
- •Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
- •Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.
- •3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
- •4. Класифікація тканин. Загальна характеристика епітеліальних, хрящових та кісткових тканин.
- •7. Будова грудної клітки. Будова грудини і ребер. Особливості з’єднання ребер з грудиною.
- •6. Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
- •10. Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
- •9. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
- •11. Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.
- •12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
- •8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.
- •13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
- •14. Кістки тазу та їх з’єднання, вікові особливості. Таз як ціле утворення.
- •15. Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
- •16.Порівняльна характеристика жіночого та чоловічого скелета.
- •20. Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стопи.
- •21. Способи сполучення кісток черепа: шви, суглоби черепа. Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки якими вони утворені).
- •22. Топографія зовнішньої основи черепа.
- •19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
- •23. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
- •26.Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
- •24. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
- •37. Жіночі статеві органи. Будова яєчників, яєчники як залоза внутрішньої секреції.
- •33. Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
- •35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
- •38.Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
- •40.Загальний план будови стінок стінок порожнистих внутрішніх органів (на прикладі відділів травного тракту).
- •42.Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус. Вплив паління на дихальну систему.
- •44.Очеревина та порожнина очеревини. Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники, брижі.
- •45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
- •56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
- •57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
- •67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
- •28. Гомілковий суглоб. Будова та рухи в ньому.
- •27. Особливості будови колінного суглобу та рухів у ньому.
- •29. Плечовий суглоб. Особливості будови. М’язи які діють на плечовий суглоб.
- •25. Анатомічна характеристика будови та рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
- •30. Порівняльна характеристика плечового і кульшового суглобів.
- •31. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова та рухи в ньому.
- •32. Способи сполучення кісток у скелеті людини, неперервні та перервні. Приклади.
- •34. Відділи травного тракту, особливості їх будови та функції.
- •5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
- •17. Парні та непарні кістки, які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •18. Парні та непарні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.
- •60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
- •53.Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
- •55.М’яз, як орган. Класифікація м’язів за формою, функціями. Приклади.
- •54. Людські ознаки нижньої кінцівки. М’язи нижніх кінцівок.
- •58. М’язи черевного пресу.
- •61. М’язи тазу.
- •59. М’язи тулуба: спини, грудей, живота.
- •63. М’язи, які забезпечують рухи суглобів кисті.
- •64. М’язи, які здійснюють рухи у гомілковому суглобі.
- •50. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •51.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •43.Зовнішня та внутрішня будова печінки. Вплив алкоголю на печінку.
- •49.Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
- •47.Чоловіча статева система. Будова сім’яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
- •48.Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
- •46.Система органів дихання: відділи дихальної системи, їх будова та функції. (носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи).
- •70.Основні правила розташування м’язів на тілі людини. Зв’язок з функціями. Приклади.
- •36. Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
- •41. Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
- •65.М’язи, які здійснюють рухи у колінному суглобі.
- •68.М’язиякі здійснюють рухи в плечовому суглобі.
- •72. Функціональні стани м’язів. Основні характеристики роботи м’язів. Важелі рівноваги, сили, швидкості.
- •71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
- •69.М’язи, які здійснюють рухи у поперековому відділі хребта.
71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
Про спеціалізацію м'язів можна розповісти багато чого. Одні з них розгиначі, інші - згиначі. Є м'язи, що виконують тонку, філігранну роботу, функція інших - потужні зусилля. Деякі м'язи обслуговують один суглоб, інші два, а то і три суглоба. Різноманітна і форма м'язів: плоскі, веретеноподібні, куполоподібні, кільцеві. Є м'язи-ліліпути, що важать лише два грами, є м'язи - гуллівери, вага яких досягає декількох кілограмів.
Зрозуміло, така різнохарактерність м'язів не примха природи, а необхідність, продиктована умовами існування живого організму. У людини їх більше 600. Вага м'язів дорослої людини становить 40-50 відсотків від ваги її тіла; у новонароджених - 20 відсотків, а у підлітків - 30-35 відсотків. Зростають м'язи нерівномірно. М'язи нижніх кінцівок швидше, м'язи рук - повільніше. Вже в 14-16 років скелетна мускулатура та суглобово-зв'язковий апарат людини досягають високого рівня розвитку, хоча діаметр окремих м'язових волокон все ще продовжує збільшуватися. Повністю розвиток м'язів завершується лише в 20-25 років. Їх збільшення тісно пов'язане з потовщенням м'язових волокон. Так, діаметр деяких волокон збільшується з моменту народження в 3-5 разів, а під впливом спортивного тренування і того більше.
На навантаження м'язи відповідають різними пристосувальними реакціями. Поліпшується кровопостачання м'язів, розширюється мережа кровоносних судин. Підраховано, що у тренованої людини, наприклад, на 100 м'язових волокон припадає 98 капілярів, а у нетренованої - лише 46. Значить, кажучи образно, зрошення м'язового поля живильною вологою - кров'ю у фізкультурника відбувається рясніше. Отже, його м'язи отримують більше поживних речовин, а видалення продуктів розпаду відбувається успішніше. Чи це не переконливий аргумент на користь занять фізичною культурою?!
Енергетичну вахту в м'язах несе також особлива речовина - міоглобін, яка може депонувати кисень, тобто відкладати його про запас. В тренованих м'язах міоглобіну значно більше, ніж в м'язах людини, далекої від спорту. Це підтверджують і дані досліджень, проведених на тваринах. У м'язах домашньої собаки, що веде малорухливий спосіб життя, міститься 400 міліграмів міоглобіну, а в м'язах мисливської собаки такої ж ваги його в два з половиною рази більше, що забезпечує збільшення кисневої ємності м'язів, підвищує їх здатність акумулювати енергію з поживних речовин.
Спеціалізація м'язів теж не фатально зумовлений природою процес. Показове дослідження, коли експериментатор до «швидких» м'язів тварини підшив нерв, який раніше керував «повільними» м'язами, і навпаки. «Перелицювання» вдалася: «швидкі» м'язи незабаром придбали властивості «повільних», а «повільні» стали функціонувати, як «швидкі».
М'язовий голод
Сьогодні медики усіх країн одностайно стверджують: малорухливий спосіб життя призводить до атрофії м'язів! Знижується їх сила, здатність до тривалої діяльності. Фізико-хімічні властивості м'язових білків також змінюються; з кісткової тканини вимивається кальцій. Людина, прирікає себе на гіподинамію, стає менш стійкою до хвороботворних агентів, до атмосферних впливів.
М'язовий голод, від якого страждає сучасна людина, не щадить ні серце, ні судини. Про це красномовно свідчить відомий досвід. Чотирьох молодих здорових чоловіків протягом семи тижнів тримали на постільному режимі, причому ноги їх і нижня частина тулуба перебували в гіпсі. Ретельне медичне обстеження показало: подібний відпочинок м'язів обійшовся організму дорого - знизилися функціональні можливості серцево-судинної і дихальної систем, зменшилася швидкість скорочень і сила м'язів.