71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.

Про спеціалізацію м'язів можна розповісти багато чого. Одні з них розгиначі, інші - згиначі. Є м'язи, що виконують тонку, філігранну роботу, функція інших - потужні зусилля. Деякі м'язи обслуговують один суглоб, інші два, а то і три суглоба. Різноманітна і форма м'язів: плоскі, веретеноподібні, куполоподібні, кільцеві. Є м'язи-ліліпути, що важать лише два грами, є м'язи - гуллівери, вага яких досягає декількох кілограмів.

Зрозуміло, така різнохарактерність м'язів не примха природи, а необхідність, продиктована умовами існування живого організму. У людини їх більше 600. Вага м'язів дорослої людини становить 40-50 відсотків від ваги її тіла; у новонароджених - 20 відсотків, а у підлітків - 30-35 відсотків. Зростають м'язи нерівномірно. М'язи нижніх кінцівок швидше, м'язи рук - повільніше. Вже в 14-16 років скелетна мускулатура та суглобово-зв'язковий апарат людини досягають високого рівня розвитку, хоча діаметр окремих м'язових волокон все ще продовжує збільшуватися. Повністю розвиток м'язів завершується лише в 20-25 років. Їх збільшення тісно пов'язане з потовщенням м'язових волокон. Так, діаметр деяких волокон збільшується з моменту народження в 3-5 разів, а під впливом спортивного тренування і того більше.

На навантаження м'язи відповідають різними пристосувальними реакціями. Поліпшується кровопостачання м'язів, розширюється мережа кровоносних судин. Підраховано, що у тренованої людини, наприклад, на 100 м'язових волокон припадає 98 капілярів, а у нетренованої - лише 46. Значить, кажучи образно, зрошення м'язового поля живильною вологою - кров'ю у фізкультурника відбувається рясніше. Отже, його м'язи отримують більше поживних речовин, а видалення продуктів розпаду відбувається успішніше. Чи це не переконливий аргумент на користь занять фізичною культурою?!

Енергетичну вахту в м'язах несе також особлива речовина - міоглобін, яка може депонувати кисень, тобто відкладати його про запас. В тренованих м'язах міоглобіну значно більше, ніж в м'язах людини, далекої від спорту. Це підтверджують і дані досліджень, проведених на тваринах. У м'язах домашньої собаки, що веде малорухливий спосіб життя, міститься 400 міліграмів міоглобіну, а в м'язах мисливської собаки такої ж ваги його в два з половиною рази більше, що забезпечує збільшення кисневої ємності м'язів, підвищує їх здатність акумулювати енергію з поживних речовин.

Спеціалізація м'язів теж не фатально зумовлений природою процес. Показове дослідження, коли експериментатор до «швидких» м'язів тварини підшив нерв, який раніше керував «повільними» м'язами, і навпаки. «Перелицювання» вдалася: «швидкі» м'язи незабаром придбали властивості «повільних», а «повільні» стали функціонувати, як «швидкі».

М'язовий голод

Сьогодні медики усіх країн одностайно стверджують: малорухливий спосіб життя призводить до атрофії м'язів! Знижується їх сила, здатність до тривалої діяльності. Фізико-хімічні властивості м'язових білків також змінюються; з кісткової тканини вимивається кальцій. Людина, прирікає себе на гіподинамію, стає менш стійкою до хвороботворних агентів, до атмосферних впливів.

М'язовий голод, від якого страждає сучасна людина, не щадить ні серце, ні судини. Про це красномовно свідчить відомий досвід. Чотирьох молодих здорових чоловіків протягом семи тижнів тримали на постільному режимі, причому ноги їх і нижня частина тулуба перебували в гіпсі. Ретельне медичне обстеження показало: подібний відпочинок м'язів обійшовся організму дорого - знизилися функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем, зменшилася швидкість скорочень і сила м'язів.