- •Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
- •Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.
- •3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
- •4. Класифікація тканин. Загальна характеристика епітеліальних, хрящових та кісткових тканин.
- •7. Будова грудної клітки. Будова грудини і ребер. Особливості з’єднання ребер з грудиною.
- •6. Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
- •10. Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
- •9. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
- •11. Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.
- •12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
- •8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.
- •13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
- •14. Кістки тазу та їх з’єднання, вікові особливості. Таз як ціле утворення.
- •15. Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
- •16.Порівняльна характеристика жіночого та чоловічого скелета.
- •20. Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стопи.
- •21. Способи сполучення кісток черепа: шви, суглоби черепа. Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки якими вони утворені).
- •22. Топографія зовнішньої основи черепа.
- •19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
- •23. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
- •26.Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
- •24. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
- •37. Жіночі статеві органи. Будова яєчників, яєчники як залоза внутрішньої секреції.
- •33. Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
- •35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
- •38.Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
- •40.Загальний план будови стінок стінок порожнистих внутрішніх органів (на прикладі відділів травного тракту).
- •42.Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус. Вплив паління на дихальну систему.
- •44.Очеревина та порожнина очеревини. Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники, брижі.
- •45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
- •56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
- •57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
- •67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
- •28. Гомілковий суглоб. Будова та рухи в ньому.
- •27. Особливості будови колінного суглобу та рухів у ньому.
- •29. Плечовий суглоб. Особливості будови. М’язи які діють на плечовий суглоб.
- •25. Анатомічна характеристика будови та рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
- •30. Порівняльна характеристика плечового і кульшового суглобів.
- •31. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова та рухи в ньому.
- •32. Способи сполучення кісток у скелеті людини, неперервні та перервні. Приклади.
- •34. Відділи травного тракту, особливості їх будови та функції.
- •5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
- •17. Парні та непарні кістки, які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •18. Парні та непарні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.
- •60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
- •53.Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
- •55.М’яз, як орган. Класифікація м’язів за формою, функціями. Приклади.
- •54. Людські ознаки нижньої кінцівки. М’язи нижніх кінцівок.
- •58. М’язи черевного пресу.
- •61. М’язи тазу.
- •59. М’язи тулуба: спини, грудей, живота.
- •63. М’язи, які забезпечують рухи суглобів кисті.
- •64. М’язи, які здійснюють рухи у гомілковому суглобі.
- •50. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •51.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •43.Зовнішня та внутрішня будова печінки. Вплив алкоголю на печінку.
- •49.Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
- •47.Чоловіча статева система. Будова сім’яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
- •48.Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
- •46.Система органів дихання: відділи дихальної системи, їх будова та функції. (носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи).
- •70.Основні правила розташування м’язів на тілі людини. Зв’язок з функціями. Приклади.
- •36. Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
- •41. Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
- •65.М’язи, які здійснюють рухи у колінному суглобі.
- •68.М’язиякі здійснюють рухи в плечовому суглобі.
- •72. Функціональні стани м’язів. Основні характеристики роботи м’язів. Важелі рівноваги, сили, швидкості.
- •71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
- •69.М’язи, які здійснюють рухи у поперековому відділі хребта.
12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
Під впливом посиленої м'язової діяльності в кістяку спортсмена відбуваються істотні зміни. На стан кістяка впливають і інші фактори, зв'язані з заняттям спортом: характерне положення тіла спортсмена (у велосипедистів, ковзанярів, боксерів, веслярів і т.д.), сила тиску на кістяк (у важкоатлетів), сила розтягання при висах, при скручуванні тіла (в акробатів, гімнастів, фігуристів і ін.) при правильному дозованих навантаженнях ці зміни звичайно бувають сприятливими. У противному випадку можливі патологічні зміни кістяка.
Найбільш простий механізм виникнення в спортсменів зміни кістяка можна представити в такий спосіб. Під впливом посиленої м'язової діяльності відбувається рефлекторне розширення кровоносних судин, поліпшується харчування працюючого органа, насамперед м'язів, а потім і прилеглих органів, зокрема кісти з усіма її компонентами (окістя, компактний шар, губчата речовина, костномозговая порожнина, хрящі, що покривають суглобні поверхні кіст і ін.).
Усі зміни в кістяку з'являються поступово. Через рік занять спортом можна спостерігати чітко виражені морфологічні зміни кіст. Надалі ці зміни стабілізуються, але перебудова кістяка відбувається протягом усього тренувального процесу. При припиненні активної спортивної діяльності пристосувальні зміни кіст залишаються досить тривалий час.
Зміни, що відбуваються в кістяку під впливом занять спортом, стосуються і хімічного складу кіст, і внутрішньої їхньої будівлі, і процесів росту й окостеніння. Кісти, що несуть велике навантаження, багатіше солями кальцію, чим кісти, що несуть менше навантаження. На рентгенограмах кісти спортсменів мають більш чіткий малюнок, чим кісти не спортсменів, що порозумівається більшої осіфікацією кісткової тканини, кращим насиченням її мінеральними солями.
Під впливом занять спортом змінюється зовнішня форма кіст. Вони стають товще за рахунок збільшення кісткової маси. Усі виступи, гребені, шорсткості виражені різкіше. Ці зміни залежать від виду спорту. Так, у важкоатлетів кісти більші, чим у плавців, особливо у верхньому відділі кістяка і верхніх кінцівок. Зміна внутрішнього складу кісти під впливом занять спортом виражаються, зокрема , у стовщенні її компактної речовини. Причому стовщення звичайне більше в тих кістах, на яких падає навантаження. Але зміни компактної речовини також може відбуватися і без його стовщення, без зміни діаметра кісти. У зв'язку зі стовщення компактної речовини костномозгова порожнина зменшується. При великих статистичних навантаженнях вона зменшується майже до повного заростання Губчата речовина кісти також перетерплює визначені зміни. Під впливом посиленого навантаження на кісту поперечини губчатої речовини стають товщі, крупніше, осередку між ними більше (у старшому віці осередку теж стають більше, але поперечини тонше). Переломи в спортсменів зростаються швидше. Суглобної хрящ, що покриває суглобні поверхні кіст, може товщати, що підсилює його амортизаційні властивості і зменшує тиск на кістку.