
- •1. Предмет, метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Східна деспотічя (головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6. Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7. Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •9. Підвалини розлученння за Законами царя Хаммурапі.
- •10. Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі.
- •11. Ідея таліону, як кримінально-правова, за Законами царя Хаммурапі.
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хаммурапі.
- •13. Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14. Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи(варни) у другій половині II тис. До н.Е. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16. Процес «перетворення» варн на касти у Стародавній Індії.
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’їв.
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •21. Період військової демократії в Афінах.
- •22. Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23. Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісвена.
- •25. Реформи Ефіальта в Афінах. Платон про реформи Ефіальта.
- •26. Публічні органи влади в Афінах.
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29. Суспільний та державний лад Спарти.
- •30. Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31. Періодизація історії римського права.
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси).
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34. Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35. Римські магістратури.
- •36. Джерела римського права давнього періоду.
- •37. Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38. Манципація – засіб придбання (відчуження) речей за Законами XII таблиць.
- •39. Нексум – договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40. Делікти за Законами XII таблиць.
- •41. Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •43. Причини юридичної формалізації законів XII таблиць, Салічної правди та інших законів.
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах.
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періоду – важливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати).
- •47. Діяльність юристів Риму у посткласичний період – важливе джерело розвитку римського права. Закон Феодосія II та Валентина III в 426 р. «Про цитування».
- •48. Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51. Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52. Дигести – основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53. Епанагога у Візантії.
- •54. Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55. Родоський морський закон.
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія I та Льва IV (Прохірон).
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •60. Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61. Судовий процес у Франкській державі.
- •62. Ордалій.
- •63. Верденський договір 843 р.
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65. Асиза Генріха II 1181 р.
- •66. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції. (Медіатизація).
- •69. Сеньоріальна монархія у Франції. Реформи Людовика IX.
- •70. Три великих стани у Франції XIX-XV ст. Ст.
- •71. Генеральні штати у Франції.
- •72. Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73. Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •74. Партикуляризація феодального права у Франції.
- •75. Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76. Закон судний людям.
- •77. Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78. Законник Стефана Душана.
- •79. Джерела права феодального Китаю.
- •80. Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81. Виникнення Арабського халіфату.
- •82. Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П'ять нормативних приписів шаріату.
- •83. Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани.
- •84. Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85. Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції XVII ст.
- •86. Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87. Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88. Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89. Особливості Англійської буржуазної революції.
- •90. Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91. Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93. Торі і Вігі в Англії. Прийняття Закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94. Утворення політичних партій в Англії.
- •95. Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96. Особливості джерел права в Англії.
- •97. Сімейне та спадкове праов в Англії XVI-XVII ст . Ст. (Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99. Буржуазна революція 1789-1794 р. У Франції та її основні етапи.
- •100. Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101. Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102. Якобінська Конституція 1793р. У Франції.
- •103. Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.
- •104. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р. (правоздатність та дієздатність).
- •106. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107. Державний лад Паризької комуни.
- •108. Статті Конфедерації 1781 р. – перша конституція сша.
- •109. Конституція сша 1787 р.
- •110. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111. Громадянсьа війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Констиуції (13,14, 15 поправки).
- •112. «Реконструкція півдня». Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113. Конгрес сша наприкінці XIX - початку XX ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114. Об’єднання Німеччини за “бісмарківським шляхом».
- •115. Німецький союз 1815 р.
- •116. Конституція Прусії 1850 р.
- •117. Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118. Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 р.
- •Конституція Японії 1889 р.
- •Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині.
- •Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •Франція за часів Другої світової війни. Режим Віши.
- •Право сша після Першої світової війни (3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •Закон Тафта – Хартлі 1947 р. В сша.
- •Закон Маккарена – Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р. Про внутрішню безпеку») в сша.
- •«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •Конституція Франції 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції.
54. Роль Еклоги у Візантійських судах.
Новая законодательная реформа была предпринята первыми императорами Исаврийской династии — Львом и Константином. По их инициативе был разработан и введен в действие новый правовой свод — Эклога. В Эклоге отображались изменения, введенные законодательством VI-VII вв., исправлены ошибки и злоупотребления в истолковании права. Эклога заменила собой Юстиниановы «Институции.Эклога состояла из 18 титулов-глав, посвященных семейному праву, дарениям, завещаниям и наследствам, опеке, отпуску рабов на волю, договорам и условиям их записи, свидетелям и соглашениям, правилам о пекулии, преступлениям и наказаниям, разделам собственности. Внимание в ней уделялось именно отличиям нового законодательства, смягчению наказаний , упрощению норм правоприменения. Особое значение имела Эклога в обновлении семейного права.На протяжении VIII в. Эклога дополнилась особыми Морским и Военным законами, которые регулировали правила морской и военной службы, а также вообще использование флота в империи. Составной частью Эклоги стал и «Земледельческий закон»
55. Родоський морський закон.
ОСНОВНІ ПАМ'ЯТНИКИ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ПРАВА VIII-XIV СТ. Потреби судової практики робили необхідним переробку Зводу законів Юстиніана і його виклад у короткій і зрозумілій формі. В 726 році була видана Еклога ( "обрані закони"), яка стала найважливішим етапом у розвитку візантійського права. У ряді своїх списків Еклога Морським законам, який в Західній Європі здобув популярність як Родоський морський закон. Складання цієї збірки відноситься до VII-VIII ст. У ньому були зібрані правові звичаї, що склалися в практиці античної та середньовічної морської торгівлі і частково оброблені ще римськими юристами. Морський закон містив правила, що відносяться до судноводіння, перевезення вантажів і пасажирів, фрахтуванню судів, викидання вантажу в разі небезпеки на море (так звана аварія), розподіл прибутків і збитків між судновласником і власником вантажу і т. п. Окремі норми цього збірника застосовувалися в міжнародній торгівлі аж до XV ст. .
56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія I та Льва IV (Прохірон).
Прохирон и ЭпанагогаВремя Македонской династии отличается оживленной законодательной деятельностью. Василий I имел в виду удалить устаревшие и отмененные последующими новеллами законы и ввести в сборник законы новые; сохраненные в новом сборнике латинские термины и выражения должны были быть объяснены по-гречески. Общим языком законодательного предприятия Василия должен был быть греческий язык. Зная, что намеченное законодательное дело займет много времени, Василий выпустил до его завершения Прохирон, т. е. руководство по праву, имевшее целью дать желающим в руки краткое изложение тех законов, которые должны управлять государством и прежде всего установить в империи правосудие.Прохирон распадается на сорок титулов и заключает в себе главные нормы гражданского права и перечисление наказаний за различные проступки и преступления. Главным источником для него служили институции Юстиниана.В конце правления Василия был составлен другой законодательный памятник, Эпанагога.Эпанагога сильно отличается от Прохирона. Во-первых, в ее начале внесены совершенно новые отделы дающие нам представление об основах государственного и общественного строя в Византии и об отношении церкви к государству. Во-вторых, материал, заимствованный Эпанагогой из Прохирона, распределен иначе.Василики и ТипукитРаботы Василия в этой области дали возможность его сыну и преемнику Льву VI издать Василики, являющиеся наиболее полным памятником византийского законодательства, где на греческом языке переработаны и слиты в один кодекс все части Юстинианова Свода.
Юридическая компиляция Льва VI преследовала цель восстановить в силе законодательство Юстиниана с опущением законов, потерявших свою силу или чуждых изменившимся условиям византийской жизни. Поэтому Василики не представляют собой полного, буквального перевода Юстиниановых законов