Білет № 1.

Завдання 1, 2 передбачають розгорнуту повну відповідь.

1. Предмет, структура та завдання курсу „МЕ”

Курс “Міжнародна економіка” аналізує економічні відносини та дії економічних законів на міжнародному рівні, а також основи зовнішньо-торгівельної, валютно-кредитної та виробничо-інвестиційної політики.

Предмет курсу “Міжнародна економіка”

• закономірності функціонування і розвитку у міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя;

• закономірності формування сукупного попиту та сукупної пропозиції на товари та фактори виробництва, що знаходяться у міжнародному обігу;

• інструментарій аналізу і програмування відкритої національної економіки;

• тенденції розвитку міжнародних фінансових ринків і фінансових механізмів, що обслуговують функціонування міжнародної економіки;

• інституціональна структура регулювання міжнародної економіки принципи її формування, тенденції розвитку і шляхи вдосконалення.

Завдання курсу розкрити на теоретичному рівні суть та форми сучасних міжнародних економічних відносин, формування системи знань з міжнародної економіки, умов, форм, методів і основного інструментарію міжнародної економічної діяльності

Структура курсу “Міжнародна економіка”

• Базові поняття і концепції, що лежать в основі міжнародної економіки, починаючи від міжнародного поділу праці та інших факторів виробництва, через світовий ринок і світове господарство до концепції міжнародної економіки.

• Економічна політика держав, механізми державного регулювання економіки. Основні форми регулювання міжнародної економіки – державне регулювання зовнішньої торгівлі (тарифні та нетарифні методи), державне регулювання руху факторів виробництва (експорту-імпорту капіталу, робочої сили та технології), державне валютне і фінансове регулювання.

• Форми міжнародних економічних відносин, в яких проявляється міжнародна економіка, включають міжнародну торгівлю товарами та послугами, міжнародний рух факторів виробництва, міжнародну торгівлю фінансовими інструментами, міжнародні розрахунки.

• Діяльність міжнародних економічних і фінансових організацій, які створені для моніторингу і регулювання міжнародної економіки або окремих її елементів.

2.Характеристика вразливих сторін класичних теорій міжнародної торгівлі

КТТ включають в себе такі теорії: теорію абсолютних переваг та теорію порівняльних переваг.

У відповідності до теорії абсолютних переваг міжн. торгівля є вигідною в тому випадку, якщо 2 країни торгують такими товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж країна-партнер. Країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у вир-ві яких вони мають абс-ну перевагу), і імпортують ті товари, які виробляються інші. країнами з меншими витратами (у вир-ві яких перевага належить їхнім торг. партнерам). Оскільки праця є єдиним фактором вир-ва, умова абс-ної переваги у витратах означає лише, що одній країні потрібно менше часу на вир-во одиниці товару, ніж інш. країні.

Недолік теорії для пояснення міжн. торговлі: теорія не відповідає на питання, чому торгують між собою країни навіть при відсутності абсолютної переваги в вир-ві тих чи інш. товарів.

Альтернативна ціна являє собою робочий час, необхідний для вир-ва одного товару,

Згідно теорії порівняльних переваг, розробленої Д. Рікардо, країни спеціалізуються на вир-ві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з інш. країнами. В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того, чи є вир-во в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій.. В рез-ті торгівлі на основі відносних переваг кожна країна отримує позит. ек. ефект, який наз-ся виграшем від торгівлі.

Теорія порівняльних переваг справедлива по відношенню до будь-якої к-сті товарів і будь-якій к-сті країн, а також для аналізу торгівлі між окремими районами, областями, республіками однієї держави. В цьому випадку спец-ція країн на окремих товарах залежить від співвідношення рівнів існуючих в кожній з них зарплат.

Обмеженість цієї теорії полягає в тих допущеннях, на яких вона будується.

Теорія не враховує трансп. витрат; Ігнорує вплив зовн. торговлі на розподіл доходів в середині країни, будь-які коливання ціні з/п, інфляцію і міжн. рух к-лу; Виходить із існування тільки одного фактора вир-ва (праці) і не приймає до уваги інші важливі передумови міжн. торгівлі; Виходить із передумови повної зайн-сті; Не дозволяє пояснити торгівлю між приблизно однаковими країнами, жодна з яких не має порівняльної переваги перед іншою.

Завдання 3-6 в сукупності оцінюються за 30-тибальною шкалою з врахуванням кількості вірних відповідей.

3. Факторонасиченість це показник який визначає:

1.відносну забезпеченість країни факторами виробництва;

4. Які допущення по відношенню до факторів виробництва притаманні тільки теорії співвідношення факторів виробництва?

2.розбіжності у забезпеченості країн факторами виробництва;

5. Теорія співвідношення факторів виробництва Е.Хекшера та Б.Оліна на відміну від теорій А.Сміта та Д. Рікардо передбачає:

1.розбіжності в забезпеченості країн факторами виробництва;

6. В чому полягає сутність парадокса В.Леонт’єва?

2. капіталонасичені країни експортують капіталомістку продукцію й імпортують працемістку;

Завдання 8 оцінюється за 5-тибальною шкалою.

Дати визначення меркантилізму.

Меркантилізм - це направлення економічної думки, прибічники якого бачили у зовнішній торгівлі джерело багатства  в результаті здійснення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).

Білет № 2.

Завдання 1,2 передбачають розгорнуту повну відповідь.