52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.

Цей вид тканини складається з клітин, що мають такі властивості, як збудливість, провідність і скоротність. Клітини м’язової тканини працюють дружно й одночасно, що дає змогу м’язам скорочуватись або розслаблюватись. Існують два види м’язової тканини: гладка й поперечносмугаста. Гладка м’язова тканина утворена білковими волокнами і складається з дрібних одноядерних веретеноподібних клітин. Вона розташовується у стінках кровоносних і лімфатичних судин, порожнистих внутрішніх органів (травлення, виділення, дихання). Поперечносмугаста м’язова тканина утворює кістякові й серцеві м’язи. Кістякові м’язи – частина опорно-рухового апарату. Вони забезпечують рух тіла. Волокна кістякової м’язової тканини довгі (10 – 12см), їхні багатоядерні клітини містять безліч дрібніших скорочувальних ниток (міофібрил), що складаються з білків двох видів. Чергування цих ниток (світлих і темних) зумовлює поперечносмугастий малюнок тканини.

Такий самий малюнок має і серцева м’язова тканина. Але її будова дещо відрізняється від будови кістякової м’язової тканини. У серцевій тканині присутні ділянки, на яких м’язові волокна щільно прилягають одне до одного, і скорочення одного волокна миттєво передається сусіднім волокнам. Завдяки цьому відбувається одночасне скорочення ділянок серцевого м’яза. М’язова тканина відіграє важливу роль. Кістякові м’язи дають нам можливість пересуватися, прибирати різні пози. Гладкі м’язи забезпечують перистальтику кишечника та скорочення стінок кровоносних судин.

М'яз, як орган. Як і кожен орган, м’яз побудований з багатьох тканин, основною з яких є м’язова. До складу м’яза входять також сполучна тканина, судини та нерви. Сполучна тканина вкриває м’яз іззовні, утворюючи пермізій, в якому іноді є невелика кількість жирової тканини. Від перимізію в товщу м’яза відходять перетинки, які “одягають” невеликі м’язові пучки. Ці сполучно-тканинні утвори називають ендомізієм. Перемізій і ендомізій формують сполучно-тканинний каркас м’яза, від якого певною мірою залежать його форма та розміри. В основному ж їх визначають функція м’яза та місце його розміщення.

60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.

М'язи голови. Мімічні й жувальні м'язи.

а) жувальні:

1) жувальний м'яз (розташований на бічній поверхні нижньої щелепи); 2) скроневий м'яз (міститься у скроневій ямці); 3) бічний (латеральний) крилоподібний м'яз (у підскроневій ямці); 4) присередній (медіальний) крилоподібний м'яз (розташований на внутрішній поверхні нижньої щелепи);

б) мімічні:

1) надчерепний м'яз (вкриває склепіння черепа); 2) м'яз гордіїв (розташований між бровами); 3) коловий м'яз ока (оточує очну ямку); 4) м'яз — зморщувач брови (розміщений під верхньою частиною колового м'яза ока); 5) коловий м'яз рота (оточує отвір рота); 6) м'яз — підіймач кута рота (розташований під м'язом — підіймачем верхньої губи): 7) м'яз — опускач кута рота (прикріплюється до шкіри кута рота); 8) щічний м'яз (утворює бічну стінку ротової порожнини); 9) м'яз — підіймач верхньої губи(прикріплюється до крила носа і верхньої губи); 10) м'яз — опускач нижньої губи (іде від нижньої щелепи до нижньої губи); 11) великий виличний м'яз (розташований зверху і збоку від виличної кістки); 12) підборідний м'яз (розташований у ділянці підборіддя); 13) м'яз сміху (прикріплюється до шкіри кута рота, часто його може не бути); 14) носовий м'яз (іде від верхньої щелепи до крила і спинки носа); 15) передній, верхній і задній вушні м'язи ( у людини рудиментарні).