
- •1. Предмет, метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Східна деспотічя (головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6. Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7. Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •9. Підвалини розлученння за Законами царя Хаммурапі.
- •10. Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі.
- •11. Ідея таліону, як кримінально-правова, за Законами царя Хаммурапі.
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хаммурапі.
- •13. Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14. Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи(варни) у другій половині II тис. До н.Е. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16. Процес «перетворення» варн на касти у Стародавній Індії.
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’їв.
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •21. Період військової демократії в Афінах.
- •22. Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23. Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісвена.
- •25. Реформи Ефіальта в Афінах. Платон про реформи Ефіальта.
- •26. Публічні органи влади в Афінах.
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29. Суспільний та державний лад Спарти.
- •30. Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31. Періодизація історії римського права.
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси).
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34. Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35. Римські магістратури.
- •36. Джерела римського права давнього періоду.
- •37. Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38. Манципація – засіб придбання (відчуження) речей за Законами XII таблиць.
- •39. Нексум – договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40. Делікти за Законами XII таблиць.
- •41. Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •43. Причини юридичної формалізації законів XII таблиць, Салічної правди та інших законів.
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах.
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періоду – важливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати).
- •47. Діяльність юристів Риму у посткласичний період – важливе джерело розвитку римського права. Закон Феодосія II та Валентина III в 426 р. «Про цитування».
- •48. Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51. Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52. Дигести – основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53. Епанагога у Візантії.
- •54. Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55. Родоський морський закон.
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія I та Льва IV (Прохірон).
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •60. Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61. Судовий процес у Франкській державі.
- •62. Ордалій.
- •63. Верденський договір 843 р.
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65. Асиза Генріха II 1181 р.
- •66. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції. (Медіатизація).
- •69. Сеньоріальна монархія у Франції. Реформи Людовика IX.
- •70. Три великих стани у Франції XIX-XV ст. Ст.
- •71. Генеральні штати у Франції.
- •72. Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73. Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •74. Партикуляризація феодального права у Франції.
- •75. Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76. Закон судний людям.
- •77. Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78. Законник Стефана Душана.
- •79. Джерела права феодального Китаю.
- •80. Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81. Виникнення Арабського халіфату.
- •82. Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П'ять нормативних приписів шаріату.
- •83. Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани.
- •84. Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85. Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції XVII ст.
- •86. Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87. Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88. Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89. Особливості Англійської буржуазної революції.
- •90. Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91. Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93. Торі і Вігі в Англії. Прийняття Закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94. Утворення політичних партій в Англії.
- •95. Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96. Особливості джерел права в Англії.
- •97. Сімейне та спадкове праов в Англії XVI-XVII ст . Ст. (Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99. Буржуазна революція 1789-1794 р. У Франції та її основні етапи.
- •100. Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101. Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102. Якобінська Конституція 1793р. У Франції.
- •103. Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.
- •104. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р. (правоздатність та дієздатність).
- •106. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107. Державний лад Паризької комуни.
- •108. Статті Конфедерації 1781 р. – перша конституція сша.
- •109. Конституція сша 1787 р.
- •110. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111. Громадянсьа війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Констиуції (13,14, 15 поправки).
- •112. «Реконструкція півдня». Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113. Конгрес сша наприкінці XIX - початку XX ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114. Об’єднання Німеччини за “бісмарківським шляхом».
- •115. Німецький союз 1815 р.
- •116. Конституція Прусії 1850 р.
- •117. Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118. Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 р.
- •Конституція Японії 1889 р.
- •Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині.
- •Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •Франція за часів Другої світової війни. Режим Віши.
- •Право сша після Першої світової війни (3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •Закон Тафта – Хартлі 1947 р. В сша.
- •Закон Маккарена – Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р. Про внутрішню безпеку») в сша.
- •«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •Конституція Франції 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції.
94. Утворення політичних партій в Англії.
Образование полит.партий в А.После реформы 1832г начался процесс образования полит.партий.Успех дела стала решать работа среди населения, умение заставить изберателей голосовать в желаемом для партии смысле,мастерство в борьбе с соперниками за голоса.Эту необходимость консолидации сил поняли виги(либералы) и тори(консерваторы).Консерваторы образовали Нац.союз консервативных и конст.ассоциаций.В 1877 их конкуренты учредили Нац.либерал.ассоциацию.Гл.опорой либ.партии были предпринематели промышленность.также их поддерэживали представители банковского капитала.Рабочий класс страны начал просыпаться от спячки, в которой он пребывал из-за монопольного положения Англии на мировом рынке.В 1881 группа радикальных интеллигентов создала Демократическую федерацию.Её программа предусматривала демократизацию полит.строя Великобритании.Спустя 3года организация была преобразована в Социал-демокр.федерацию.В 1893 утверждается Независимая рабочая партия.В 1900 был образован спец. Комитет рабочего представительства.Официально полит.партии не были известны англ.конституции,но именно они управляли всей жизнью парламента, руководили каждым шагом его депутатов.Лидер победившей партии становился премьер-министром
95. Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
Билль о правах, акт о престолонаследовании.“Славная революция” 1688 года положила начало процессу установления в А конст.монархии.это нашло свое выражение в Билле о правах и акте о престолонаследовании. Билль устанавливал, что монарх не имеет права без согласия парламента приостанавливать законы и производить изъятия из них. Изъятия налогов так же должно было производиться с согласия парламента. Также провозглашалась свобода слова и прений в парламенте. Трехгодичный акт устанавливал, что парламент должен был созываться раз в 3 года и срок его полномочий не должен длиться более 3 лет.Своеобразным выражением борьбы между тори и вигами был Акт о престолонаследовании. Этот закон был направлен против попыток феодалов восстановить в Англии абсолютизм. В нем предписывалось что каждый англ.монарх должен исповедовать англиканскую веру. Также акт устанавливал порядок престолонаследования:после смерти Вильгельма 3 его приемницей являлась Анна Датская, а при отсутствии у последней наследников корона переходила к ганноверским курфюрстам.Виги считали что на англ.перстоле должны сидеть невлиятельные немецкие князьки, не представляющие угрозы парламенту.Эти акты закрепили принцип верховенства парламента над короной и сформулировали важнейшие институты буржуазного государственного права
96. Особливості джерел права в Англії.
.По своей сути право этого периода было буржуазным, правом первого в мире капиталистического Г, которое, смогло сохранить значительную часть форм феодального права, вкладывая в него буржуазное содержание. Следовательно, первой особенностью англ права является феодальный архаизм его форм. Вторая отличительная черта состоит в самостоятельности англосаксонских правовых институтов. В-третьих, англ право не было кодифицировано, т е не существовало свода его действующих норм.Очень многие правоотношения регулировались «общим правом», которое знаменитый англ юрист Блэкстон определял как неписаное, в отличии от статутного.Огромную роль как источник права играла судебная практика. Парламентский акт официально признал обязательность судебных прецедентов. Для их применения устанавливались спец правила : высшие суды не зависят от решений низших; суд первой инстанции не связан постановлением суд органа такой же компетенции; каждый суд должен следовать выводам высших суд инстанций; палата лордов ограничена своими собственными предыдущими решениями. Судебные прецеденты служили главным источником права в Англии.Однако в период империализма закон как источник права играл большую роль чем ранее. Это было связано с тем, что с переходом капиталистического общества в монополистическую стадию появлялась необходимость регулировать более сложные общественные отношения, которые уже не охватывались нормами общего права.Но англ буржуазия не была намерена полностью отказаться от юр неопределенности, при которой огромное значение имело судейское усмотрение