- •Анатомія як наука, її місце серед інших біологічних дисциплін. Методи анатомічних досліджень. Анатомічна термінологія.
- •Будова, різновиди та місцезнаходження сполучних тканин в організмі людини.
- •3.Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.
- •4. Класифікація тканин. Загальна характеристика епітеліальних, хрящових та кісткових тканин.
- •7. Будова грудної клітки. Будова грудини і ребер. Особливості з’єднання ребер з грудиною.
- •6. Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
- •10. Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.
- •9. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
- •11. Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.
- •12. Вплив занять фізкультурою та спортом на будову і розвиток скелета нижньої кінцівки.
- •8. Будова кісток плечового пояса та особливості їх сполучень.
- •13. Кістки стопи та їх з’єднання. Людські ознаки будови стопи. Стопа в цілому.
- •14. Кістки тазу та їх з’єднання, вікові особливості. Таз як ціле утворення.
- •15. Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
- •16.Порівняльна характеристика жіночого та чоловічого скелета.
- •20. Скелет нижніх кінцівок. Відділи та кістки стопи, характеристика суглобів стопи.
- •21. Способи сполучення кісток черепа: шви, суглоби черепа. Внутрішня будова черепа (мозкові ямки та кістки якими вони утворені).
- •22. Топографія зовнішньої основи черепа.
- •19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
- •23. Анатомічна характеристика будови ліктьового суглобу та рухів у ньому.
- •26.Будова кульшового суглобу та рухи в ньому.
- •24. Анатомічна характеристика будови плечового суглобу та рухів в ньому.
- •37. Жіночі статеві органи. Будова яєчників, яєчники як залоза внутрішньої секреції.
- •33. Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
- •35.Гортань як один із відділів дихальної системи. Будова гортані (шлуночки гортані, хрящі гортані, м’язи гортані, зв’язки гортані) та її роль у голосоутворенні.
- •38.Будова та функції шлунка. Особливості будови стінок шлунка.
- •40.Загальний план будови стінок стінок порожнистих внутрішніх органів (на прикладі відділів травного тракту).
- •42.Зовнішня та внутрішня будова легень. Плевра. Структурна одиниця легень – ацинус. Вплив паління на дихальну систему.
- •44.Очеревина та порожнина очеревини. Відношення органів до очеревини. Схема ходу очеревини, сальники, брижі.
- •45.Середостіння. Органи, що утворюють середостіння.
- •56. М'язи верхньої кінцівки: назви, точки початку і прикріплення, функції.
- •57. М’язи нижніх кінцівок: назви, точки початку й прикріплення, функції.
- •67.М’язи, які здійснюють рухи в ліктьовому суглобі.
- •28. Гомілковий суглоб. Будова та рухи в ньому.
- •27. Особливості будови колінного суглобу та рухів у ньому.
- •29. Плечовий суглоб. Особливості будови. М’язи які діють на плечовий суглоб.
- •25. Анатомічна характеристика будови та рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
- •30. Порівняльна характеристика плечового і кульшового суглобів.
- •31. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова та рухи в ньому.
- •32. Способи сполучення кісток у скелеті людини, неперервні та перервні. Приклади.
- •34. Відділи травного тракту, особливості їх будови та функції.
- •5. Будова та різновиди кісткової тканини. Структурна одиниця кістки – остеон. Ріст кісток. Функціональні закони росту кісток.
- •17. Парні та непарні кістки, які утворюють лицевий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •18. Парні та непарні кістки, які утворюють мозковий відділ черепа, способи їх з’єднань.
- •52. Загальні дані про м’язову систему. Типи м’язової тканини. М’яз як орган.
- •60. М’язи голови: класифікація, особливості будови, функції.
- •53.Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
- •55.М’яз, як орган. Класифікація м’язів за формою, функціями. Приклади.
- •54. Людські ознаки нижньої кінцівки. М’язи нижніх кінцівок.
- •58. М’язи черевного пресу.
- •61. М’язи тазу.
- •59. М’язи тулуба: спини, грудей, живота.
- •63. М’язи, які забезпечують рухи суглобів кисті.
- •64. М’язи, які здійснюють рухи у гомілковому суглобі.
- •50. Будова верхніх дихальних шляхів.
- •51.Загальна характеристика внутрішніх органів.
- •43.Зовнішня та внутрішня будова печінки. Вплив алкоголю на печінку.
- •49.Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
- •47.Чоловіча статева система. Будова сім’яників. Вплив алкоголю та нікотину на функції статевих органів.
- •48.Порівняльна характеристика зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів. Біологічна обумовленість такої будови.
- •46.Система органів дихання: відділи дихальної системи, їх будова та функції. (носова порожнина, глотка, гортань, трахея, бронхи).
- •70.Основні правила розташування м’язів на тілі людини. Зв’язок з функціями. Приклади.
- •36. Особливості топографії внутрішніх органів при виконанні гімнастичних вправ.
- •41. Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.
- •65.М’язи, які здійснюють рухи у колінному суглобі.
- •68.М’язиякі здійснюють рухи в плечовому суглобі.
- •72. Функціональні стани м’язів. Основні характеристики роботи м’язів. Важелі рівноваги, сили, швидкості.
- •71.Порівняльна характеристика тренованих і нетренованих м’язів.
- •69.М’язи, які здійснюють рухи у поперековому відділі хребта.
22. Топографія зовнішньої основи черепа.
Порожнина рота обмежена кістковими утворами, які формують верхню і передньобічні стінки її. Кісткове піднебіння — тверда основа верхньої стінки порожнини рота. Тіло і гілки нижньої щелепи, комірковий відросток верхньої щелепи й зуби, коміркова дуга нижньої щелепи й зуби утворюють передню і бічну кісткові стінки порожнини рота.
Нижньою стінкою порожнини рота є язик і м'язи, що утворюють дно порожнини, задньою — м'яке піднебіння, яке під час скорочення обмежує отвір — зів, через який порожнина рота сполучається з порожниною глотки.
Скронева і підскронева ямки. На бічній нормі черепа є заглиблення, розділені підскроневим гребенем клиноподібної кістки на скроневу (згори) і підскроневу (знизу) ямки.
Стінки скроневої ямки утворені тім'яною, скроневою, клиноподібною і лобовою кістками зсередини, виличною дугою знизу, скроневою поверхнею виличної кістки спереду. Зовнішньої й задньої стінок немає. Ямка заповнена скроневим м'язом.
Підскронева ямка є продовженням донизу скроневої ямки й займає простір нижче від підскроневого гребеня і виличної дуги. Вона вужча й коротша за скроневу, але має більший поперечний розмір. Верхню стінку підскроневої ямки формує частина великого крила клиноподібної кістки нижче від підскроневого гребеня, присередню — бічна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Спереду ямка обмежена горбом верхньої щелепи й частково виличною кісткою, внизу вона не має кісткової стінки, ззовні прикрита гілкою нижньої щелепи.
Крилопіднебінна ямка з кожного боку утворена спереду тілом верхньої щелепи, ззаду — крилоподібним відростком клиноподібної кістки, зверху — основою її великого крила, присередньо — перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки. Збоку крилопіднебінна ямка не має кісткової стінки і сполучається з підскроневою ямкою. Донизу стінки ямки звужуються й переходять у великий піднебінний канал. У цій ямці проходять судини та нерви, в ній розташований парасимпатичний крило-піднебінний вузол.
Крилопіднебінна ямка через круглий отвір з'єднується з середньою ямкою черепа, через клинопіднебінний отвір — з порожниною носа, через нижню очноямкову щілину — з очною ямкою, великий піднебінний канал — з порожниною рота і через крилоподібний канал — із рваним отвором. Через круглий отвір з порожнини черепа до крилопіднебінної ямки проходить верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва), через нижню очноямкову щілину — підочноямковий нерв. Крилоподібний канал пронизує основу крилоподібного відростка. У ньому в складі великого кам'янистого нерва містятьсяпередвузлові парасимпатичні нервові волокна, що йдуть до крилопіднебінного вузла, а також післявузлові симпатичні волокна внутрішнього сонного сплетення — в складі глибокого кам'янистого нерва. Парасимпатичні й симпатичні волокна утворюють нерв крилоподібного каналу.
19.Скелет верхньої кінцівки. Людські ознаки скелету верхньої кінцівки.
Плечовий пояс. Плечовий пояс є спільним для обох кінцівок. Він утворюється двома лопатками і двома ключицями.
Лопатка — кістка трикутної форми. Один з її кутів має ямку, в яку входить головка плечової кістки.
Ключиця — це зігнута кістка, яка одним кінцем сполучається з лопаткою, а другим — з грудниною.
Власне кінцівка. Скелет верхньої кінцівки складається з плечової кістки, ліктьової, променевої і численних кісток кисті.
Плечова кістка має на верхньому кінці напівкулясту головку, а на нижньому — потовщення в формі блока. Над блоком спереду і ззаду є ямки, в які входять відростки ліктьової кістки.
Ліктьова і променева кістки входять до складу передпліччя. Верхніми кінцями вони сполучаються з плечовою кісткою, а нижніми — з кистю. Крім того, на обох своїх кінцях вони сполучаються одна з одною.
Кисть утворена кістками зап’ястка, п’ястка та фалангами пальців.
Зап’ясток складається з двох рядів дрібних кісточок, довжина, ширина і товщина яких приблизно однакові. Вони сполучаються з кістками передпліччя, одна з одною і з кістками п’ястка.
П’ясткові кістки у кількості п’яти входять до складу долоні.
Фаланги утворюють скелет пальців.
У будові скелетів руки людини і передньої кінцівки хребетних тварин є багато спільного. Проте перехід людини до вертикального положення дуже відбився на особливостях будови верхніх кінцівок. Переставши служити опорою при ходінні і ставши вільними, вони вдосконалювалися в трудових рухах. Праця сприяла сильному розвиткові пальців, особливо великого.
