6. Ввп. Національний обсяг виробництва. Його зміст та показники

Національний обсяг виробництва обчислюється системою статистики, яка називається системою національних рахунків. Основним показником обсягу виробництва у цій системі є ВВП.

ВВП ─ сукупна ринкова вартість обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, вироблених внутрішньою економікою протягом певного періоду.

Особливості формування ВВП

1. За натуральною формою до складу ВВП входять товари та не фінансові послуги. Зазначені товари носять кінцевий характер, тобто надходять на кінцеве споживання домашніх господарств і підприємств.

Обсяг ВВП в натуральній формі обчислюється за формулою:

(1.6)

де Pi – ціна одиниці i- товару,

Qi – фізичний обсяг i- товару чи послуг,

i – порядковий номер товару чи послуги,

n – загальна кількість кінцевих товарів чи послуг.

До складу ВВП не включається проміжна продукція, сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, які підлягають подальшій переробці, інакше виникне повторний рахунок і картина національного виробництва буде викривленою. Предмети праці можуть включатися до складу ВВП у разі, якщо вони надходять на експорт або призначені на приріст запасів для розширеного відтворення.

2. За вартісною формою ВВП складається із сум доданої вартості усієї продукції.

Додана вартість ─ це ринкова ціна обсягу продукції, виробленої підприємствами за вийнятком вартості спожитих предметів праці.

Додана вартість складається з доходів, отриманих в процесі виробництва продукції, непрямих податків та субсидій щодо цієї продукції та вартості спожитого основного капіталу. У процесі створення кінцевого товару на кожному етапі його переробки до початкової вартості додається вартість наступних переробників.

3. ВВП містить продукцію, яка вироблена резидентами та нерезидентами даної країни на її території, тобто виготовленою внутрішньою економікою. На відміну від ВВП, ВНП включає кінцеві товари і послуги, вироблені резидентами даної країни, як на території, так і за її межами.

4. До складу ВВП не входять невиробничі угоди:

а) суто фінансові угоди (трансферти, купівля-продаж цінних паперів);

б) продаж товарів, що були у вжитку.

7. Макроекономічні методи обчислення ВВП

З погляду макроекономіки ВВП можна обчислити за потоком витрат та за потоком доходів макросуб’єктів.

1. ВВП за витратами формується як сума коштів, затрачених домашніми господарствами, підприємствами, державою та нерезидентами на придбання кінцевої продукції.

Y=C+I+G+Xn (1.7)

Y ─ обсяг виробництва,

C ─ особисті споживчі витрати домашніх господарств на предмети споживання тривалого використання, поточного споживання та послуги,

I ─ валові приватні внутрішні інвестиції ─ це інвестиційні витрати підприємств на придбання елементів основного капіталу, будівництво, а також зміну виробничих запасів. За валовим складом інвестиції містять вартість спожитого основного капіталу (амортизація) та чисті інвестиції (кошти на розширення та модернізацію виробництва),

G ─ державні закупівлі товарів і послуг ─ усі можливі витрати держави на придбання кінцевої продукції підприємств та на пряму закупівлю виробничих ресурсів, не включаючи державні трансферти,

Xn ─ чистий експорт ─ це різниця між експортом та імпортом даної країни, величина на яку зарубіжні витрати на вітчизняну продукцію, перевищують внутрішні витрати на іноземну продукцію.

2. За потоком доходів ВВП являє собою суму отриманих у процесі виробництва та реалізації продукції доходів та інших близьких до них за змістом коштів.

ВВП = факторні доходи + непрямі податки ─ субсидії + +амортизація

Факторні доходи ─ первинні доходи власників виробничих факторів (заробітна плата, прибуток, рента, процент), а також доходи від індивідуальних вкладень малого підприємництва (змішаний доход).

Непрямі податки ─ платежі до бюджету, що входять до складу ціни і здорожують продукцію (ПДВ, акциз, мито).

Субсидії ─ дотації з бюджету на деякі види продукції, що здешевлюють дану продукцію.

Амортизація ─ спожитий основний капітал протягом року.

ВВП за доходами повинен дорівнювати ВВП за витратами.