11.Відновлення Галицько-волинської держави. Політика д.Галицького.

Після смерті Романа Мстиславича бояри взяли владу собі.Вони пригнічували селян і міщан, вся земля прийшла в безвладдя.Але пізеіше Данило, один із синів Романа, почав боротьбу з боярами. Врешті після наполегливих зусиль Данилові вдалося утвердитися на Волині, звідкіля він повів наступ на Галицьку землю. Щоб перемогти бояр, він спирався на селян та міщан. Князь намагався створити центральний апарат управління з вірних собі бояр. У 1237-1238 рр. Данило остаточно укріпився в Галичі. Волинь він залишив молодшому братові Василькові, який у всіх важливих справах діяв спільно з Данилом. Незадовго до зруйнування Києва Батиєм Данило укріпився в Києві і доручив управління тисяцькому Дмитрові, досвідченому і хороброму воєводі, якому і довелося керувати обороною міста.

Столицею князівства Данило Романович обрав свою нову резиденцію Холм, де побудував оборонні споруди, церкви, заклав гарний парк. За наказом Данила були споруджені міста-замки Данилів, Крем'янець, Угровеськ та ін. Фортифікаційна і будівельна діяльність Романовичів була дуже своєчасною. Хан Батий рушив на Волинь. За Володимир ружинники та озброєні містичі боролися до кінця, до останнього воїна. Данило, який на той час повертався з Угорщини, зупинився в Синевидському монастирі, тут він дізнався про навалу і був змушений повернутись до Угорщини. Усе ж Галицько-волинська земля потерпіла порівняно менше, ніж східні князівства. Це дало змогу відразу ж після відходу орди приступити не тільки до відбудови зруйнованих міст, а й до спорудження нових. Зокрема, було зведено могутні укріплення Холма, куди Данило переніс свою столицю, збудовано Львів. Одночасно і далі доводилось воювати з непокірними боярами. військо Данила Галицького здобуло блискучу перемогу в битві з військом угорського короля та його союзниками поблизу міста Ярослава на Сяні. Ярославська битва, в якій Данило підтвердив свою славу хороброго воїна і здібного полководця, надовго зупинила агресію Угорського. Між Данилом і угорським королем Белою IV налагодились дружні стосунки. Але спроба організувати достатньо сильний союз проти ординців не вдалася. Не маючи змоги чинити надійний опір переважаючим силам Золотої Орди, Данило був змушений поїхати на переговори до хана Батия в його новозасновану столицю Сарай-Бату. Хан прийняв Данила з почестями, ця поїздка означала визнання залежності від орди. Подальша діяльність Данила засвідчує, що він йшов на підпорядкування орді, тільки щоб отримати перепочинок і зібрати сили для вирішальної боротьби. Саме з цією метою було споруджено низку укріплених міст, які мали стати опорою проти татар. Однак Данило і Василько були змушені розібрати укріплення найбільших фортець на доказ того, що вони "мирники" орди. Лише столичний Холм не скорився і зберіг свої фортифікації.

Данило провадив активну зовнішню політику. Міжнародному авторитетові Данила сприяло увінчання його отриманою від папи Інокентія IV королівською короною. Західноєвропейські хроніки називали Галицьке-Волинське князівство королівством ще задовго до дорогичинської коронації, тому, надсилаючи в подарунок Данилові корону, папа враховував реальні факти. Стосунки холмського двора з Римом мали переважно політичний характер, однак папа не зміг тоді надати реальної допомоги проти орди, тому взаємини Данила з Римом не завершилися стійким союзом.