Тема 1. Сутність і призначення бюджету. План.

1. Бюджет, як економічна категорія.

1. Бюджет, як фінансовий план.

2. Роль бюджету у фінансово-кредитному механізмі.

1. Фінансова система включає в себе 4 сфери:

• Фінанси суб’єктів господарювання - мікроекономіка.

• Державні фінанси - макрорівень.

• Міжнародні фінансові відносини - світове господарство.

• Фінансовий ринок - обслуговуюча сфера.

Бюджет держави - складова ланка державних фінансів.

В цілому ця сфера може бути представлена:

	Бюджет	Цільові фонди	Державний кредит	Фінанси державних підприємств
загально-державні	Державний бюджет	Загальнодержавні (Пенсійний фонд, фонд Чорнобиля)	Державні позики	фінанси державного сектору
місцеві	місцеві бюджети	регіональні (фонд захисту інвалідів, фонд соціального захисту)	місцеві позики	фінанси муніципального господарства

Бюджет є провідною ланкою державних фінансів. Його суть розкривається в його призначення - фінансове забезпечення виконання державою її функцій: економічної, соціальної, управлінської та оборонної.

Бюджет відображає відносини з приводу формування централізовано на загальнодержавних і регіональних рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави. Специфічними ознаками даних відносин є:

1. Бюджет виконує перерозподільчі функції

Напрямки: між галузями, між регіонами, між соціальними верствами населення, перерозподіл у часі при використанні державних позик.

1. Всеохоплюючий характер даних відносин - вони зачіпають абсолютно всіх.

1. Законодавче регулювання - здійснюється в трьох напрямках.

• Загальним законом “Про бюджетну систему”.

• Законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків.

• Прийняття щорічного закону про бюджет на наступний рік.

Роль і місце бюджету в суспільстві визначається фінансовою моделлю країни. За послідовністю розподілу ВВП є два варіанта:

1. Ринкової економіки.

1. Адміністративної економіки.

При ринковій економіці створений ВВП спочатку розподіляється між його виробниками. Робітники і службовці отримують заробітну плату, підприємці - прибуток. При цьому, після цього здійснюється формування бюджету шляхом оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

При адміністративній економіці полягає в тому, що спочатку держава централізує в бюджеті необхідну частину ВВП, а залишок між його виробниками.

За рівнем централізації НД в бюджеті умовно розділяють на три моделі:

1. Американська (25-30%).

1. Західноєвропейська (30-40%).

2. Скандинавська (50-60%).

Бюджет, як економічна категорія характеризує рух грошових потоків між державою і юридичними і фізичними особами. Цим відносинам притаманний протирічний характер. Два способи вирішення фінансових протиріч:

1. Встановлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП і централізації НД в бюджеті. Критерій оптимальності - забезпечення економічного зростання.

1. Встановлення соціальних гармоній в суспільстві. Бюджет не повинен підривати фінансову базу юридичних і фізичних осіб. З другого бюджет не повинен створювати утриманських тенденцій.

Забезпечення постійного зростання ВВП - основний показник, що характеризує економіку країни. Економічне зростання дає можливість забезпечувати постійне зростання доходів у всіх суб’єктів фінансових відносин.

Разом з тим, оскільки потреби держави відносно стабільні, то при зростанні ВВП її відносна доля зменшується.

2. Як фінансовий план, бюджет є розпис доходів і видатків держави. Враховуючи роль бюджету в суспільстві, бюджет завжди затверджується у вигляді закону. Як фінансовий план, бюджет відображає економічні, соціальну, військову, міжнародну політику держави.

Видатки бюджету відображають встановлені функції держави (управління - 68%, оборона - 5-10%, н/г).

Видатки на н/г визначені двома чинниками:

1. Масштабами державного сектору економіки.

1. Економічною політикою держави - чому видається перевага - бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню.

Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави. В Україні бюджет, як фінансовий план має певні відмінності від бюджету, як категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Для оцінки реальної бюджетної політики необхідно аналізувати статті доходів і видатків “чистого” бюджету (без цільових фондів = 1/3 повного бюджету). Включення цих фондів до бюджету пов’язане з двома причинами:

• Надання їм законодавчої сили.

• Необхідність здійснення державного контролю за коштами цих фондів.

Стан бюджету, як фінансового плану характеризується трьома показниками:

• Рівновага доходів і видатків.

• Перевищення доходів над видатками, коли є коригування доходів і видатків. Бюджетний надлишок - перевищення доходів над видатками.

• Бюджетний дефіцит - перевищення видатків над постійними доходами (податки та інші платежі бюджету).

При наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державні позики, емісія грошей).

Як фінансовий план, бюджет затверджується органами законодавчої та представницької влади.

3. Фінансово-кредитний механізм є сукупністю фінансових методів впливу на соціально-економічний розвиток. Він включає 2 пункти:

1. Фінансове забезпечення.

1. Фінансове регулювання.

Фінансове забезпечення включає 4 форми:

1. Самофінансування.

2. Кредитування.

3. Акціонерний капітал.

4. Бюджетне асигнування.

Самофінансування - покриття витрат за рахунок власних коштів, вихідна форма.

Акціонерний капітал - форма колективного капіталу, дає змогу концентрувати великі ресурси.

Бюджетне асигнування- специфічна форма фінансового забезпечення, з одного боку вона є підпорядкованою формою, використовується тоді, коли не вистачає інших джерел (або їх важко сформувати) - непривабливі для бізнесу сфери діяльності і з іншого боку, їх асигнування можуть виконувати регулюючу роль при порушенні рівноваги цін. Приклад: с/г збиткове.

В певних історичних умовах бюджетне асигнування можуть грати дуже важливу роль у формуванні національної економіки на основі кейнсіанської теорії бюджетного мультиплікатора.

Роль бюджету України. Фінансове регулювання пов’язане з податковою системою і регулюючою функцією податків.