
- •1. Предмет, метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Східна деспотічя (головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6. Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7. Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •9. Підвалини розлученння за Законами царя Хаммурапі.
- •10. Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі.
- •11. Ідея таліону, як кримінально-правова, за Законами царя Хаммурапі.
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хаммурапі.
- •13. Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14. Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи(варни) у другій половині II тис. До н.Е. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16. Процес «перетворення» варн на касти у Стародавній Індії.
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’їв.
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •21. Період військової демократії в Афінах.
- •22. Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23. Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісвена.
- •25. Реформи Ефіальта в Афінах. Платон про реформи Ефіальта.
- •26. Публічні органи влади в Афінах.
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29. Суспільний та державний лад Спарти.
- •30. Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31. Періодизація історії римського права.
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси).
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34. Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35. Римські магістратури.
- •36. Джерела римського права давнього періоду.
- •37. Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38. Манципація – засіб придбання (відчуження) речей за Законами XII таблиць.
- •39. Нексум – договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40. Делікти за Законами XII таблиць.
- •41. Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •43. Причини юридичної формалізації законів XII таблиць, Салічної правди та інших законів.
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах.
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періоду – важливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати).
- •47. Діяльність юристів Риму у посткласичний період – важливе джерело розвитку римського права. Закон Феодосія II та Валентина III в 426 р. «Про цитування».
- •48. Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51. Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52. Дигести – основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53. Епанагога у Візантії.
- •54. Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55. Родоський морський закон.
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія I та Льва IV (Прохірон).
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •60. Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61. Судовий процес у Франкській державі.
- •62. Ордалій.
- •63. Верденський договір 843 р.
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65. Асиза Генріха II 1181 р.
- •66. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції. (Медіатизація).
- •69. Сеньоріальна монархія у Франції. Реформи Людовика IX.
- •70. Три великих стани у Франції XIX-XV ст. Ст.
- •71. Генеральні штати у Франції.
- •72. Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73. Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •74. Партикуляризація феодального права у Франції.
- •75. Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76. Закон судний людям.
- •77. Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78. Законник Стефана Душана.
- •79. Джерела права феодального Китаю.
- •80. Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81. Виникнення Арабського халіфату.
- •82. Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П'ять нормативних приписів шаріату.
- •83. Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани.
- •84. Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85. Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції XVII ст.
- •86. Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87. Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88. Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89. Особливості Англійської буржуазної революції.
- •90. Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91. Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93. Торі і Вігі в Англії. Прийняття Закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94. Утворення політичних партій в Англії.
- •95. Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96. Особливості джерел права в Англії.
- •97. Сімейне та спадкове праов в Англії XVI-XVII ст . Ст. (Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99. Буржуазна революція 1789-1794 р. У Франції та її основні етапи.
- •100. Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101. Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102. Якобінська Конституція 1793р. У Франції.
- •103. Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.
- •104. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р. (правоздатність та дієздатність).
- •106. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107. Державний лад Паризької комуни.
- •108. Статті Конфедерації 1781 р. – перша конституція сша.
- •109. Конституція сша 1787 р.
- •110. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111. Громадянсьа війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Констиуції (13,14, 15 поправки).
- •112. «Реконструкція півдня». Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113. Конгрес сша наприкінці XIX - початку XX ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114. Об’єднання Німеччини за “бісмарківським шляхом».
- •115. Німецький союз 1815 р.
- •116. Конституція Прусії 1850 р.
- •117. Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118. Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 р.
- •Конституція Японії 1889 р.
- •Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині.
- •Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •Франція за часів Другої світової війни. Режим Віши.
- •Право сша після Першої світової війни (3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •Закон Тафта – Хартлі 1947 р. В сша.
- •Закон Маккарена – Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р. Про внутрішню безпеку») в сша.
- •«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •Конституція Франції 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції.
23. Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
Особое место имели земельная и политическая реформы Солона.1 отменил часть залоговой кабалы.долговые камни с полей убирались, проданные в рабство подлежали выкупу. Эти реформы получили название сисахфия.Но имущество богатых людей оставалось неприкасаемым. «Солон, - пишет Плутарх, - разочаровал богатых тем, что ликвидировал долговые обязательства, а бедных тем, что не провел передел земли, как они надеялись, и не уравнял всех по способу жизни».2. Самозаклад должника запрещался. Взыскание долга нельзя было обращать на личность ответчика. Многим крестьянам были возвращены их участки земли.3. установил максимум земельного надела. Однако произвести перераспределение земли он не решился.5. узаконена свобода завещания. Любые виды имущества можно было продавать, закладывать, делить между наследниками и т. д. 6.содействовал развитию ремесла, торговли.7.унифицировал систему мер и весов, провел денежную реформу8. Родители в старости не могли по закону получать помощь от сыновей, если не обучили их ремеслу. К политическим реформам следует отнести: деление жителей по имущественному цензу.Все свободные граждане Афин делились на 4 разряда граждан: получавшие со своей земли не менее 500 медимнов зерна, масла или вина вошли в первый разряд, 300 - во второй, 200 - в третий, меньше 200 медимнов - в четвертый. только лица из первого разряда могли избираться военачальниками и архонтами. Из представителей второго-конное войско, из остальных - пешее войско.Повысил значение и авторитет народного собрания, которое стало созываться чаще и на нем рассматривались наиболее важные государственные вопросы: принимались законы, избирались должностные лица. В работе собрания участвовали также малоимущие граждане. учрежден Совет 400 - по 100 человек из каждой филы. В его состав могли избираться все свободные, кроме батраков и нищих. Проекты многих решений готовил Совет, а в необходимых случаях, он действовал от имени собрания.Учредил суд присяжных - Гелиэю.Гелиэя была не только главным судебным органом Афин, она также контролировала деятельность должностных лиц. Она состояла из 6000 граждан, достигших 30-летнего возраста и избираемых ежегодно по жребию в числе 600 от каждой филы. Перед вступлением в должность присяжные - гелиасты - приносили клятву в том, что они будут судить "согласно законам и постановлениям афинского народного собрания и Совета 500". Гелиэя делилась на 10 дикастерий или палат. Так как 5000 членов считались очередными, а 1000 - запасными, то выходило, что состав дикастерии определялся в 500 человек. ей принадлежали важные полномочия также в области управления и законодательства.решала финансовые вопросы.Реформы повлияли на демократизацию Афинского государства, социальной основой которого стали средние и мелкие земельные собственники, верхушка ремесленников и купцов.
24. Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісвена.
Клисфен упразднил деление граждан по родам.Вместо 4 племенных фил были созданы территориальные единицы.Афинское Г-на три зоны или области: береговую, Афины с пригородами и внутреннюю часть. Всего насчитывалось 10 территориальных фил. Филы-террит.округ, между которыми граждане распределялись не по происхождению, а по месту жительства.Аттика разделена на 30 частей или тритий.фила составлялась из трех тритий, включая в себя одну городскую тритию, одну береговую и одну тритию в центре страны. Филы делились на демы (волости) - по 10 в каждой филе, во главе которых были демархи.В демы, тритии и филы входили наравне знатные и незнатные. Родовая знать, оказавшаяся в разных филах, утрачивает свое политическое влияние.Создается Совет 500 - по 50 человек от каждой филы. Коллегия архонтов - главный орган власти эвпатридов - потеряла свое значение.Аристотель:В результ.этих изменений гос.строй стал демократичнее,чем солоновский.Это и понятно:законы Солона упразднила тирания,а Клисфен имел ввиду интересы народа