8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.

Ключиця – це S-подібно вигнута кістка, яка розміщується між ключичною вирізкою груднини і акроміальним відростком лопатки. В ключиці розрізняють тіло округлої форми та два кінці: потовщений груднинний і сплющений зверху униз акроміальний. Вона зумовлює рухи верхньої кінцівки, відставляючи плечовий суглоб на потрібну відстань від грудної клітки.

Лопатка (scapula) – плоска, трикутної форми кістка. Вона має верхній, нижній та латеральний кути, передню і задню поверхні, медіальний, латеральний та верхній краї. На латеральному куті знаходиться суглобова западина для го­ловки плечової кістки. У верхній частині задньої поверхні розташована ость, яка в латеральному напрямку закінчується плечовим відростком – акроміоном. Над верхнім краєм лопатки, поблизу суглобової западини, знаходиться дзьобоподібний відросток. Над остю розташована надостьова ямка, під остю – підостьова.

З’єднання кісток плечового пояса. Груднинний кінець ключиці зчленовується з грудниною й утворює груднино-ключичний суглоб сідлоподібної форми. Всередині суглоба є хрящовий диск, внаслідок чого він функціонує як кулястий.

У ньому можливі рухи ключиці навколо сагітальної (угору і униз), вертикальної (уперед і назад) осей та обертання навколо власної осі. Зовнішній кінець ключиці з’єднується з акроміальним відростком лопатки плоским малорухомим суглобом. Між дзьобоподібним та акроміальним відростками лопатки натягнута міцна дзьобо-акроміальна зв’язка, яка виконує функцію склепіння плечового суглоба, перешкоджаючи підняттю верхньої кінцівки вище горизонтальної лінії.

13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.

Стопу утворюють кістки передплесна, плесна і фаланги.

Передплесно має кілька кісток, з яких найбільшою є п’яткова. З однією з них гомілкові кістки утворюють суглоб, що допускає рухи, головним чином, у формі згинання і розгинання.

Плесно складається з п’яти довгих кісточок.

Фаланги — утворюють скелет пальців. Кількість їх така сама, як і в руці.

Скелет ноги людини має ті самі кістки, що й скелет задньої кінцівки наземних хребетних. Але, займаючи вертикальне положення, людина спирається тільки на одну пару кінцівок. В зв’язку з цим кістки її ніг набагато довші і масивніші, ніж кістки рук; дуже сильно розвинені передплеснові кістки, особливо п’яткова; стопа в своїй середній частині трохи піднята і має склепінчасту форму, що значно пом’якшує поштовхи, які передаються тілу під час хо­діння. У більшості ссавців кістки передніх і задніх кінцівок розвинені майже однаково, а стопа ніколи не має особливостей, властивих стопі людини.

Порівнюючи скелети руки й ноги людини, не можна не відзначити схожості їх будови. Кожний з цих скелетів має три відділи, з яких верхній утворює одна кістка (плечова, стегнова), середній — дві (ліктьова, променева; велика й мала гомілкові) і нижній відділ утворюють численні кістки (кисть, стопа). Проте руки є орган праці і кістки їх значно коротші, тонші і більш рухомо сполучені одна з одною, ніж кістки ніг, які служать для опори і пересування тіла.

Форма кісток і їх функція. Кістки, які захищають внутрішні органи від дії зовнішнього середовища, мають форму зігнутих пластин. З таких плоских кісток складається і череп, і таз. Форму пластин, досить товстих і вузьких, мають і ребра, що входять до складу грудної клітки.

Скелет кінцівок, що роблять швидкі і широкі рухи, складається з довгих кісток. Такими є стегнова, плечова, гомілкові, ліктьова і променева кістки.

Там, де скелет забезпечує стійкість і разом з тим деяку рухомість, він складається з коротких, неправильної форми кісток. Таку будову має хребет.

Отже, між формою кісток і їх функцією існує тісна взаємна залежність.