10. Функції фінансів

Сутність фінансів найповніше проявляється у їх функціях. Функції конкретизують сутність фінансів, розкривають їх економічний зміст. Вони являють собою об'єктивно притаманні фінансам властивості, але їх прояв можливий лише в процесі діяльності людини. Отже, функції фінансів необхідно розглядати, як їх внутрішню, потенційну властивість прояву у певній сфері суспільних відносин за обов'язкової участі людини. Питання щодо виконання фінансами функцій є дискусійним. Економісти визнають, що фінанси виконують розподільну, контрольну, стимулюючу, регулюючу, відтворювальну, стабілізаційну та інші функції. Такі погляди мають право на існування. Водночас найбільш обґрунтованою є точка зору, що фінанси на макроекономіч-ному рівні виконують дві функції:

- розподільну;

- контрольну.

Розподільна функція фінансів. Основне завдання фінансів полягає у здійсненні розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Саме у сфері розподілу проявляються властиві фінансам риси, і в першу чергу, їх розподільний характер. Об'єктом розподілу, що здійснюється з допомогою фінансів, служить валовий внутрішній продукт, а суб'єктами розподілу виступає держава, господарські суб'єкти і фізичні особи.

Розподільна функція фінансів виявляється в різних сферах економічних відносин, які виникають між державою з одного боку та господарськими суб'єктами і фізичними особами - з іншого. Такі економічні відносини носять двосторонній характер. Це означає, що, по-перше, господарські суб'єкти і фізичні особи вносять до бюджету держави певні платежі у формі податків, обов'язкових платежів та відрахувань до позабюджетних фондів, а, по-друге, вони отримують від суб'єктів фінансової системи певний обсяг грошових коштів у формі цільового фінансування, субсидій, допомоги тощо.

Розподіл і перерозподіл ВВП може мати різноманітний характер, зокрема міжрегіональний. Він відбувається за допомогою державного бюджету, тобто формування бюджетів усіх адміністративних територіальних одиниць здійснюється із застосуванням розподільної функції фінансів.Необхідною умовою здійснення розподільного процесу є отримання грошової форми вартості ВВП. Фінансові відносини охоплюють лише вартісну форму і не пов'язані з розподілом у натуральній формі вартості.

Важлива особливість розподільної функції зумовлена тим, що фінансові операції не завжди супроводжуються переходом вартості від одного суб'єкта до іншого. Це, зокрема, відносини внутрішньогосподарського розподілу. В процесі розподілу не відбувається зміна власності. Цим фінанси відрізняються від інших розподільних категорій, де розподіл відбувається із застосуванням інших розподільних категорій (кредит, ціна, зарплата), і має місце зміна форми власності.

Отже, під розподільною функцією фінансів слід розуміти прояв їх внутрішніх властивостей у процесі розподілу валового внутрішнього продукту у формі утворення фондів (потоків) грошових коштів, їх розміщення та використання за цільовим призначенням.

Із сутності фінансів як розподільної категорії випливає контрольна функція. З її допомогою виявляються кількісні та якісні сторони діяльності.

З допомогою контрольної функції фінансів надається інформація про склад кількісних показників розподілу; пропорції та співвідношення фондів нагромадження і споживання; джерела формування фондів, їх економне і цільове використання.

Контрольна функція є внутрішньою властивістю фінансів як розподільної категорії. Але за формою виявлення вона відображає властивості самостійного характеру функціонування.

Контрольна функція фінансів реалізується у всіх сферах фінансових відносин. Вона проявляється у процесі переміщення вартості від одного власника до іншого, а також при визначенні цільового спрямування коштів у межах одного господарського суб'єкта. У розподільному процесі контрольна функція фінансів може відбуватися раніше від розподільного процесу, одночасно з ним, а також після розподільного процесу. Це створює уяву відриву контрольної функції фінансів від розподільної.

Отже, контрольна функція фінансів являє собою прояв об'єктивної властивості контролю розподілу валового внутрішнього продукту за відповідними фондами, їх розміщенням і використанням та цільовим призначенням.

Із наведеного визначення контрольної функції фінансів випливає, що вони у цій функції не можуть автоматично здійснювати контроль і видавати необхідну інформацію. Тут йдеться лише про внутрішню властивість фінансів, їх здатність здійснювати контрольну діяльність. Фінанси, як і будь-яка інша економічна категорія, не функціонує без участі людей. Водночас не можна ототожнювати поняття контрольної функції фінансів і фінансового контролю. Фінансовий контроль є практичним використанням контрольної функції фінансів.

Фінансовий контроль служить засобом інформаційного забезпечення, перевірки діяльності економічних суб'єктів суспільства.

Функції фінансів реалізуються у практичній діяльності суб'єктів суспільства шляхом застосування фінансового механізму. Він являє собою систему доцільно спрямованих заходів економічного впливу на процес відтворення у формі фінансових методів, фінансових інструментів і фінансових важелів у межах нормативно-правового забезпечення.