1.Предмет і особливості методології.

Макроекономіка – це теоретична наука , яка вивчає функціонування великих груп господарюючих суб’єктів : національної економіки в цілому крізь дію ринкового механізму та державного регулювання.

Особливості предмета макроекономіки:

1.Загальна проблема економічної теорії, яка полягає в обмеженості виробничих ресурсів та необхідності їх ефективного використання, розглядається в макроекономіки з погляду усієї сукупності споживачів, виробників, суспільства в цілому в особі Держави.

2.Основними господарюючими суб’єктами в макроекономіки вважаються:

а)домашні господарства б)підприємства

в)Держава, державний сектор як специфічний споживач вироблених благ та посередник між споживчім і підприємницьким сектором;

г)нерезиденти,

Експортно-імпортні операції.

3.Макроекономічні події відбуваються на таких макроринках :

а)товарний ринок

б)фінансовий ринок зокрема його сегмент грошовий ринок ;

в)ринок ресурсів насамперед ринок праці;

г)національний ринок у цілому , як сукупність 3-х попередніх ринків та його взаємодія зі світовим ринком.

2. Зародження і розвиток макро.

У макроекономіці немає одностайності у трактуванні окремих подій та явищ серед представників різних економічних шкіл. До найбільш впливових сучасних шкіл макроекономіки належать:

а)кейнсіанство та неокейсіанство (Тобін);

б)монетаризм (Фрідмен, Анна Шварц);

в)школа раціональних очікувань (Роберт Лукас, Томас Сарженто);

г)школа економіки пропозиції (Артур Лафер).

Розвиток макроекономічної теорії довгій час був невіддільним від макроекономіки.

У розвитку макроекономіки можна відділити етапи:

1. XVI-XVII ст.  зародження макроекономічних досліджень у межах існуючої тоді школи меркантилізму. У 1576 р. французький економіст Жан Боден пояснив зміну цін у країнах Європи зростанням грошової маси (це раннє трактування кількісної теорії грошей).

XVIII розвиток макроекономічної теорії фізіократії. Зокрема французький економіст Франсуа Кене у 1758 р. розглянув господарський кругообіг у „Економічній таблиці”.

2. XIX ст.  економічна теорія розділилась на два напрямки: марксистський, загальноекономічний. Маркс розробив схеми простого та розширеного відтворення, обґрунтував теорію капіталістичного нагромадження. Однак більшість економістів займалися ринковими проблемами в межах загальноекономічного напрямку. Так швейцарський економіст і математик Леон Вальрас розробив модель загальноекономічної рівноваги, засновану на постулатах класичної школи.

Починаючи з 30-х років XX ст. започатковано сучасний етап розвитку, макроекономічний початок якому поклав англійський економіст Джон Мейнард Кейнс. Його основна ідея полягає в тому, що автоматичне регулювання ринкового механізму є недостатнім і повинно доповнюватися свідомим втручанням держави в економічні процеси за допомогою фіскальної та монетарної політики.

3.(4) Особливості методів макроаналізу ex post, ex ante.

У макроекономічних дослідженнях поряд із загальнонауковими методами пізнання (наукової абстракції, індукції, дедукції, історичного та логічного аналізу, тощо) використовуються специфічні методи мікроаналізу. Їх особливість полягає у наступному:

1. Широко використовується агрегування, тобто поєднання однорідних елементів у загальну сукупність. Наприклад, доходи окремих суб’єктів економіки агрегуються (об’єднуються) в національний доход суспільства.

2. Моделювання  представлення окремих фрагментів економічної системи у спрощеному схематичному вигляді. Використовуються такі види моделей:

а) графічні;

б) аналітичні (у вигляді математичного виразу);

в) табличні.

У макромоделюванні знаходять застосування такі види змінних:

а) змінні запасу та потоку.

Змінні запасу  характеризують значення економічного параметру на певний момент часу. Наприклад, рівень безробіття на 1.01.04 склав 4.4 %.

Змінні потоку  характеризують економічний параметр за певний період часу. Наприклад, середньомісячна заробітна плата.

б) екзогенні та ендогенні змінні.

Екзогенні  є зовнішнім по відношенню до моделі, їх зміна призводить до зрушень у всій економічній системі.

Ендогенні  є внутрішніми, вони змінюються під впливом екзогенних змінних.

3. Застосовується аналіз ex post та ex ante.

Аналіз ex post означає вивчення фактологічного матеріалу та визначення тенденцій розвитку об’єкта за статистичними даними стосовно подій, які вже відбулися.

Аналіз ex ante являє собою моделювання макропроцесів, виявлення їх закономірностей та прогнозування можливого розвитку ситуації.

4. В макроекономіці актуальним є генетичний та функціональний аналіз.

Генетичний це вивчення процесу зародження і розвитку об’єкта. Наприклад, виникнення та розвиток грошей.

Функціональний  це вивчення об’єкта як елемента системи та його функціонування в ній. Наприклад, взаємодія кількості грошей та рівня цін.

5. Позитивний та нормативний мікроаналіз.

Позитивний констатує наявність фактів, які мали місце.

Нормативний формулює твердження суб’єктивного характеру щодо зміни поточної ситуації.

6. Результатом здійснення мікроаналізу стає виявлення зв’язків та залежностей між досліджуваними об’єктами. При цьому виникають два типи зв’язків:

а) причинно-наслідкові зв’язки, коли подія А повністю визначає подію В і передує їй у часі. Наприклад, збільшення інвестицій приводить до підвищення темпів економічного зростання.

б) кореляційні зв’язки, коли події А та Б взаємообумовлені і відбуваються одночасно. Наприклад, в умовах циклічного спаду одночасно зростає безробіття, але знижується інфляція.

На основі цих зв’язків виявляються закони макроекономіки.

Закони  це стійкі істотні причинно-наслідкові та кореляційні зв’язки між явищами та процесами макроекономіки. Ці закони найчастіше математик виражаються у графічному або аналітичному вигляді і носять імена своїх авторів (закон Оукена, крива Філіпса).