
- •1. Предмет, метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Східна деспотічя (головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6. Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7. Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •9. Підвалини розлученння за Законами царя Хаммурапі.
- •10. Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі.
- •11. Ідея таліону, як кримінально-правова, за Законами царя Хаммурапі.
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хаммурапі.
- •13. Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14. Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи(варни) у другій половині II тис. До н.Е. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16. Процес «перетворення» варн на касти у Стародавній Індії.
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’їв.
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •21. Період військової демократії в Афінах.
- •22. Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23. Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісвена.
- •25. Реформи Ефіальта в Афінах. Платон про реформи Ефіальта.
- •26. Публічні органи влади в Афінах.
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29. Суспільний та державний лад Спарти.
- •30. Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31. Періодизація історії римського права.
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси).
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34. Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35. Римські магістратури.
- •36. Джерела римського права давнього періоду.
- •37. Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38. Манципація – засіб придбання (відчуження) речей за Законами XII таблиць.
- •39. Нексум – договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40. Делікти за Законами XII таблиць.
- •41. Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •43. Причини юридичної формалізації законів XII таблиць, Салічної правди та інших законів.
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах.
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періоду – важливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати).
- •47. Діяльність юристів Риму у посткласичний період – важливе джерело розвитку римського права. Закон Феодосія II та Валентина III в 426 р. «Про цитування».
- •48. Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51. Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52. Дигести – основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53. Епанагога у Візантії.
- •54. Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55. Родоський морський закон.
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія I та Льва IV (Прохірон).
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •60. Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61. Судовий процес у Франкській державі.
- •62. Ордалій.
- •63. Верденський договір 843 р.
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65. Асиза Генріха II 1181 р.
- •66. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції. (Медіатизація).
- •69. Сеньоріальна монархія у Франції. Реформи Людовика IX.
- •70. Три великих стани у Франції XIX-XV ст. Ст.
- •71. Генеральні штати у Франції.
- •72. Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73. Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •74. Партикуляризація феодального права у Франції.
- •75. Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76. Закон судний людям.
- •77. Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78. Законник Стефана Душана.
- •79. Джерела права феодального Китаю.
- •80. Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81. Виникнення Арабського халіфату.
- •82. Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П'ять нормативних приписів шаріату.
- •83. Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани.
- •84. Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85. Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції XVII ст.
- •86. Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87. Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88. Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89. Особливості Англійської буржуазної революції.
- •90. Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91. Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93. Торі і Вігі в Англії. Прийняття Закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94. Утворення політичних партій в Англії.
- •95. Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96. Особливості джерел права в Англії.
- •97. Сімейне та спадкове праов в Англії XVI-XVII ст . Ст. (Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99. Буржуазна революція 1789-1794 р. У Франції та її основні етапи.
- •100. Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101. Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102. Якобінська Конституція 1793р. У Франції.
- •103. Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.
- •104. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р. (правоздатність та дієздатність).
- •106. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107. Державний лад Паризької комуни.
- •108. Статті Конфедерації 1781 р. – перша конституція сша.
- •109. Конституція сша 1787 р.
- •110. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111. Громадянсьа війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Констиуції (13,14, 15 поправки).
- •112. «Реконструкція півдня». Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113. Конгрес сша наприкінці XIX - початку XX ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114. Об’єднання Німеччини за “бісмарківським шляхом».
- •115. Німецький союз 1815 р.
- •116. Конституція Прусії 1850 р.
- •117. Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118. Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 р.
- •Конституція Японії 1889 р.
- •Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині.
- •Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •Франція за часів Другої світової війни. Режим Віши.
- •Право сша після Першої світової війни (3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •Закон Тафта – Хартлі 1947 р. В сша.
- •Закон Маккарена – Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р. Про внутрішню безпеку») в сша.
- •«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •Конституція Франції 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції.
74. Партикуляризація феодального права у Франції.
Партикуляризация феодального права во Франции.Феодальная основа права Франции проявилась в том, что оно закрепляло привилегии дворянства и духовенства на землю. К XI в. полностью исчезает свободная крестьянская собственность на землю.Другой феодальной чертой права поземельной собственности во Франции была его расщепленность. земля не находилась в неограниченной собственности одного лица, а выступала как собственность двух или более феодалов, принадлежавших к разным ступеням сословной лестницы. Четко разделяя правомочия верховного и непосредственного собственника земли, право закрепляло иерархическую структуру феодальной земельной собственности.Юридическое обоснование расщепленности права собственности было дано глоссаторами. Они сконструировали положение о существовании одновременно нескольких собственнических прав на одну и ту же вещь. За сеньором стало признаваться "прямое право собственности", а за вассалом - "полезное право собственности" .Это означало, что за вассалом,было закреплено право на эксплуатацию крестьян путем взимания различных поборов. Сеньор, выступая сохранял за собой определенные административно-судебные права и контроль за распоряжением переданным участком.Особая конструкция поземельных прав была выработана в стране обычного права, где кутюмы не знали права собственности на землю как такового, а признавали особые владельческие права. Последняя представляла собой земельное держание, зависимое от сеньора, но признанное обычным правом и охраняемое как собственность в судебном порядке.Права держателя земли принимали устойчивый характер в результате давности обладания земельным участком. Своеобразие права феодальной собственности на землю заключалось также в том, что оно было неразрывно связано с владельческими правами крестьян. Эти права были ограниченными, но постоянными. Первоначально крестьянин не мог отчуждать свой земельный надел без согласия сеньора, но и последний также не мог произвольно сгонять с земли даже лично зависимого серва. С XIII в. основной формой крестьянского держания земли становится цензива. Цензитарий освобождается от личных повинностей и получает большую свободу распоряжения землей.
Сами сеньоры, стремившиеся получить от своих крестьян все возрастающую ренту, а также королевская власть, взимающая с крестьянских хозяйств налоги, были заинтересованы в расширении владельческих прав цензитариев. Крестьянин получил право продавать, дарить, закладывать и иным путем переуступать свою цензиву, но при условии, что феодальный собственник,исправно получает причитающийся ему ценз.
75. Виникнення феодальної держави в Болгарії.
Возникновение феодального государства в Болгарии.В VI веке славянские племена начали колонизацию Балкан. В VII веке они образуют на территории нынешней Болгарии союз, известный под названием "Семь славянских племен". В 70-е гг. этого же столетия в этот район вторглись кочевые племена булгар, возглавляемые ханом Аспарухом. В 1Х-Х веках в Болгарии устанавливаются феодальные отношения. Выделяются господствующий класс феодалов и эксплуатируемый класс крестьян. Крестьяне делились на три категории: баштинников, сохранивших личную свободу, наделы и некоторую свободу в распоряжении собственностью; париков - крепостных, несших повинности как в пользу феодалов, так и государства и отроков - рабов, посаженных на землю или состоявших при дворе господина. В период правления ханов Крума и Омуртата разрозненные славянские племена были объединены в одно Болгарское государство. Способствовало усилению централизации и развитию феодальных отношений и принятие Болгарией в качестве официальной религии христианства. Это произошло в 864-865 гг. Но в начале XI века Болгария была завоевана Византией и находилась под ее господством около 150 лет. В период около 1187 года Болгарское царство вновь обретает независимость. Во время византийского господства ликвидируется личная свобода крестьян-баштинников, они превращаются в крепостных.Развитие права в Болгарии проходило под сильным влиянием византийского права, роль которого усилилась особенно с принятием христианства. На рубеже 1Х-Х вв. появляется первая болгарская кодификация, получившая название "Закона судного людям". Кодификация посвящена прежде всего вопросам уголовного права. Гражданско-правовые отношения регулируются, главным образом, нормами обычного права.