118. Акт про парламент 1911 р. В Англії.

Конфлікт між консерваторами й лібералами виник також навколо питання про пенсії. Особливо гострими були ці розбіжності в 1910 р. після того, як па-лата общин прийняла новий бюджет. Верхня палата, що була під контролем консерваторів, майже одностайно відкинула його. Небачене в історії Англії від-хилення палатою перів бюджету ліберали тлумачили як боротьбу лордів проти народу.

Опір консерваторів став приводом для ліберального кабінету міністрів до того, щоб підготувати парламентський білль, який істотно обмежував консти-туційні права верхньої палати.

Акт про парламент 1911 р. встановлював, що коли фінансовий білль, який прийняла палата общин і якого надіслано принаймні за місяць до закінчення сесії до верхньої палати, не буде прийнятий нею без поправок протягом міся-ця, то він стає законом після затвердження його короною, навіть якщо палата перів не дасть на це згоди. На спікера палати общин покладався обов'язок посві-дчувати, що зазначений законопроект є фінансовим.

Права палати лордів були урізані і в питаннях законодавства по фінансо-вих публічних біллях. Так, якщо протягом трьох років

послідовних сесій парламенту (не обов'язково однієї і тієї ж легіслатури) законопроект, який приймала палата общин, заперечувався палатою перів, його все одно заносили до книги статутів Великобританії. Однак для цього потрібно було, щоб між другим читанням білля під час першої сесії і третім його читанням на третій сесії минуло два роки. Отже, верхня палата могла тільки затягнути на два роки прийняття неугодного для неї закону, а не відхилити його.

119. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 р.

У 18ст. територія Японії складалася з трьох великих островів та дрібних островів. Населення Японії на той час становило близько 29млн чоловік. Управління країною перебувало в руках феодального дому Токугава. Японія була важливою базою для американських суден. В 1858р. американський уповноважений Харріс домігся підписання нерівноправного для Японії торгового договору. Японія до 19 ст. була феодальною країною. З початку 15ст. розвиток ремесел і торгівлі, міст приводить до створення місцевих ринків, до остаточного закріплення економічної та політичної самостійності можновладних князів. Перший сьогунат, що призвів до фактичного усунення від управління японського імператора, який зберіг лише релігійно - ритуальні функції, був утворений у Японії. Певної централізації державної влади за допомогою військової сили домоглися лише сьогуни з династії Токугава. Спробую подолати кризу були обмежувальні реформи «темпо»(1841-1843рр. ). Були ліквідовані деякі соціальні монополії, полегшено розв мануфактур. У наростанні соціально-політичної кризи в Японії середини 19ст. особливу роль відіграв зовнішній фактор:відносини з європ державами і США й урядова політика шодо цих зв`язків. Розкол феодальних угрупувань відбувався на тлі значного зростання селянських заворушень. Сьогун, спираючись на власну армію розпочав ще одну громадянську війну (1868-1869рр. ). Вона закінчилася перемогою імператорських сил і повною ліквідацією інституту сьогунату. У результаті перевороту Мейдзі в Японії із запізненням встановилася абсолютна монархія. Це зробило еру Мейдзі періодом швидкої політичної модернізації державного устрою.