
- •Конспект лекцій з курсу «Структури рудних полів»
- •Вступ історія розвитку вчення про структури рудних полів та родовищ
- •Тектонічні елементи в рудних полях та родовищах
- •Деякі поняття з теорії деформації
- •Деформаційні властивості гірських порід
- •Складчасті форми, їх типи і будова в різних геологічних умовах
- •Складки повздовжнього вигину з проковзуванням
- •Складки поперечного вигину
- •Блоковані складки
- •Діапірові складки
- •Складки течії
- •Розривні порушення
- •Головні відомості про руйнування гірських порід та утворення тектонічних тріщин Тріщини сколювання та відриву, що виникають при розтягнені, стисканні та зсуві
- •Кільцеві розривні порушення та механізм їх утворення.
- •Масштаби розривних порушень, їх внутрішня будова та історія формування
- •Опіряючі тріщини, умови їх виникнення, та закономірності сполучення їх з головними розривними порушеннями
- •Закономірності співвідношень розривних порушень зі складками
- •Морфологія та тектоніка інтрузивних масивів
- •Розшаровані інтрузивні масиви.
- •Кільцеві магматичні комплекси
- •Гранітоїдні масиви
- •Комплекси дрібних інтрузій та дайок
- •Рудоносні вулканічні споруди, їх типи та будова
- •Фації магматичних порід
- •Структурні типи вулканічних споруд
- •Масштаби вулканічних споруд
- •Вулканічні апарати та трубки вибухів, їх типи та роль у локалізації зруденінь Структурні типи вулканічних жерл
- •Трубки вибухів
- •Рудоносні провінції та рудні пояси Співвідношення регіональних та локальних тектонічних елементів, що впливають на розташування рудних полів та родовищ
- •Рудоносні провінції
- •Рудоносні провінції, що приурочені до інтрагеоактикліналей
- •Рудоносні провінції, що приурочені до внутрішніх прогинів (інтрагеосинкліналей) у межах геосинкліналей
- •Рудоносні провінції, що приурочені до серединних масивів
- •Рудоносні провінції, пов’язані з давніми щитами, які зазнали протоактивізації
- •Рудоносні провінції, що пов’язані з активізованими у післяпротерозойський час щитами
- •Рудоносні провінції на активізованих платформах
- •Рудні пояси та рудоносні зони у різних провінціях
- •Причини прояву регіональної зональності ендогенного зруденіння Структурно-геологічні позиції рудних полів ендогенних родовищ Структурні елементи, що впливають на розташування рудних полів
- •Розривні регіональні порушення
- •Складчасті споруди
- •Масиви вивержених порід – інтрузивних, екструзивних та жерлових фацій
- •Сприятливі для зруденіння за фізико-механічними властивостями та хімічним складом породи, що складають верствуваті товщі
- •Рудні поля властиво магматичних родовищ
- •Рудні поля у геосинкліналях
- •Рудні поля на щитах
- •Рудні поля на активізованих щитах
- •Рудні поля на активізованих платформах
- •Пегматитові рудні поля
- •Карбонатитові рудні поля
- •Рудні поля контактово-метасоматичних та гідротермальних родовищ
- •Рудні поля у інтрагеоантикліналях
- •5. Головні структурні типи ендогенних рудних полів та родовищ.
Тектонічні елементи в рудних полях та родовищах
При дослідженні структур рудних полів та родовищ перш за все вивчаються їх окремі елементи (складки, розривні порушення, інтрузивні тіла, вулканічні апарати, трубки вибуху та ін.). Всі вони детально описані у підручниках зі структурної геології. Але необхідно звернути увагу на те, що численні рудні поля та родовища розташовуються на ділянках різкої зміни напрямку простягання регіональних розривних порушень та складчастих споруд. В цілому це приводить до більшої тектонічної порушеності рудо-вмісних ділянок порівняно з породами, що їх оточують, а також до утворення багатьох морфологічних типів складок та різних за своєю внутрішньою будовою і умовах розвитку розривних порушень. В багатьох рудних полях проявляються тектонічні елементи, що мають свої специфічні особливості.
Далі будуть стисло охарактеризовані основні тектонічні елементи, що впливають на розташування зруденінь.
Деякі поняття з теорії деформації
Деформацією тіла називається змінення його форми або об’єму або і форми і об’єму під впливом зовнішніх сил. Деформації в земній корі підрозділяються на пружні та залишкові.
Пружність – це властивість твердих тіл змінювати свою форму та об’єм під впливом фізичних сил та повністю відновлювати первісний стан після усунення цього впливу.
Пружною є така деформація, при якій тверде тіло після зняття фізичного впливу повертається до свого первісного стану. При всіх деформаціях існує межа пружності. Якщо вона перевищується, то виникає залишкова деформація, що не зникає повністю, або частково після усунення впливу, що її викликав. Внутрішні сили, що виникають в тілі та направлені на те щоб урівноважити дію зовнішніх сил є силами пружності. Величина цих сил, що припадає на одиницю площі перетину тіла називається напруженістю.
Залишкові деформації, що широко розповсюджені в земній корі поділяються на пластичні та крихкі. Пластична деформація це така залишкова деформація, що проявляється без порушення суцільності матеріалу та утворюється внаслідок впливу зовнішніх сил. Крихкою деформацією є така залишкова деформація при якій тіло руйнується без помітної пластичної деформації.
Для аналізу геологічних явищ важливо враховувати не тільки пластичну деформацію, але також в’язкість порід, і такі явища як релаксація та повзучість. Від в’язкості тіла залежить швидкість пластичної деформації, тому що в’язкість відображає процес внутрішнього тертя, тобто спроможність окремих часточок тіла чинити опір іншим часточкам тіла при їх відносному переміщенні.
Релаксація проявляється падінням напруження в тілі, а величина пластичної деформації при цьому підтримується постійною. Це явище пов’язане з тим, що частки тіла, зміщуючись під час пластичної деформації, знаходять нові стійкі положення. При цьому напруження, яке викликає переміщення часток при досягненні ними стійкого положення, будуть зникати. Релаксація приводить до поступового перетворення пружної деформації у залишкову, пластичну.
Повзучість матеріалу проявляється як пластична деформація, що протікає тривалий час при постійних напруженнях, які не перевищують межі пружності. Суть цього явища полягає у в тому, що в тілі відбувається перегрупування часток під впливом постійного навантаження, відбувається постійний перехід частини пружної деформації у пластичну. Але тому що навантаженні зберігається, пружна деформація поновлюється в попередніх розмірах. В умовах тривалої дії сил навіть невеликі навантаження можуть привести до значних пластичних деформацій, що будуть розвиватися повільно, але досить тривало без ознак руйнації гірських порід. А.Е.Михайлов (1973) відмічає, що виникнення багатьох складок у гірських породах пов’язане з явищем повзучості.