
- •1. Предмет фінансової науки
- •3. Об'єкт дослідження
- •4. Загальна мета фінансової науки
- •6. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів
- •7. Співвідношення між категоріями фінанси і гроші
- •8 Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин.
- •10. Функції фінансів
- •11. Вплив фінансів на розвиток суспільного виробництва
- •12. Поняття фінансової системи.
- •13. Внутрішня структура фінансової системи
- •14. Регіональний аспект побудови фінансової системи
- •15. Організаційна структура фінансової системи
- •16. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок фінансової системи.
- •17. Управління фінансовою системою.
- •18.Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- •19. Розвиток фінансової науки в XVIII століттях
- •20.Розвиток фінансової науки у XIX столітті
- •21. Розвиток фінансової науки в Росії
- •22. Розвиток фінансової науки в Україні
- •23. Сучасна світова наукова фінансова думка
- •28. Фінансове планування
- •32. Сутність податків та їх економічний зміст.
- •33. Функції податків, їх характеристика.
- •34. Елементи системи оподаткування
- •35. Класифікація податків за різними ознаками.
- •36. Основи побудови податкової системи та організація оподаткування.
- •37. Принципи формування податкової системи.
- •38. Пряме оподаткування.
- •40. Платежі за ресурси та інші надходження.
- •2. Фінансові явища та процеси на різних рівнях національної економіки
- •5.Методи пізнання фінансового життя.
- •24. Фінансова політика як складова частина економічної і соціальної політики держави.
- •25. Стратегія і тактика фінансової політики.
- •26. Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •27. Організаційно-правове забезпечення фінансової політики
- •29. Управління фінасами
- •30. Фінансовий контроль, його сутність і значення.
- •31. Види, форми і методи фінансового контролю.
- •Предмет фінансової науки.
- •Елементи системи оподаткування.
- •41. Сутність, призначення та структура бюджету держави.
- •42. Характеристика бюджету та формою прояву га матеріальним змістом.
- •43. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •44. Організація взаємовідносин між бюджетами: напрямки, види та форми.
- •46. Бюджетний процес.
- •47. Організація бюджетного планування.
- •48. Виконання бюджету.
- •49. Касове виконання бюджету.
- •50. Бюджетні права державних органів законодавчої і виконавчої влади.
- •51. Економічна необхідність і сутність страхування.
- •53. Організація страхової справи.
- •54. Галузі, форми і види страхування.
- •55. Страхування майна юридичних і фізичних осіб.
- •56. Поняття страхового ринку та його структура
- •57. Формування і розпиток страхового ринку в Україні.
- •58. Перестрахування та співстрахування як види страхової діяльності.
- •59. Сутність фінансового ринку. Його роль у мобілізації та розподілі фін. Ресурсів
- •60. Класифікація фінансових ринків.
- •61. Інструменти фінансового ринку
- •62. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні.
- •63. Фондова біржа.Функції фондових бірж
- •64. Організація і порядок роботи фондової біржі.
- •65. Біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів.
- •67. Грошові потоки підприємств. Їх склад, економічна характеристика і класифікація,
- •70. Економічна природа і призначення міжнародних фінансів
- •74. Фінанси міжнародних організацій
- •75. Міжнародні фінансові інституції
- •76. Міжнародний фінансовий ринок
- •77. Сутність і мета фінансового менеджменту підприємства
- •78. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •79. Фінансове, правове та податкове оточення підприємства.
- •80. Мета, задачі, призначення фінансового і управлінського обліку на підприємстві.
- •72. Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок
37. Принципи формування податкової системи.
Принципи формування податкової системи визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку окремо та їх сукупності. До них відносять: рівнонапруженість в оподаткуванні, урівноваженість інтересів держави і платників податків та цілеспрямоване застосування податків як фінансових інструментів регулювання пропорцій соціально-економічного розвитку. Рівнонапруженість означає такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами оподаткування, який відображає всі аспекти їх діяльності: і доходи, що характеризують, по суті, їх внесок у створення ВВП (що вони дають суспільству), і споживання, що певною мірою характеризує їх участь у розподілі і використанні створеного ВВП (що вони беруть від суспільства), і майновий стан, і зусилля кожного суб’єкта, які він докладає для отримання певного доходу, виходячи зі своїх здібностей та рівня їх реалізації, і характер отриманих доходів та напрями їх використання, і співвідношення між споживанням та заощадженнями, і напрями та характер використання цих заощаджень. Як бачимо, рівнонапруженість відображає комплексний підхід і може досягатись лише за умови дотримання вимоги системності у побудові податкової системи. Цей принцип передбачає оптимізацію співвідношення між прямими і непрямими податками, між оподаткуванням доходів, майна і споживання, між податками з юридичних і фізичних осіб та між окремими видами податків.еми, яка відображає взаємовідносини вказаних суб’єктів, повинна обов’язково виходити з необхідності збалансування їхніх інтересів та протиріч між ними. Оскільки визначальною базою податкової системи є видатки бюджету, то і держава повинна мати достатньо доходів. Але податкова система не повинна при цьому підривати фінансовий стан платників податків. І держава, і суб’єкти підприємницької діяльності, й окремі громадяни мусять нести солідарну відповідальність за фінансовий стан суспільства. Не може бути і мови про превалювання інтересів держави, наприклад, в умовах фінансової кризи. Установлена сукупність податків та механізму їх справляння повинна обов’язково виходити з необхідності врівноваженості інтересів усіх суб’єктів фінансових відносин. Принцип цілеспрямованого використання податків як фінансових інструментів означає, що, формуючи податкову систему, слід ураховувати її вплив на діяльність платників податків і на характер, темпи і пропорції соціально-економічного розвитку суспільства загалом. Кожний певний набір податків, що формує податкову систему, справлятиме відповідний вплив на суспільство. Дуже важливо чітко уявляти, яким саме буде цей вплив як стосовно окремих податків, так і податкової системи загалом. Без подібного обґрунтування впровадження тієї чи іншої податкової системи — це шлях навмання. Принцип використання податків як фінансових інструментів ґрунтується на їх регулюючій функції. Регулюючий вплив податків є об’єктивним явищем і здійснюється незалежно від волі держави. Тому дуже важливо знати і вміти використовувати здатність податків впливати на поведінку та діяльність їх платників. Формування податкової системи ґрунтується на підборі таких податків, які дають змогу реалізовувати певні пріоритети та завдання економічної і соціальної політики. Змінюючи набір податків і механізм їх справляння, держава змінює і напрями свого впливу. Водночас дуже важливо, щоб і формування податкової системи, і її зміни мали цілеспрямований характер, тобто необхідно чітко знати, чого треба досягти і як це можна зробити. Принципи оподаткування відображають засади справляння податків державою. У класичному вигляді вони були сформовані ще А. Смітом і залишаються актуальними до цього часу. Ці принципи досить прості й чіткі і зводяться до такого:усі громадяни мають сплачувати податки відповідно до своїх можливостей і доходів (обов’язковість, усеохоплюваність та платоспроможність);податок має бути чітко визначений і відомий усім (чіткість і прозорість);податок має сплачуватись у зручний час і спосіб (зручність для платника);система мобілізації податку має будуватися у такий спосіб, щоб мінімізувати витрати держави (фіскальна ефективність для держави).Указані принципи відбивають основні засади оподаткування. При цьому слід відзначити, що їх реалізація ґрунтується на правовому врегулюванні механізму оподаткування. Тобто принципи оподаткування є, по суті, вимогами до податкового законодавства. При цьому правова врегульованість механізму обчислення і сплати податків теж може розглядатись як принцип оподаткування. Крім того, дуже важливим є не тільки мінімізація витрат держави на мобілізацію податків, а й обмеження витрат платників на ведення податкового обліку, на обчислення і сплату податків.