- •Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
- •Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.
- •3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
- •4. Класифікація тканин. Загальна характеристика епітеліальних, хрящових та кісткових тканин.
- •7. Будова грудної клітки. Будова грудини і ребер. Особливості з’єднання ребер з грудиною.
- •6. Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
- •10. Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
- •9. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
- •11. Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.
- •12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
- •8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.
- •13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
- •14. Кістки тазу та їх з’єднання, вікові особливості. Таз як ціле утворення.
- •15. Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
- •16.Порівняльна характеристика жіночого та чоловічого скелета.
- •20. Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стопи.
- •21. Способи сполучення кісток черепа: шви, суглоби черепа. Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки якими вони утворені).
- •22. Топографія зовнішньої основи черепа.
- •19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
- •23. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
- •26.Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
- •24. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
- •37. Жіночі статеві органи. Будова яєчників, яєчники як залоза внутрішньої секреції.
- •33. Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
- •35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
- •38.Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
- •40.Загальний план будови стінок стінок порожнистих внутрішніх органів (на прикладі відділів травного тракту).
- •42.Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус. Вплив паління на дихальну систему.
- •44.Очеревина та порожнина очеревини. Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники, брижі.
- •45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
- •56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
- •57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
- •67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
- •28. Гомілковий суглоб. Будова та рухи в ньому.
- •27. Особливості будови колінного суглобу та рухів у ньому.
- •29. Плечовий суглоб. Особливості будови. М’язи які діють на плечовий суглоб.
- •25. Анатомічна характеристика будови та рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
- •30. Порівняльна характеристика плечового і кульшового суглобів.
- •31. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова та рухи в ньому.
- •32. Способи сполучення кісток у скелеті людини, неперервні та перервні. Приклади.
- •34. Відділи травного тракту, особливості їх будови та функції.
- •5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
- •17. Парні та непарні кістки, які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •18. Парні та непарні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.
- •60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
- •53.Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
- •55.М’яз, як орган. Класифікація м’язів за формою, функціями. Приклади.
- •54. Людські ознаки нижньої кінцівки. М’язи нижніх кінцівок.
- •58. М’язи черевного пресу.
- •61. М’язи тазу.
- •59. М’язи тулуба: спини, грудей, живота.
- •63. М’язи, які забезпечують рухи суглобів кисті.
- •64. М’язи, які здійснюють рухи у гомілковому суглобі.
- •50. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •51.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •43.Зовнішня та внутрішня будова печінки. Вплив алкоголю на печінку.
- •49.Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
- •47.Чоловіча статева система. Будова сім’яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
- •48.Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
- •46.Система органів дихання: відділи дихальної системи, їх будова та функції. (носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи).
- •70.Основні правила розташування м’язів на тілі людини. Зв’язок з функціями. Приклади.
- •36. Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
- •41. Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
- •65.М’язи, які здійснюють рухи у колінному суглобі.
- •68.М’язиякі здійснюють рухи в плечовому суглобі.
- •72. Функціональні стани м’язів. Основні характеристики роботи м’язів. Важелі рівноваги, сили, швидкості.
- •71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
- •69.М’язи, які здійснюють рухи у поперековому відділі хребта.
35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
Гортань має форму неправильної лійки; легко промацується під шкірою передньої поверхні шиї.
Стінка гортані складається з слизової оболонки з підслизовим прошарком, м'язової та адвентиціальної оболонок. Твердий каркас гортані утворюють хрящі, похідні глоткових дуг. До них належать непарні перснеподібний і щитоподібний хрящі, надгортанник і парні — черпакуваті, ріжкуваті та клиноподібні хрящі.
Перснеподібний хрящ складається з пластинки, оберненої назад, і дуги, спрямованої вперед. Має суглобові поверхні для щитоподібного (з боків) і черпакуватих (на верхньому краї пластинки) хрящів.
Щитоподібний хрящ міститься над перснеподібним і складається з двох чотирикутних пластинок, розташованих під відкритим назад кутом.
Надгортанник має вигляд листка із стебельцем, яким він прикріплюється зв'язками до щитоподібного хряща та під'язикової кістки. Цей хрящ розташований у лобовій площині і прикриває вхід до гортані під час проходження через глотку їжі.
Черпакуваті хрящі містяться на верхньому краї пластинки перснеподібного хряща, де утворюються правий і лівий перснечерпакуваті суглоби. Кожен черпакуватий хрящ окремо схожий на тригранну піраміду, верхівка якої спрямована догори, а основа, обернена донизу і з'єднана з перснеподібним хрящем, має два відростки: голосовий — передній і м'язовий— задньобічний.
Ріжкуваті хрящі закладені в черпакувато-надгортанній складці слизової оболонки на верхівках попередніх хрящів. Клиноподібні хрящі — непостійні. Розташовані вище від попередніх, у черпакувато-надгортанній складці.
М'язи гортані поділяють на ті, що розширюють, і ті, що звужують голосову щілину, при цьому вони або напружують, або розслаблюють голосові зв'язки.
М'яз, що розширює голосову щілину, — задній перснечерпакуватий м'яз починається на задній поверхні пластинки перснеподібного хряща, закінчується на м'язовому відростку черпакуватого хряща. Функція. Розширює голосову щілину й напружує голосову зв'язку.
Бічний перснечерпакуватий м'яз починається на бічній частині дуги перснеподібного хряща й закінчується на м'язовому відростку черпакуватого хряща.Функція. Звужує голосову щілину й розслаблює голосову зв'язку.
Поперечний черпакуватий м'яз займає задню поверхню черпакуватих хрящів. Функція. Зближує черпакуваті хрящі, звужуючи при цьому голосову щілину.
Черпакувато-надгортанний м'яз, будучи продовженням косого черпакуватого м'яза, починається на задній поверхні черпакуватого хряща, переходить у товщу черпакувато-надгортанної складки свого боку і закінчується на бічному краї надгортанника.Функція. Відхиляє надгортанник назад і звужує простір над голосовою щілиною.
Персне-щитоподібний м'яз починається справа та зліва на передній поверхні дуги перснеподібного хряща й прикріплюється до нижнього краю щитоподібного хряща. Функція. Звужує голосову щілину і напружує голосову зв'язку.
Щиточерпакуватий м'яз починається на задній поверхні кута щитоподібного хряща (назовні від голосової зв'язки), прикріплюється до голосового відростка і трикутної ямки черпакуватого хряща. Бічна частина цього м'яза, яка лежить поблизу голосової зв'язки, дістала назву голосового м'яза. Функція. Розслаблює голосову зв'язку і звужує голосову щілину.
Порожнина гортані починається входом до гортані, обмеженим спереду надгортанником, з боків — черпакувато-надгортанними складками і ззаду — верхівками черпакуватих хрящів. Між черпакувато-надгортанною складкою і бічною стінкою глотки з обох боків утворюється грушоподібний закуток.
Слизова оболонка порожнини гортані, за винятком задньої поверхні надгортанника й голосових зв'язок, вистелена війчастим епітелієм і має велику кількість дрібних залоз. У її підслизовому прошарку трапляються поодинокі лімфатичні фолікули. З обох боків слизова оболонка утворює дві складки: присінкову, що лежить вище і вкриває однойменну зв'язку, і розташовану нижче голосову, всередині якої розташована голосова зв'язка. Проміжок між присінковою і голосовою зв'язками з кожного боку називається шлуночком гортані, який має невелику заглибину, або мішечок гортані.
Еластичний конус має вигляд півмісяцевої пластинки, нижній край якої прикріплюється до верхнього краю дуги і пластинки перснеподібного хряща, а вільний верхній край фіксується до задньої поверхні кута щитоподібного і голосового відростка черпакуватого хрящів. Цей вільний край еластичного конуса і є голосовою зв'язкою.
У порожнині гортані розрізняють присінок, голосник (власне голосовий апарат) і підголосникову порожнину.
Присінок гортані обмежений входом до гортані згори і присінковими складками знизу.
Голосник обмежений згори присінковими і знизу голосовими складками.
Підголосникова порожнина— це нижня розширена частина гортані, що переходить безпосередньо в трахею.
Найважливішими структурними елементами гортані, що створюють звук, є голосові зв'язки, які напружуються під час скорочення м'язів гортані. Ці ритмічні різної сили напруження голосових зв'язок, зумовлені нервовими імпульсами, надають струмині видихуваного повітря коливального характеру. Одночасне залучення до цієї функції резонаторів (шлуночків гортані, порожнин глотки, рота, приносових пазух тощо) створює звукові коливання різноманітного тембру й діапазону.
