60. Навчально-дослідна ділянка.

Навально-дослідна ділянка займає важливе місце у навчально-виховному процесі школи, адже саме тут діти пізнають різноманітність рослинного та тваринного світу, вчаться любити природу, бережно відноситися до кожної живої істоти. Тут прищеплюється в дітей любов до праці, вміння цінувати свою працю та працю інших. Навчально-дослідна ділянка – це біологічна лабораторія під відкритим небом, де учні проводять багато практичних занять, заготовляють гербарії, роздатковий матеріал для своїх менших товаришів.

Навчально-дослідна земельна ділянка повинна займати важливе місце в пізнанні учнями природи, у вихованні в них інтересу до природи рідного краю і формуванні любові та бережливого ставлення до неї. Навчально-дослідна земельна ділянка - це лабораторія біології під відкритим небом, в котрій проводиться багато уроків і практичних занять з біології та сільськогосподарської праці, робота гуртків юннатів та інша позакласна робота. Навчально-дослідна земельна ділянка є основним джерелом для заготівлі колекцій і роздавального матеріалу для кабінету біології. В кожній школі та позашкільному закладі в залежності від місцевих умов та кількості учнів для навчально-дослідної роботи в постійне користування відводиться земельна ділянка відповідно до Положення про навчально-дослідну земельну ділянку, затвердженого наказом Міносвіти України від 01.11.1995р. № 307 (див. додаток №1). Ділянка повинна бути добре освітлена сонцем, мати джерело водопостачання (водопровід, криниця, ставок) і прилягати безпосередньо до будівлі освітнього закладу, що дає можливість, не порушуючи розкладу занять, витрачати мінімум часу на перехід до ділянки для виконання практичних робіт. У відповідності із шкільними програмами з біології і трудового навчання в кожній школі та еколого-натуралістичному центрі (станції юних натуралістів) навчально-дослідна земельна ділянка повинна мати такі відділки: польових культур, овочевих культур, плодово-ягідних культур, квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний, зоолого-тваринницький, а також виробничий і дендрологічний. Для правильної організації роботи учнів на ділянці необхідно спорудити зелений клас, літню лабораторію, водопровід, теплицю, парники, метеомайданчик, підсобні приміщення, для зберігання інвентаря і обладнання, для зберігання добрив тощо. При плануванні навчально-дослідної земельної ділянки не слід дотримуватись стандартів, а в залежності від її розмірів, конфігурації, можливостей водозабезпечення і контингенту учнів необхідно педагогічно обгрунтовано і агрономічне правильно розмістити всі відділки і прибудови. З метою правильного використання навчально-дослідної земельної ділянки, підвищення родючості ґрунту, раціональної боротьби із шкідниками і одержання високих врожаїв у всіх основних відділках ділянки слід організувати сівозміни, їх схеми і ротації, по можливості, повинні бути такими ж, як у виробничих господарствах даної зони. Сівозміна повинна стати організаційною формою дослідницької роботи учнів і привчати їх до правильного використання землі як головного фактора виробництва в сільському господарстві. У відділку польових культур слід розмістити основні зернові, кормові і технічні культури, що мають виробниче значення в даному регіоні, а також аналогічні культури з іншого регіону, цікаві в учбовому відношенні. У відділку овочевих культур основні овочеві рослини треба вирощувати в умовах як відкритого, так і закритого фунту. Цей відділ доцільно розмістити недалеко від джерела водопостачання, оскільки для одержання гарантованих врожаїв більшість овочевих культур потребує регулярного поливання. Під плодово-ягідний відділок доцільно відвести значну площу землі. Тут слід висадити всі плодові і ягідні культури, що мають в даному регіоні виробниче значення, а також деякі перспективні та цікаві в навчальному плані форми, котрі можуть рости в даній кліматичній зоні. Площу, відведену під сад, рекомендовано освоювати поступово, щоб щорічно учні мали можливість набувати навичок при садінні плодових дерев. Всі ділянки і окремі дерева повинні мати етикетки з видовими і сортовими назвами. В безпосередній близькості від саду доцільно розмістити плодово-ягідний розсадник, для котрого сад може служити маточним відділенням для заготівлі насіння і черенків. Розсадник розбивається на ділянку розмноження (шкілка сіянців) і ділянку формування (шкілка саджанців). Роботи на колекційній ділянці проводяться з метою розширити знання учнів про різноманітність рослинного світу, ознайомити їх з біологічними особливостями нових, малопоширених у даній місцевості видів і сортів корисних рослин, їх значення в природі і господарській діяльності людини. У селекційно-генетичному відділку закладають селекційні та генетичні досліди з метою розкрити на практиці методику схрещування, підготувати матеріал для відбору, одержати чисті лінії і гетерозисні гібриди, дати поняття про віддалену гібридизацію тощо. Особливістю дослідницької роботи у цьому відділку є те, що досліди з гібридизації тривають кілька років, тому керівник повинен організувати цю роботу так, щоб учні усвідомили всі етапи дослідів, особливо в тих випадках, коли вони не брали участі в їх закладанні. На кожній навчально-дослідній земельній ділянці бажано мати хоч невеликий зоолого-тваринницький відділ, який може бути, особливо в сільських школах, представлений різноманітними свійськими тваринами, тваринами живого кутка. Плодовий сад можна використати для розміщення вуликів шкільної пасіки. Метою роботи у виробничому відділку е використання новітніх технологій у вирощуванні сільськогосподарських рослин і тварин. Це може бути і оригінальний спосіб обробітку грунту, використання нових добрив, апробація різних способів біологічної боротьби із шкідниками. Великого значення для освітнього закладу набуває дендрарій. В ньому учні мають змогу ознайомитися з багатством і різноманітністю флори, побачити досягнення передової науки в справі акліматизації І селекції нових деревних і кущових рослин. Шкільний дендрарій заздалегідь проектується. Складанню проекту передує обмірювання та опис всієї ділянки, відведеної під дендрарій, а також інших площ, які можна буде використати для садіння дерев та кущів. Асортимент порід вибирається довільно, проте: в першу чергу слід висаджувати найбільш цінні місцеві породи, екзотичні породи, які за рівнем акліматизації найбільш підходять до умов даного регіону. Для занять на навчально-дослідній земельній ділянці учнів початкових класів слід відвести окрему позасівозмінну площу, на котрій у відповідності з програмою по трудовому навчанню розмістити колекційні посіви різних культурних рослин. Для проведення .практичних занять на навчально-дослідній земельній ділянці бажано спорудити майданчик з навісом - "зелений клас". В ньому поставити столи і лавки для учнів, стіл і стілець для вчителя, переносну дошку і підставку для таблиць. З метою естетичного виховання учнів та для зручності проведення занять "зелений клас" краще розмістити в квітково-декоративному відділі, а вздовж стін посадити виткі рослини. По сусідству з "зеленим класом" бажано спорудити літню лабораторію для проведення занять з гібридизації рослин, виготовлення, натуральних наочних посібників, зберігання експонатів, В цьому приміщенні рекомендується розмістити схеми сівозмін, довідкові таблиці та інше учбове обладнання, а також аптечку для надання першої допомоги. Для спостереження за погодою в центрі ділянки на відкритому місці слід обладнати метеорологічний майданчик, де встановити будку з приладдям, дощомір і флюгер. При плануванні навчально-дослідної земельної ділянки важливо правильно розмістити доріжки і визначити їх ширину. Для проведення програмних екскурсій з біології і трудового навчання і ознайомлення з дослідами бажано передбачити центральну доріжку шириною 1,5 - 2 м і такої ж ширини доріжки навколо всієї ділянки. Доріжки між відділками можуть бути 1-1,5 м, між полями сівозмін -1 м, між окремими грядками - не більше 70 см. Для позначення відділків виставляють етикетки розміром 40 х 25 см з написом: назва відділку, площа. Розмір етикеток для дослідів - ЗО х 20 см з написом; назва культури, сорту, тема досліду, виконавці; для варіантів — 15 х 10 см із зазначенням номера варіанту і змісту. Навчально-дослідна земельна ділянка повинна мати перш за все пізнавальне і виховне значення. Тому до організації ділянки і роботи на ній слід залучити весь учительський і учнівський колектив школи, батьківський комітет. Дирекції школи разом з вчителем біологи треба ретельно продумати, як буде використана ділянка, яку площу займе кожний з її відділків і кожна культура у відділку, де будуть розміщені навчальні і допоміжні приміщення тощо. Все це відзначається на загальному плані-схемі ділянки, котрий слід накреслити у збільшеному масштабі. Далі складається тематичний план дослідницької роботи у відділках навчально-дослідної земельної ділянки, план агротехнічних заходів, закріплення дослідних ділянок за класами і для гуртка юннатів, графік роботи учнів в літній період, потреба в інвентарі, насінні і посадковому матеріалі, добривах тощо. План роботи на навчально-дослідній земельній ділянці як складова частина навчально-виховної роботи школи, позашкільного закладу розглядається на педагогічній рад і затверджується директором навчального закладу. Основними документами при проведенні дослідницької роботи в різних відділках навчально-дослідної земельної ділянки є щоденник дослідницької роботи та польовий журнал, схеми оформлення яких представлені в додатках 2, 3. Від правильності їх ведення залежить якість і можливість опрацювання дослідного матеріалу, його узагальнення і висновки.