
- •1. Предмет, метод та методологія науки «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Східна деспотічя (головні риси та особливості). Три головних відомства управління.
- •3. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі, їх структура.
- •4. Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хаммурапі.
- •5. Правове становище вільних людей за Законами царя Хаммурапі.
- •6. Правове становище селян за Законами царя Хаммурапі.
- •7. Правове становище рабів за Законами царя Хаммурапі.
- •9. Підвалини розлученння за Законами царя Хаммурапі.
- •10. Злочин та покарання за Законами царя Хаммурапі.
- •11. Ідея таліону, як кримінально-правова, за Законами царя Хаммурапі.
- •12. Символічний таліон за Законами царя Хаммурапі.
- •13. Причини формалізації права за Законами царя Хаммурапі.
- •14. Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи(варни) у другій половині II тис. До н.Е. Характеристика дхарм для кожної варни.
- •16. Процес «перетворення» варн на касти у Стародавній Індії.
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’їв.
- •18. Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
- •21. Період військової демократії в Афінах.
- •22. Реформи царя Тесея в Афінах.
- •23. Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісвена.
- •25. Реформи Ефіальта в Афінах. Платон про реформи Ефіальта.
- •26. Публічні органи влади в Афінах.
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права (Закони Драконта).
- •29. Суспільний та державний лад Спарти.
- •30. Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
- •31. Періодизація історії римського права.
- •32. Правове становище людини у Стародавньому Римі (три статуси).
- •33. Патриції та плебеї у Стародавньому Римі.
- •34. Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія.
- •35. Римські магістратури.
- •36. Джерела римського права давнього періоду.
- •37. Право приватної власності за Законами XII таблиць.
- •38. Манципація – засіб придбання (відчуження) речей за Законами XII таблиць.
- •39. Нексум – договір позики у Римі за Законами XII таблиць.
- •40. Делікти за Законами XII таблиць.
- •41. Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
- •43. Причини юридичної формалізації законів XII таблиць, Салічної правди та інших законів.
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів).
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах.
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періоду – важливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати).
- •47. Діяльність юристів Риму у посткласичний період – важливе джерело розвитку римського права. Закон Феодосія II та Валентина III в 426 р. «Про цитування».
- •48. Джерела римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії.
- •50. Кодифікація Юстиніана у Візантії.
- •51. Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
- •52. Дигести – основна частина кодифікації Юстиніана у Візантії.
- •53. Епанагога у Візантії.
- •54. Роль Еклоги у Візантійських судах.
- •55. Родоський морський закон.
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконопочитателів) Василія I та Льва IV (Прохірон).
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі.
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика.
- •60. Злочин проти особи за Салічною правдою (кровна помста).
- •61. Судовий процес у Франкській державі.
- •62. Ордалій.
- •63. Верденський договір 843 р.
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії.
- •65. Асиза Генріха II 1181 р.
- •66. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. В Англії та її основні положення.
- •67. Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції. (Медіатизація).
- •69. Сеньоріальна монархія у Франції. Реформи Людовика IX.
- •70. Три великих стани у Франції XIX-XV ст. Ст.
- •71. Генеральні штати у Франції.
- •72. Кутюми та їх кодифікація на півночі Франції.
- •73. Джерела феодального права на півдні Франції (рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
- •74. Партикуляризація феодального права у Франції.
- •75. Виникнення феодальної держави в Болгарії.
- •76. Закон судний людям.
- •77. Виникнення Сербської держави (задруга).
- •78. Законник Стефана Душана.
- •79. Джерела права феодального Китаю.
- •80. Особливості розвитку феодального суспільства та держави в Японії.
- •81. Виникнення Арабського халіфату.
- •82. Особливості становлення та розвитку мусульманського права. П'ять нормативних приписів шаріату.
- •83. Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани.
- •84. Злочин та покарання за мусульманським правом.
- •85. Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції XVII ст.
- •86. Передумови буржуазної революції в Англії. «Петиція про право» 1628 р.
- •87. Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
- •88. Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
- •89. Особливості Англійської буржуазної революції.
- •90. Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
- •91. Утворення буржуазної держави в Англії. «Довгий» парламент.
- •92. Протекторат Кромвеля. «Знаряддя управління» 1653 р. В Англії.
- •93. Торі і Вігі в Англії. Прийняття Закону «Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •94. Утворення політичних партій в Англії.
- •95. Білль про права 1689 р., Акт про престолонаслідування 1701 р. В Англії.
- •96. Особливості джерел права в Англії.
- •97. Сімейне та спадкове праов в Англії XVI-XVII ст . Ст. (Майорат).
- •98. «Фелонія» з кримінального права Англії.
- •99. Буржуазна революція 1789-1794 р. У Франції та її основні етапи.
- •100. Закон Ле-Шапельє (1791) у Франції.
- •101. Якобінська диктатура 1793 р. У Франції.
- •102. Якобінська Конституція 1793р. У Франції.
- •103. Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта. Консульство та імперія у Франції.
- •104. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •105. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р. (правоздатність та дієздатність).
- •106. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •107. Державний лад Паризької комуни.
- •108. Статті Конфедерації 1781 р. – перша конституція сша.
- •109. Конституція сша 1787 р.
- •110. Перші 10 поправок, внесені до Конституції сша (Білль про права).
- •111. Громадянсьа війна Півночі та Півдня сша. Другий цикл поправок до Констиуції (13,14, 15 поправки).
- •112. «Реконструкція півдня». Виникнення ку-клукс-клану в сша.
- •113. Конгрес сша наприкінці XIX - початку XX ст. (16,17 поправки до Конституції).
- •114. Об’єднання Німеччини за “бісмарківським шляхом».
- •115. Німецький союз 1815 р.
- •116. Конституція Прусії 1850 р.
- •117. Розробка та прийняття Німецького цивільного уложення 1900 р.
- •118. Акт про парламент 1911 р. В Англії.
- •119. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 р.
- •Конституція Японії 1889 р.
- •Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині.
- •Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •Франція за часів Другої світової війни. Режим Віши.
- •Право сша після Першої світової війни (3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •Закон Тафта – Хартлі 1947 р. В сша.
- •Закон Маккарена – Вуда (офіційна назва «Закон 1950 р. Про внутрішню безпеку») в сша.
- •«Новий курс» президента сша Рузвельта.
- •Конституція Франції 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції.
40. Делікти за Законами XII таблиць.
Уже в древнейший период, как это можно видеть из Законов XII таблиц, обязательства возникали не только из договоров, но и из деликтов .Большинство предусмотренных в квиритском праве деликтов еще не считались нарушением общественного интереса, а рассматривались как частный деликт, совершение которого как бы ставило обидчика в положение должника потерпевшего.по квиритскому праву к категории частных правонарушений относились личная обида, тяжелые членовредительские повреждения, а также воровство. Обязательство, ложившееся на виновного выражалось чаще всего в обязанности уплатить штраф в пользу потерпевшего. Но в случае членовредительства допускался еще талион.Обязательство в виде уплаты штрафов или возмещения причиненного ущерба полагалось, в случае порубки чужих деревьев или же неосторожного поджога строения или скирды хлеба, сложенной около дома.Цивильному праву, были известны и публичные деликты, т.е. собственно преступления, которые наказывались от имени римского народа, а взыскания по ним шли государству. Круг преступлений не был широк. К ним относились преступления против республики.Среди прочих преступлений также выделялись убийства, сочинение и распевание песен, содержащих клевету или позорящих других лиц, лжесвидетельство, умышленный поджог, тайное истребление чужого урожая.
41. Сільські сервітути за Законами XII таблиць.
сервитуты –фиксированное в обычаях или законе и строго ограниченное право пользования чужой вещью. Сервитуты вырастали вместе с частной собственностью на землю и необходимостью четкого юридического урегулирования взаимоотношений
собственников (или владельцев) соседних участков. Они относились к категории
манципируемых вещей.Cельский - земельный сервитут существовал для земельных участков без строений, или эти строения существовали для обслуживания земельного участка.
Выгода этого вида сервитутов извлекалась либо из поверхности земли где установлен сервитут, либо из добываемых из земли продуктов.1. Сервитуты, заключавшиеся в получении выгоды из поверхности земли, были следующими:право пользования существующей дорогой или улицей для прохода или проезда. Ширина дороги (улицы) определялась либо для каждого конкретного случая, либо, если она не была установлена, составляла конкретную, официально рассчитанную величину;право ходить, переносить тяжести и ездить верхом по чужой земле. Этот сервитут мог быть ограничен в каком-то одном из трех видов пользования; право проезда и прогона скота; но без определения какой-то конкретной дороги. Однако, устанавливая этот институт, можно было определить конкретное направление, но не более того.2. К сервитутам, содержащим возможность получать продукты, относятся:а) водные сервитуты. Содержанием этих сервитутов было обеспечение доставки воды на земельный участок по средствам земельного участка, обремененного таким сервитутом. Различалось несколько водных сервитутов: право пользоваться водой земельного участка, обремененного сервитутом, и связанное с этим право прохода и проезда по участку к воде;право устройства водопоя на чужом участке для своего скот;б) сервитуты, предоставляющие их владельцу право выгона скота для пастьбы на чужом участке;в) сервитуты, предоставляющие право рубки леса, добычи мела песка, извести и камня.Существовал также вид сервитута, дававший право проведения водопровода через чужой участок. При этом сервитут позволял проводить воду только для нужд участка владельца сервитута, а не для каких-либо других целей.
42. Судовий процес у Стародавньому Римі за Законами XII таблиць.
Наиболее известная из форм суд процесса - так называемый легисакционный процесс - предусматривала сложную процедуру.Истец являлся к претору и делал заявление. Претор назначал день суда. Ответчик вызывался самим истцом. Ему дозволялось применить силу. Процесс протекал в форме борьбы за спорную вещь. Сначала истец, затем ответчик налагают на нее палочку - виндикту. При этом они произносили установленную законом формулу.На второй стадии назначенный претором судья без особых формальностей рассматривал дело по существу. При неявке одной из сторон без уважительной причины решение автоматически выносилось в пользу противника.Легисакционный процесс давал защиту в строго определенных случаях. Ошибка в обряде, а тем более в формуле притязание иска вела к проигрышу дела. Такого рода процесс создавал трудности на пути развивающихся товарных отношений.