19. Місцеві органи виконавчої влади.

Місцевими органами виконавчої влади загальної компетенції є місцеві державні адміністрації, що згідно зі ст. 118 Конституції України, діють в областях, районах, містах Києві та Севастополі та наділені правом представляти інтереси держави та приймати від її імені розпорядження, реалізовувати делеговані їм виконавчі функції відповідних рад через створювані управління, відділи й інші структурні підрозділи. Склад місцевих державних адміністрацій формують їхні голови, котрих призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Кабінету Міністрів України. Під час здійснення своїх повноважень голови державних адміністрацій відповідальні перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Крім цього, місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам (обласним і районним) у частині повноважень, делегованих їм цими радами.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, можуть бути скасовані Президентом України чи головою місцевої державної влади вищого рівня. Згідно зі ст. 119 Конституції України, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції України та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; 2) законність і правопорядок; дотримання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їхнього національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих повноважень відповідними радами повноважень.

32. Поняття і сутність конституційного ладу, його структура і принципи

Конституційний лад - це цілісна система соціально-правових відносин та інститутів, які встановлюються й охороняються конституцією та іншими прийнятими на її основі та згідно з нею конституційно-правовими актами держави. За формою конституційний лад - це чітка система основних організаційних і правових видів організації та діяльності держави, суспільства й інших суб´єктів конституційно-правових відносин. У цьому сенсі він опосередковує, насамперед, передбачені конституцією форми держави, державного правління та безпосереднього народовладдя. Закріплений Конституцією України конституційний лад характеризується низкою політико-правових принципів, на які орієнтується суспільство, здійснюючи його розвиток.

1. Суверенність. 2. Демократизм. 3. Гуманізм. 4. Реальність. 5. Системність.

46.Соціальні права і свободи людини і громадянина, їх система і зміст

соціальні права та свободи людини і громадянина - це міра можливої поведінки або діяльності людини в соціальній сфері що передбачає задоволення законних інтересів і потреб у сфері трудової діяльності, соціального захисту та охорони здоров'я. жерелом законних матеріальних і соціальних цінностей, як відомо, є праця, тому Конституція України в ст. 43 визначає первинним соціальним правом людини і громадянина право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає або на яку погоджується. Кожен, хто працює, має право на страйк. Працівники також мають право на відпочинок. Важливим соціальним правом є право на соціальний захист. Конституція України в ст. 47 закріплює право на житло. Істотним соціальним правом є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Конституція також закріплює за державою обов'язок дбати про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечувати санітарно-епідеміологічне благополуччя та здійснювати інші заходи щодо забезпечення права на охорону здоров'я.