56.Номінальний і реальний валютний курс. Фіксований та плаваючий валютний курс.

Номінальний валютний курс - ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти.

En=Cf/Cd

де E n - номінальний валютний курс; C f - іноземна валюта; C d - національна валюта.

Номінальний валютний курс застосовується для вимірювання поточних операцій, але не для виміру тенденцій в довгостроковій перспективі, так як він не враховує рівень цін у країнах, останній враховується в показнику реального валютного курсу.

Реальний валютний курс - національний валютний курс з урахуванням зміни рівня цін у двох країнах.

Er = En * Pf/Pd ,

де E r - реальний валютний курс; P f - індекс цін зарубіжної країни; P d - індекс цін своєї країни.

Реальний валютний курс дозволяє оцінити динаміку валютного курсу по відношенню до однієї валюти. Для того, щоб оцінити динаміку валютного курсу по відношенню до багатьох валют, наприклад, до валют країн-торгових партнерів, розраховують ефективний валютний курс.

В реальній практиці міжнародних відносин в умовах паперово-грошового обігу застосовуються наступні два види валютних курсів: фіксовані та плаваючі або гнучкі.

Фіксовані курси – система, що припускає наявність зареєстрованих паритетів, які знаходяться в основі валютних курсів, що підтримуються державними валютними органами.

Фіксований валютний курс офіційно встановлюється центральним банком з врахуванням співвідношення цін у даній країні з цінами країн головних партнерів, рівня валютних резервів, стану торговельного балансу. Фіксований валютний курс найбільш доцільний за умов внутрішніх кризових ситуацій в нестабільній економіці, тому що забезпечує нижчі темпи інфляції, стабільні умови для зовнішньоекономічної діяльності, створює можливість прогнозувати розвиток ситуації в країні.

Одним з головних питань встановлення валютного курсу є пошук певного міжнародного стандарту, на який буде зорієнтована вартість національної грошової одиниці. Як правило курси національних валют, у тому числі і української гривні, перебувають у жорсткій відповідності з курсом долару США. Вперше режим фіксованих валютних курсів був введений після Другої світової війни. Після краху Бретон-Вудської системи в середині 70-х років XX ст. більшість країн перейшли до плаваючих валютних курсів.

Плаваючий курс – це система, при якій у валют відсутні офіційні паритети.

Розрізняють плаваючі курси, які змінюються в залежності від попиту та пропозиції на ринку та курси, які змінюються в залежності від попиту і пропозиції на ринку, але корегуються валютними інтервенціями центральних банків.

В разі використання плаваючого валютного курсу рух іноземної валюти не впливає на грошову базу, і центральний банк може проводити свою грошово-кредитну політику, передбачаючи, що це не вплине значною мірою на стан платіжного балансу.

57. Рівновага у відкритій економіці. Модель Манделла–Флемінга.

Відкрита економіка – це економіка, яка тісно зв’язана господарськими зв’язками зі світовим ринком, внутрішня рівновага якої визначається рівновагою на товарному, фінансовому, ресурсному ринках.

Види відкритої економіки: 1.мала економіка – де зміна цін та ставка процента не впливають на світовий рівень. 2.Велика економіка – де ціни та ставка процента змінюючись, впливають на світовий рівень.

Модель Манделла-Флеминга, или модель малой открытой экономики (МОЭ), представляет собой развитие модели IS-LM применительно к экономике, которая является достаточно «малой», для того чтобы оказывать какое-либо существенное влияние на мировой рынок, и «открытой» в том смысле, что капитал (в страну или из страны) движется достаточно свободно (приближая внутреннюю ставку процента к мировой).

Графическое изображение модели МОЭ:

Существенных отличий от модели IS – LM несколько.

Во-первых, ставка процента является неизменной и равна мировой (горизонтальная линия iw).

Во-вторых, положение линии IS зависит от уровня валютного курса (который в модели IS – LM как параметр не фигурирует в явном виде). Повышение валютного курса (ВК) приводит к сдвигу линии IS влево (сокращается чистый экспорт), и наоборот.