- •1. Методика формування природознавчих понять.Характеристика природничих понять.
- •3..Вибір методів у процесі навчання природознавства.
- •4. Характеристика групи засобів наочності природознавства.
- •8.Методика проведення самостыйної роботи з підручником.
- •9.Спостереження як основний метод вивчення природознавства в початковій школі
- •10. Методика проведення екскурсій в природу, на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •11. Характеристика типів уроків природознавства.
- •12. Особливості роботи з природознавства в малокомплектній школі.
- •13. Характеристика методичних прийомів навчання природознавства.
- •14. Досліди та практична робота з природознавства. Методичні вимоги до постановки дослідів та практичних робіт.
- •15. Характеристика наочних методів навчання природознавства.
- •16. Використання на уроках природознавства загадок, приказок та ігрових прийомів.
- •17. Матеріальне забезпечення викладання природознавства, кабінет природознавства, куточок живої природи.
- •18.Специфіка організації роботи з підручником на уроках природознавства.
- •19. Форми організації навчальної роботи з природознавства.
- •20. Методика проведення екскурсії в природу , на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •21. Основні організаційні форми навчання природознавства. Урок – основна форма навчального процесу.
- •22. Характеристика словесних методів навчання природознавства.
- •При застосуванні словесних методів навчання учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомлень учителя або з книг.
- •23. Характеристика дореволюційного періоду розвитку методики природознавства.
- •24.Принципи навчання природознавства.
- •25. Методика розвитку мислення,мови, спостережливості учнів на уроках природознавства.
- •26. Методика введення зошита з природознавства. Методика виконання та використання малюнка вчителя на дошці.
- •27. Характеристика гурткової позакласної роботи.
- •28. Методика використання гри та цікавого матеріалу на уроках природознавства.
- •29. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід та методи їх проведення.
- •30. Методика роботи з планом, картою, глобусом.
- •31. Методика проведення предметних уроків з природознавства.
- •33. Матеріальна база навчання природознавству.
- •35. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •38 На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними
- •42 Практичні методи навчання
- •43. Предмет і завдання методики навчання природознавства
- •45. Особливості предметного уроку природознавства. Наведіть приклади.
- •46.Наочні методи навчання природознавства.
- •47.Розповідь та її роль у вивченні природознавства.
- •48.Особливості викладання природознавства в малокомплектній школі.
- •49. Методичні вимоги до словесного методу викладання.
- •50. Значення та методика використання дитячої художньої та науково-популярної літератури при підготовці до уроку природознавства.
- •51. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства.
- •53. Методика формування уявлень про предмети і явища природи Методика формування природознавчих уявлень
- •Методика формування природознавчих понять
- •54. Характеристика позакласної виховної роботи з природознавства
- •Основні вимоги до розповіді
- •Особливості розповіді
- •57. Методика проведення уроку-екскурсії.
- •Поточний урок-екскурсія
- •58. Методика формування умінь і навичок на уроках природознавства.
- •59. Предмет і завдання курсу методики викладання природознавства.
- •60. Навчально-дослідна ділянка.
17. Матеріальне забезпечення викладання природознавства, кабінет природознавства, куточок живої природи.
Викладання природознавства в початковій школі може здійснюватися лише за допомогою матеріальної бази, яка дозволяє проводити процес навчання на високому методичному рівні. Матеріальну базу складають: учбове обладнання для проведення занять у класі, кабінет природознавства, куток живої природи, пришкільна навчально-дослідна ділянка та географічний майданчик.
Навчальне обладнання має особливе значення на уроках природознавства, завдяки тому, що викладання цього предмету в школі базується на принципі наочності. Навчальне обладнання – необхідний засіб для реалізації цього принципу, до нього належать натуральні об’єкти живої та неживої природи, ілюстровані (картини, таблиці, моделі та інші) та допоміжні (лабораторне обладнання, прилади). Особливе місце належить технічним засобам навчання.
Кабінет природознавства або куток живої природи дає можливість збагатити та розширити знання учнів, формує у них практичні уміння та навички догляду за рослинами та тваринами. Склад кімнатних рослин, їх різноманітність можна використовувати на уроках під час вивчення морфологічних ознак рослин, способах їх розмноження, пристосування до умов життя. Кожна рослина повинна мати етикетку з назвою, місцем походження. Кімнатні рослини можна використовувати для проведення спостережень та дослідів. У кутку природи можна обладнати акваріум, де повинні бути водні рослини та риби, які найменш вимогливі до умов життя.
Акваріум дає можливість проводити спостереження за життям риб. Якщо куток природи знаходиться в окремій кімнаті, то можна утримувати птахів та ссавців.
Пришкільна навчально-дослідна ділянка складається з різних відділів, серед них – відділ молодших класів. На ділянці вчитель проводить практичну роботу учнів, формує навички догляду за рослинами, навчає їх обробляти грунт, захищати рослини від бур’янів та шкідників. Учні проводять сезонні роботи та спостереження за рослинами. Зміст роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці визначається за програмою природознавства.
Під час роботи на шкільній навчально - дослідній ділянці учні і юннати поглиблюють знання про рослини та тварин, здобуті на уроках біології та екскурсіях, пов’язують їх з практикою, набувають певних умінь і навичок у практично-дослідній роботі з сільськогосподарськими рослинами.
Робота на навчально-дослідній ділянці повинна відповідати віковим особливостям учнів, бути для них цікавою, розвивати допитливість, спостережливість, виховувати високі моральні якості.
При визначенні змісту навчально-дослідної, суспільно-корисної роботи слід виходити з навчально-виховних завдань школи.
Географічний майданчик призначений для організації та проведення уроків природознавства. Він використовується для формування таких понять: як сторони горизонту, орієнтування по сонцю. В центрі майданчика розміщується гномон. Для проведення занять використовуються термометри та інше обладнання.
Географічний майданчик має бути розташований на шкільному подвір’ї близько до школи, але так, щоб на нього не падала тінь від будівель, що знаходяться поруч.
Майданчик огороджують парканом заввишки до 1 м., ширина штахетин 5-10 см.
Кожний погонний метр паркана відрізняється від наступного і попереднього кольором. Наприклад, можуть чергуватися чорний і білий кольори або синій і червоний.
На географічному майданчику має бути таке обладнання: метеорологічні прилади (їх розміщують у центрі майданчика) – термометр для спостереження за температурою повітря і барометр (їх розміщують у метеорологічній будці), флюгер прикріплюють на жердині так, щоб на нього вільно дув будь-який вітер; якщо будівлі навколо школи не дають можливості спостерігати за вітром на майданчику, флюгер піднімають на дах школи; снігові рійки.
Крім метеоприладів, на географічному майданчику має бути вимірювальна ділянка, її площа 1 кв. м. з поділом на квадратні дециметри; встановлюють кубічний метр з виділенням 10 куб см; стовп-висотомір заввишки 10 м (на ньому можна прикріпити і флюгер). Стовп поділяють на метри. Встановлюють 5-6 жердин-гномонів з висками для перевірки їх вертикального положення. Жердини мають висоту від землі 1 м; розміщують їх так, щоб учні, проводячи спостереження за полудневою тінню, не заважали в роботі один одному.