
- •Конспект лекцій з курсу «Структури рудних полів»
- •Вступ історія розвитку вчення про структури рудних полів та родовищ
- •Тектонічні елементи в рудних полях та родовищах
- •Деякі поняття з теорії деформації
- •Деформаційні властивості гірських порід
- •Складчасті форми, їх типи і будова в різних геологічних умовах
- •Складки повздовжнього вигину з проковзуванням
- •Складки поперечного вигину
- •Блоковані складки
- •Діапірові складки
- •Складки течії
- •Розривні порушення
- •Головні відомості про руйнування гірських порід та утворення тектонічних тріщин Тріщини сколювання та відриву, що виникають при розтягнені, стисканні та зсуві
- •Кільцеві розривні порушення та механізм їх утворення.
- •Масштаби розривних порушень, їх внутрішня будова та історія формування
- •Опіряючі тріщини, умови їх виникнення, та закономірності сполучення їх з головними розривними порушеннями
- •Закономірності співвідношень розривних порушень зі складками
- •Морфологія та тектоніка інтрузивних масивів
- •Розшаровані інтрузивні масиви.
- •Кільцеві магматичні комплекси
- •Гранітоїдні масиви
- •Комплекси дрібних інтрузій та дайок
- •Рудоносні вулканічні споруди, їх типи та будова
- •Фації магматичних порід
- •Структурні типи вулканічних споруд
- •Масштаби вулканічних споруд
- •Вулканічні апарати та трубки вибухів, їх типи та роль у локалізації зруденінь Структурні типи вулканічних жерл
- •Трубки вибухів
- •Рудоносні провінції та рудні пояси Співвідношення регіональних та локальних тектонічних елементів, що впливають на розташування рудних полів та родовищ
- •Рудоносні провінції
- •Рудоносні провінції, що приурочені до інтрагеоактикліналей
- •Рудоносні провінції, що приурочені до внутрішніх прогинів (інтрагеосинкліналей) у межах геосинкліналей
- •Рудоносні провінції, що приурочені до серединних масивів
- •Рудоносні провінції, пов’язані з давніми щитами, які зазнали протоактивізації
- •Рудоносні провінції, що пов’язані з активізованими у післяпротерозойський час щитами
- •Рудоносні провінції на активізованих платформах
- •Рудні пояси та рудоносні зони у різних провінціях
- •Причини прояву регіональної зональності ендогенного зруденіння Структурно-геологічні позиції рудних полів ендогенних родовищ Структурні елементи, що впливають на розташування рудних полів
- •Розривні регіональні порушення
- •Складчасті споруди
- •Масиви вивержених порід – інтрузивних, екструзивних та жерлових фацій
- •Сприятливі для зруденіння за фізико-механічними властивостями та хімічним складом породи, що складають верствуваті товщі
- •Рудні поля властиво магматичних родовищ
- •Рудні поля у геосинкліналях
- •Рудні поля на щитах
- •Рудні поля на активізованих щитах
- •Рудні поля на активізованих платформах
- •Пегматитові рудні поля
- •Карбонатитові рудні поля
- •Рудні поля контактово-метасоматичних та гідротермальних родовищ
- •Рудні поля у інтрагеоантикліналях
- •5. Головні структурні типи ендогенних рудних полів та родовищ.
Причини прояву регіональної зональності ендогенного зруденіння Структурно-геологічні позиції рудних полів ендогенних родовищ Структурні елементи, що впливають на розташування рудних полів
Вище були охарактеризовані рудні пояси та рудоносні зони, що несуть ендогенне зруденіння. Крім того спостерігаються рудоносні провінції в межах яких зруденіння розповсюджене на площах, що мають не вірні або ізометричні форми. Але незалежно від того яку форму мають рудоносні території, зруденіння розвивається не на всій їх площі, а локалізуються лише на окремих ділянках. Такі ділянки і представляють собою рудні поля. Рудні поля можуть бути проявленими лише на тих площах рудоносних провінцій, в межах яких має місце зміна простягання та падіння тектонічних елементів регіонального значення.
Структурно-геологічна позиція рудних полів ендогенних родовищ визначається перш за все сукупністю наступних структурних елементів:
1) розривними порушеннями регіонального значення;
2) складчастими спорудами;
3) масивами вивержених порід;
4) сприятливими для зруденіння за фізико-механічними властивостями та хімічним складом породами, які складають верствуваті товщі.
Крім цих головних елементів у розміщенні рудних полів можуть мати також значення глибина знаходження фундаменту, потужність порід чохла, загальний глибинний рівень рудоутворення та ін. У розміщенні рудних полів ендогенних родовищ різних генетичних груп не всі названі головні структурні фактори мають однакове значення. Зокрема, позицію властиво магматичних родових визначають перший та третій елементи.
При цьому серед масивів вивержених порід, що обумовлюють структурно-геологічну позицію рудних полів, головне значення мають інтрузивні породи лужного, основного та ультраосновного складу та суттєво підпорядковане – ефузивні та екструзивні утворення.
Позиція рудних полів пегматитових родовищ також визначається головним чином першим та третім регіональними структурними елементами. В низці випадків важливе значення набувають також складчасті споруди, а для слюдяних пегматитів, крім того сприятливі за хімічним складом вміщаючі породи.
Структурно-геологічні позиції рудних полів, що пов’язані з грейзенами близькі до пегматитових рудних полів. Рудні поля, що включають контактово-метасоматичні родовища, мають багато загальних рис з розташуванням рудних полів гідротермальних середньо- та низькотемпературних родовищ.
Далі будуть стисло охарактеризовані особливості кожного з структурних елементів, що впливають на розташування рудних полів та їх роль у розміщенні рудних полів різних генетичних груп.
Розривні регіональні порушення
Мають першорядне значення у розташуванні рудних полів ендогенних родовищ всіх генетичних груп та можуть бути віднесені до одного з факторів, що визначають їх структурно-геологічні позиції. Дослідження, які були проведені у багатьох рудоносних провінціях, вказують на те, що рудні поля проявляються не на любому інтервалі простягання таких порушень, а лише на наступних ділянках (рис. 58):
а
)
викривлення за простяганням;
б) розгалуження на низку бокових гілок;
в) відгалуження від головного порушення бокових опіряючих тріщин;
г) сполучення розривних порушень двох напрямків;
д) перетинання розривних порушений двох напрямків.
Рис. 58. Положення рудних полів та родовищ на ділянках викривлення (а), розгалуження (б), відгалуження бокових опяряючих тріщин (в), сполучення з боковими розривними порушеннями (г), перетину розривних порушень (д) (схематично в плані).
1 – крупні розривні порушення; 2 – опіряючі тріщини; 3 – рудні поля та родовища.
У деяких випадках виявляється одночасне сполучення одного або двох і більше змін елементів залягання або достатньо помітне ускладнення внутрішньої будови рудоконтролюючих розривних порушень. Зокрема, рудні поля розташовуються поблизу тих інтервалів простягань крупних розривних порушень, де має місце одночасне їх викривлення та відгалуження від головного порушення бокових гілок. Всі ділянки зміни елементів залягання розривних порушень або ускладнення їх будови, в межах яких розташовуються рудні поля, виявляються найбільш подрібненими та проникними для магматичних розплавів та рудоносних розчинів.