57. Методика проведення уроку-екскурсії.

Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв’язками і залежностями між ними.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій:

б) фронтальні спостереження за завданням: «Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть відомі вам»;

в) індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: «Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?»;

г) після виконання завдання діти показують свої знахідки (на місці, де вони виявлені), розповідають класові про свої спостереження. У процесі фронтальної бесіди узагальнюються зміни, що сталися з комахами восени, та визначаються причини змін.

Поточний урок-екскурсія

У курсі природознавства поточний урок-екскурсія є однотемним. За дидактичною суттю цей урок комбінований і має таку структуру:

I. Організація класу.

II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

3. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

4. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

V. Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

VII. Домашнє завдання.

VIII. Підсумок уроку.

Освітньою мстою поточного уроку-екскурсії є формування в учнів уявлень чи понять про об'єкти і явища природи, їх взаємозв'язки і за­лежності, які передбачені змістом теми, а також засвоєння школярами тих власне предметних, розумових умінь та умінь раціональної навчаль­ної діяльності, які об'єктивно можна і необхідно сформувати у конк­ретній темі.

Специфіка поточного однотомного уроку-екскурсії зумовлена тим, що засвоєння кожного елементу знань починається з безпосереднього сприймання реальних об'єктів природи на місці його проведення. Пред­мети і явища конкретизують мікроструктуру уроку.

Розглянемо методику такого уроку за темою «Орієнтування за місцевими ознаками. Компас» (4(3) клас).

Логічна схема власне предметного змісту теми.

1. Орієнтування за місцевими ознаками (уявлення). Зміст:

• за кольором кори на деревах;

• за кроною дерев;

• за мохом та лишайниками;

• за розміщенням мурашника. (Уміння орієнтуватися за місцевими ознаками).

2. Компас (поняття). Зміст:

— прилад для визначення сторін горизонту, який складається з корпусу, намагніченої стрілки, аретиру.

3. Визначення сторін горизонту за допомогою компаса (поняття). Зміст:

послідовність виконання дій (за підручником).

(Уміння визначати сторони горизонту за допомогою компаса).

Мета:

формувати уявлення про орієнтування на місцевості за місцевими ознаками; поняття «компас» і визначення сторін го­ризонту за компасом; формувати уміння визначати сторони го­ризонту за місцевими ознаками і за компасом; розвивати про­сторові уявлення учнів, бажання виконувати завдання групою. Обладнання: компаси.

Хід уроку-екскурсії

І. Організація класу.

Цей етап розпочинається в класі. Учитель повідомляє маршрут екс­курсії. Якщо він проходитиме вулицями міста чи села, діти повинні акту­алізувати свої знання про правила дорожнього руху: яким боком вулиці треба йти, щоб не перешкоджати перехожим; у якому місці і як перехо­дити вулицю. Учитель нагадує дітям про правила поведінки і чемне по­водження на вулицях.

Під час екскурсії учні під керівництвом учителя розглядають місце, де проводиться екскурсія, звертають увагу на красу природи, визначають пору року. Прийоми організації такої діяльності можуть бути різні: учи­тель пропонує назвати ознаки пори року у природі; читає невеликий вірш про природу в цю пору року і т. ін.; школярі порівнюють його зміст з картинами живої природи.

Обов'язковою є бесіда про правила поведінки на природі, її збережен­ня й охорону.

II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

Цей етап проводиться, коли повторення попередньої теми є безпосе­редньою підготовкою до усвідомленого сприймання та осмислення ново­го змісту. У протилежному разі він пропускається, а засвоєні знання та уміння попередньої теми перевіряються на іншому уроці.

У цій темі перевірка не тільки доцільна, а й необхідна. Фронтальна бесіда: 1. Що називається горизонтом? 2. Що нази­вається лінією горизонту? 3. За яких.умов розширюється горизонт? 4. Чи можна довести, що лінія горизонту — це уявна лінія? Як це зробити? 5. Скільки основних сторін має горизонт? Назвіть їх. 6. Назвіть проміжні сторони горизонту. 7. Що означає орієнтуватися на місцевості?

Завдання для груп учнів на картках.

1. Визначіть південь і назвіть об'єкти неживої природи, які знаходять­ся у цьому напрямку.

2. Визначіть захід і назвіть зроблені людиною предмети, які знахо- дяться у цьому напрямку.

3. Визначіть напрям вітру.

Для «середніх» і «слабких» учнів картки готують з певною мірою допомоги. Наприклад:

а) для «середніх» учнів.

Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. Для цього не­обхідно стати до Сонця... (спиною, обличчям). Південь буде... (попереду, позаду).

б) Для «слабких» учнів.

Визначити, у якій стороні південь, молена за Сонцем. З цією метою треба виконати такі дії:

1. Стати до Сонця спиною. Південь буде позаду.

2. Повернутись на південь, подивитись і назвати предмети неживої природи, які розташовані у цьому напрямку.

III. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація. Розповідь учителя:

У Івасика й Марійки тато — лісник. Хатинка лісника стоїть біля лісового озерця. Мама приготувала обід і попросила віднести татові. Вона наказала іти лісовою стежиною і не звертати вбік. Івасик запитав, у якому напрямку розташовані лісове озеро і хатинка. Мама відповіла, що це на південь від їхньої хати. Діти зібралися і пішли до лісу. У лісі Марійка помітила великий білий гриб. Вона показала його братикові, і діти, бігаючи від дерева до дерева, почали збирати гриби і звернули зі стежки. Через деякий час діти помітили, що ліс став'ї'устіший, а стежки ніде не було видно. Сонце сховалося за хмари, і в гілках шумів вітер. Марійка заплакала, а Івасик думав, як вибратися з гущавини й принести обід татові. Він згадав, що хатка лісника знаходиться у південному на­прямку. А як визначити, де південь?

У яку місцевість потрапили діти? Чи можна визначити сторони гори­зонту в лісі? Чому?

Учитель повідомляє, що допомогти дітям зможетой, хто добре працю­ватиме на уроці, тема якого «Орієнтування на місцевості за місцевими ознаками. Компас». На цьому уроці учні зможуть дізнатися, як визначи­ти сторони горизонту в лісі у хмарну погоду за допомогою дерев, трав'янистих рослин, деяких тварин, а також познайомляться з цікавим приладом — компасом, який допоможе орієнтуватися у будь-якій місцевості і в різний час доби.

IV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Орієнтуватися на місцевості можна і за іншими ознаками у природі, а не тільки за Сонцем.

Учитель підводить дітей до берези. Пропонує уважно розглянути її і з'ясувати, з якої сторони кора біліша, де менше чорних плям. Діти спо­стерігають і швидко виконують завдання, оскільки при перевірці попе­редньої теми вони визначили сторони горизонту.

Далі учні під керівництвом учителя роздивляються дерева, пеньки, на яких ростуть мох і лишайники. Самостійно учні визначають, що ці рослини ростуть з північної сторони.

Стежачи за мурашником, діти пригадують, що ці комахи приносять користь. Учні обгороджують мурашник, щоб його ніхто випадково не зруйнував. За вказівкою учителя визначають північний та південний схили мурашника й порівнюють, який з них крутіший, а який по­логіший. Після цього роблять висновок, що у мурашника з північного боку схил крутий, а з південного — пологий.

Здобуті знання узагальнюються: «За якими ознаками, крім Сонця, можна визначити сторони горизонту? Що ви порадите Марійці та Івасикові? Як їм можна знайти лісову хатинку, в якій їх чекає тато?»

Учитель пропонує учням уявити, що вони вирушили на кораблі у подорож. Корабель потрапив у густий туман і збився з курсу. Як вивести його на заданий курс? Чи зможуть діти це зробити за допомогою вже відомих способів орієнтування? Як?

У таких випадках використовується компас. Це прилад, за допомогою якого точно визначаються сторони горизонту.

Кожна група дітей отримує компас. Вони вивчають його будову: учи­тель називає і показує частину приладу, учні повторюють і знаходять її. Після поелементного вивчення кілька школярів розповідають про будову компаса. (Яку будову має компас?)

Як користуватися цим приладом? Як за допомогою компаса можна визначити сторони горизонту? (На ці запитання учні дають відповідь після засвоєння знань про спосіб виконання діяльності та оволодіння нею за зразком).

Учитель послідовно називає і показує кожну дію, а школярі за ним повторюють і виконують:

1. Спочатку потрібно покласти компас на горизонтальну поверхню або долоню, щоб стрілка не торкалася дна коробочки.

1. Після цього відтягти аретир, щоб звільнити стрілку.

2. Далі слід повертати компас, щоб синя стрілка закрила літери ПН (північ), а червона ПД (південь).

Який напрямок показує синя (червона) стрілка? Як треба користува­тися компасом? Спочатку потрібно.:. Після цього.., для того щоб... Потім...

Під час поелементного виконання діяльності на визначення сторін горизонту за допомогою компаса учитель контролює і коригує дії шко­лярів. У групах здійснюється взаємоконтроль і взаємокоригування: один учень називає і виконує дії, а інші контролюють і виправляють його помилки. Після цього за компасом визначаються всі сторони горизонту.

V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок. Назвіть основні (проміжні) сторони горизонту. За допомогою яких

ознак визначаються сторони горизонту? Який прилад призначений для визначення сторін горизонту? Отже, основні і проміжні сторони горизон­ту можна визначити за Сонцем, за місцевими ознаками, а найточніше — за компасом. (Загальний висновок робить учитель, а учні повторюють).

VI. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок.

1. Практична робота.

За допомогою компаса визначіть, у якому напрямку від місця екс­курсії розташована школа. У якому напрямку ми йшли від школи до місця екскурсії? Якщо учням складно сформулювати відповідь, то учи­тель навчає їх міркувати: школа розташована на... (північ) від місця екскурсії. Протилежна сторона ... (півночі) — це ... (південь). Отже, ми йшли на ... (південь).

2. Гра. Коленій групі дається завдання (на картці) відшукати валели- вий пакет за такими даними (для різних груп різні): пройти 5 кроків на північ, 15 — на північний схід, 2 — на південь і т. ін.

У пакеті молеуть бути загадки, малюнки-сюрпризи, ребуси або частина загального малюнка для класу чи двох-трьох груп, які треба скласти разом.

Умовою гри є швидкість виконання завдання.

Які способи орієнтування на місцевості були,вам відомі до сьо­годнішнього уроку? Про які ви дізналися на уроці? Яку тему потрібно було засвоїти, щоб про них дізнатися?

Оцінювання роботи учнів на уроці, мотивація оцінок з урахуванням участі у роботі групи.

Загальна оцінка діяльності всього класу.

VIII. Домашнє завдання.

Прочитайте статті у підручнику. Знайдіть відповіді на запитання після тексту. Дайте відповідь своїми словами.