- •Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
- •Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.
- •3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
- •4. Класифікація тканин. Загальна характеристика епітеліальних, хрящових та кісткових тканин.
- •7. Будова грудної клітки. Будова грудини і ребер. Особливості з’єднання ребер з грудиною.
- •6. Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
- •10. Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
- •9. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
- •11. Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.
- •12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
- •8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.
- •13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
- •14. Кістки тазу та їх з’єднання, вікові особливості. Таз як ціле утворення.
- •15. Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
- •16.Порівняльна характеристика жіночого та чоловічого скелета.
- •20. Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стопи.
- •21. Способи сполучення кісток черепа: шви, суглоби черепа. Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки якими вони утворені).
- •22. Топографія зовнішньої основи черепа.
- •19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
- •23. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
- •26.Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
- •24. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
- •37. Жіночі статеві органи. Будова яєчників, яєчники як залоза внутрішньої секреції.
- •33. Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
- •35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
- •38.Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
- •40.Загальний план будови стінок стінок порожнистих внутрішніх органів (на прикладі відділів травного тракту).
- •42.Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус. Вплив паління на дихальну систему.
- •44.Очеревина та порожнина очеревини. Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники, брижі.
- •45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
- •56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
- •57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
- •67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
- •28. Гомілковий суглоб. Будова та рухи в ньому.
- •27. Особливості будови колінного суглобу та рухів у ньому.
- •29. Плечовий суглоб. Особливості будови. М’язи які діють на плечовий суглоб.
- •25. Анатомічна характеристика будови та рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
- •30. Порівняльна характеристика плечового і кульшового суглобів.
- •31. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова та рухи в ньому.
- •32. Способи сполучення кісток у скелеті людини, неперервні та перервні. Приклади.
- •34. Відділи травного тракту, особливості їх будови та функції.
- •5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
- •17. Парні та непарні кістки, які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •18. Парні та непарні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.
- •60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
- •53.Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
- •55.М’яз, як орган. Класифікація м’язів за формою, функціями. Приклади.
- •54. Людські ознаки нижньої кінцівки. М’язи нижніх кінцівок.
- •58. М’язи черевного пресу.
- •61. М’язи тазу.
- •59. М’язи тулуба: спини, грудей, живота.
- •63. М’язи, які забезпечують рухи суглобів кисті.
- •64. М’язи, які здійснюють рухи у гомілковому суглобі.
- •50. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •51.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •43.Зовнішня та внутрішня будова печінки. Вплив алкоголю на печінку.
- •49.Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
- •47.Чоловіча статева система. Будова сім’яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
- •48.Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
- •46.Система органів дихання: відділи дихальної системи, їх будова та функції. (носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи).
- •70.Основні правила розташування м’язів на тілі людини. Зв’язок з функціями. Приклади.
- •36. Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
- •41. Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
- •65.М’язи, які здійснюють рухи у колінному суглобі.
- •68.М’язиякі здійснюють рухи в плечовому суглобі.
- •72. Функціональні стани м’язів. Основні характеристики роботи м’язів. Важелі рівноваги, сили, швидкості.
- •71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
- •69.М’язи, які здійснюють рухи у поперековому відділі хребта.
45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
Середостіння є комплексом огорнутих пухкою волокнистою сполучною тканиною органів, обмежених з боків середостінною плеврою, зверху — уявною площиною, проведеною через верхній отвір грудної клітки, знизу — діафрагмою, спереду — грудниною з ребровими хрящами, ззаду — хребтом і головками (іноді й шийками) ребер. Лобовою площиною, проведеною через задню поверхню кореня легень і роздвоєння трахеї, середостіння ділиться та переднє і заднє. У передньому середоспінні розташоване серце з осердям, висхідна частина аорти, легеневий стовбур, дуга аооти, верхня порожниста, плечо-головні і легеневі вени, трахея з головними бронхами і діафрагмальні нерви (див. мал. 194). У задньому середостінні розташовані низхідна аорта, стравохід, симпатичні стовбури, нутряні нерви, грудна протока, непарна і напівнепарна вени, блукаючі нерви, лімфатичні вузли.
56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
М’язи, що приводять у рух плечовий пояс, починаються на тулубі і прикріплюються до лопатки або до ключиці. Серед цих м’язів можна назвати трапецієвидний.
М’язи, що приводять у рух плече, починаються на грудній клітці або на кістках плечового пояса і прикріплюються до плечової кістки. Скорочення їх викликають різноманітні рухи в плечовому суглобі. До цих м’язів належать дельтовидний, великий грудний і широкий м’яз спини.
М’язи, що приводять у рух передпліччя, починаються на плечовій кістці і лопатці, а прикріплюються на ліктьовій і променевій кістках. Вони зумовлюють згинання і розгинання в ліктьовому суглобі. Основними м’язами цієї групи є двоголовий, що лежить на внутрішній поверхні плеча (згинач), і триголовий. Що лежить на зовнішній поверхні (розгинач).
М’язи, щ о приводять у рух кисть і пальці, дуже численні. Вони згинають і розгинають кисті і пальці, приводять пальці один до одного і відводять їх. Особливо сильно розвинені м’язи великого пальця, який має здатність протиставлятися всім іншим. Це має величезне значення при всякій роботі і під час писання.
57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
М’язи, що приводять у рух стегно, починаються на тазі, утворюючи сідниці, і прикріплюються до стегна. До них належать сідничні м’язи. Від скорочення їх виникають рухи в кульшовому суглобі. Відіграючи велику роль у підтриманні вертикального положення тіла, вони розвинені в людини так сильно, як ні в одної тварини.
М’язи, що приводять у рух гомілку, утворюють м’якоть стегна. На передній поверхні його лежить чотириголовий м’яз — розгинач гомілки, а на задній — двоголовий — згинач.
М’язи, що приводять в рух стопу і пальці, розміщені на задній і зовнішній поверхнях гомілки, а також на стопі. Найбільшим серед них є литковий м’яз, який згинає стопу і піднімає п’ятку над землею. Цей м’яз є в усіх наземних хребетних, але в людини він особливо сильно розвинений, що зв’язано з вертикальним положенням її тіла.
67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
Плечовий м'яз починається від передньої поверхні нижньої половини діафіза плечової кістки та від бічної і присередньої міжм'язових перегородок. Перекинувшись через ліктьовий суглоб, м'яз прикріплюється до горбистості ліктьової кістки, а частина його пучків вплітається в капсулу ліктьового суглоба.Функція. Згинає передпліччя.
Задній відділ плеча (відділ розгиначів). Триголовий м'яз плеча— міцний. Починається трьома головками. Довга головка відходить коротким сухожилком від підсуглобового горбка лопатки. Бічна і присередня головки починаються м'язовими пучками на бічній і присередній міжм'язових перегородках і на діафізі плечової кістки; перша — дещо проксимальніше борозни променевого нерва, друга — нижче від неї. Об'єднані три головки утворюють масивне черевце, яке потужним сухожилком закінчується на ліктьовому відростку ліктьової кістки (тут є капсула). Функція. Розгинає верхню кінцівку в ліктьовому і плечовому суглобах.
Ліктьовий м'яз — досить слабка четверта головка попереднього м'яза. Відходить від бічного надвиростка плечової кістки і від променевої побічної зв'язки ліктьового суглоба, прикріплюється до верхньої третини задньої поверхні ліктьової кістки.Функція. Розгинає ліктьовий суглоб.
М'язи передпліччя звичайно поділяють на два відділи: передній — переважно м'язів-згиначів і задній — розгиначів. М'язи обох відділів розташовані двома частинами: поверхневою і глибокою.
