товарної структури зовнішньої торгівлі України. Вітчизняні товаровиробники почали інтенсивніше опановувати ринки Близького Сходу, Китаю, Індії, Єгипту. В українському експорті зменшилася частка сировинних матеріалів, зросла частка машинно-технічної продукції, збільшилися відносні показники імпорту нафти і природного газу.
2. Роль сот та мтц в регулюванні міжнародної торгівлі
Світова організація торгівлі - це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 157 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько Світова організація торгівлі є єдиною правовою й інституціональною основою світової торгівельної системи.
Основною метою створення СОТ стала заміна старої, роздробленої системи Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) новою, інтегрованою міжнародною організацією, наділеної повноваженнями для діючого проведення в життя принципів і правил міжнародної торгівлі, погоджених у ході торгових переговорів. Угода про установу СОТ зводить у єдину, підвідомчу цієї організації, систему всіх угод і домовленостей, досягнутих в результаті багатобічних торгових переговорів у рамках ГАТТ.
Світова організація торгівлі є єдиною правовою й інституціональною основою світової торгівельної системи.
Роль СОТ:
- діє як комплекс основі правил, що регул поводження урядів країн-членів у торгівлі;
- роль форуму для торгових переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі і забезпечення її більшої передбачуваності або шляхом відкриття національних ринків, або шляхом зміцнення і розширення самих правил;
- роль міжнародного суду, що дозволяє урядам країн-членів СОТ дозволяти суперечки між собою.
На сьогодні СОТ налічує 144 члени, що охоплює понад 95 відсотків світової торгівлі та понад 85 відсотків населення світу.
Міжнародний торговельний центр створено як спільний допоміжний орган ГАТТ та ООН, при цьому остання діє через ЮНКТАД. З 1998 р. Міжнародний торговельний центр функціонує як спільний орган ГАТТ–COT та Організації об'єднаних націй, являючи собою напівавтономну організацію в структурі ООН.
Роль МТЦ:
– розвиток структури заохочення торгівлі і стимулювання експорту в державному та приватному секторах;
– збір, обробка та розповсюдження інформації щодо ринкових можливостей для традиційних і нетрадиційних експортних товарів;
– удосконалення імпортних операцій з метою оптимального використання дефіцитних ресурсів іноземної валюти шляхом застосування ефективних методів управління в сфері імпорту;
– навчання державних службовців, представників ділових кіл і викладачів технології експортно–імпортних операцій, проведення досліджень і вдосконалення навчально–методичних матеріалів з питань зовнішньої торгівлі.
Завдання 3-6 в сукупності оцінюються за 30-тибальною шкалою з врахуванням кількості вірних відповідей
3. Ефектом масштабу пояснюється торгівля між:
1. промислово розвинутими країнами;
4. Зовнішній ефект масштабу полягає у:
4. зниженні витрат на одиницю товару в межах фірми внаслідок зростання масштабу виробництва в галузі в цілому;
5. Хто є автором класичних теорій міжнародної торгівлі?
1. Сміт та Рікардо;
6. Чим може пояснюватись ситуація експорту риса з США?
3. жодним з них
Завдання 8 оцінюється за 5-тибальною шкалою.
Антидемпінгове мито - додатковим митним податком, що призначений для захисту вітчизняного товаровиробника і внутрішнього ринку від надлишкового заповнення його імпортними товарами за зниженими цінами.
Білет № 26.
Завдання 1,2 передбачають розгорнуту повну відповідь. Оцінюються за 20-тибальною шкалою
Економічні і соціальні наслідки трудової імміграції та еміграції.
Вплив міграційних процесів на країни імміграції та еміграції є багатоаспектним.
Наслідки для країн імміграції
1. Країни імміграції мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів іншими країнами. Так, за сучасними оцінками, чиста вигода для країни, що приймає, від залучення одного "середнього" вченого-гуманітарія становить 230 тис. дол. США, вченого у галузі суспільних наук — 235 тис. дол., інженера — 253 тис. дол., лікаря —646 тис. дол.
2. Фірми країн імміграції мають економію як за рахунок нижчої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іноземних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної плати.
3. Робітники-емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів країн імміграції.
4. Грошові перекази емігрантів на батьківщину сприяють розширенню реалізації товарів країн імміграції за кордоном.
Разом з тим наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників. Поряд з економічними, виникають соціальні, культурні, правові та інші проблеми.
Наслідки для країн еміграції
Для країн еміграції повернення досвідчених кваліфікованих робітників після роботи за кордоном сприяє розвитку національної економіки. Для деяких з цих країн грошові перекази емігрантів є основним джерелом валютних надходжень, яке перевищує надходження валюти від експорту товарів.
Водночас еміграція завдає шкоди країнам, оскільки національна економіка втрачає наймобільнішу і, як правило, найкращу частину трудових ресурсів. Це веде до старіння структури трудових ресурсів.
Серйозною є проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.
Особливо негативні наслідки для країн еміграції має відплив висококваліфікованих спеціалістів та вчених. Тому уряди цих країн намагаються проводити політику гальмування такого процесу.