4. Принципи і фактори розміщення продуктивних сил.

Поряд із закономірностями розміщення продуктивних сил велике значення мають і принципи розміщення – конкретні прояви просторового розподілу виробництва за певний період економічного розвитку країни. Нинішній рівень переходу до ринкових відносин дозволяє виділити в сучасному розміщенні продуктивних сил такі принципи:

- наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії, районів споживання (дозволяє розв’язати такі проблеми, як скорочення і ліквідація далеких, нераціональних перевезень, зниження витрат на всіх стадіях вир-ва, підвищення ек. ефективності);

- першочергове освоєння і комплексне використання найефективніших видів природних ресурсів;

- оздоровлення екологічної ситуації, вжиття ефективних заходів для охорони природи і раціонального природокористування;

- використання ек. переваг міжнародного поділу праці, поновлення і розвиток ек. зв’язків із країнами близького й далекого зарубіжжя.

Фактори РПС :

- природно – географічні чинники охоплюють якісну та кількісну характеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, природнокліматичні та природно – транспортні умови.

– демографічні чинники: численність населення та його розміщення, кількісна та якісна оцінки трудових ресурсів у розрізі областей і районів.

– техніко – економічні чинники: науково-технічний прогрес, транспортні умови, форми суспільної організації вир-ва. Вирішальне значення має НТП.

– соц. – економічні чинники мають винятково велике значення в розміщенні вир – ва. Вони повинні забезпечити подолання соц. – ек. відмінностей між селом і містом, промисловістю і сільським господарством, раціональну зайнятість населення, охорону природи, поліпшення умов праці і життя людей, розвиток освіти, охорони здоров'я, сфери послуг.

– геополітичний чинник. Геополітичний фактор відіграє важливу роль у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Європи, Азії, країнами–членами СНД. Територія України використовується для транзитних перевезень , що забезпечує певні валютні надходження.

5. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.

У сучасних ринкових умовах господарювання науково-технічний прогрес (НТП) є вирішальною основою розв'язання економічних, організаційних, соціальних і духовно-культурних проблем. НТП в економічній сфері є основним фактором досягнення світового рівня продуктивності праці, що здійснюється шляхом революціонізації виробництва, впровадження найновіших досягнень в розвиток технології.

У розвитку соціальної сфери першочерговими завданнями є подолання відмінностей між містом і селом, розумовою і фізичною працею, рівнем оплати праці в промисловості і в сільському господарстві, вирівнювання соціальної інфраструктури.

Ці завдання вирішуються при розв'язанні проблеми удосконалення ефективності розміщення продуктивних сил на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Сучасні якісно нові способи підвищення продуктивності праці відкривають небачені досі можливості всебічного розвитку людей, їх розумових здібностей.

В Україні створений потужний науково-технічний потенціал. Фундаментальні дослідження у різних галузях науки відомі у всьому світі. На їх основі створено і впроваджено у виробництво принципово нові технологічні процеси, нове прогресивне устаткування: автоматизовані комп'ютерні системи управління технологічними процесами, роторно-конвеєрні лінії, малогабаритні преси надвисокого тиску, сучасні лінії неперервного розливу металу, устаткування для безперервного прядіння і ткацтва за комп'ютерними програмами, верстати з надточною обробкою металів, матеріали з новими технологічними властивостями тощо.

Головна увага на сучасному етапі розвитку продуктивних сил приділяється вдосконаленню технології виробничих процесів, у першу чергу - впровадження нових технологій, зокрема електронно-променевих, плазмових, імпульсних, біологічних, радіаційних, мембранних, хімічних, надчистих кристалів тощо. Це дає можливість у декілька разів підвищити продуктивність праці, більш ефективно використовувати ресурсний потенціал, знизити енерго- і матеріаломісткість виробництва. В сільському господарстві це дасть можливість перейти на індустріальні, інтенсивні технології з використанням методів біотехнології та генної інженерії.

Масштабне впровадження сучасних досягнень науки і техніки в галузі народного господарства значною мірою впливатиме на розміщення продуктивних сил. Застосування нової техніки значно розширюватиметься, враховуючи, що її застосування характерне для комплексного використання в територіальному і міжрегіональному плані з високим економічним ефектом. Науково-технічний прогрес має значний вплив на територіальний поділ праці, спеціалізацію, сприятиме розширенню можливостей більш рівномірного розміщення підприємств на території, а також різнобічному врахуванню регіональних потреб і вимог до нової техніки, особливо в розвитку агропромислового комплексу.

Досягнення високого рівня науково-технічних розробок, виробництво промисловістю високопродуктивної техніки (машин, механізмів і устаткування) дало можливість освоїти нові ефективні природні ресурси, що зумовило територіальні зрушення у розвитку і розміщенні продуктивних сил. При цьому вплив нової техніки і нових технологій на розміщення виробництва супроводжується зниження норм на витрати палива, електроенергії, сировини, трудових затрат на одиницю продукції. Результати досягнень науково-технічного прогресу, нові напрями його розвитку ефективно впливають на вдосконалення розміщення продуктивних сил. Наприклад, на розміщення обробної промисловості, впливає фактор наявності трудових ресурсів. Однак він набагато знижується при впровадженні комплексної механізації і автоматизації виробництва. При цьому різко зростає роль висококваліфікованих спеціалістів.

Посилення впливу науково-технічного прогресу на продуктивність праці зумовлює прискорене оновлення техніки. В гірничодобувних галузях використовується техніка підвищеної одиничної потужності, що дає змогу значно зменшити потреби в робочій силі, підвищити продуктивність праці. Ще більше значення має впровадження трудозберігаючих технологій, верстатів з числовим програмним управлінням, іншого устаткування з автоматизованими системами управління у великих промислових центрах, промислових вузлах, що мають обмежені можливості в забезпеченні виробництва і сфери послуг трудовими ресурсами. Це стосується промислових районів, які характеризуються погіршенням демографічної ситуації. Стратегія науково-технічного прогресу - створення таких автоматизованих систем управління виробництвом, які дають змогу розвивати виробництва, що функціонуватимуть у так званому безлюдному режимі цілодобово. Економічна ефективність таких виробництв досягається за рахунок оптимальних режимів роботи з електронним управлінням і максимальним використанням устаткування. Вплив фактора трудових ресурсів на розміщення таких виробництв буде зведений до мінімуму.

Розвиток науково-технічного прогресу створює умови одержувати нові види матеріалів, палива, енергії. Нині комплексно розробляються родовища мінерально-сировинних ресурсів і успішно експлуатуються ті, які в минулому розробляти було економічно не вигідно і через вилучення тільки окремих компонентів. Таким чином, науково-технічний прогрес сприяє територіальному розміщенню енергетичної і сировинної бази промисловості. Завдяки впровадженню нових технологій підвищився рівень комплексного використання рудних матеріалів, повнішим є вилучення корисних компонентів з бідних руд та стали більшими повної їх переробка і використання.

Сьогодні надзвичайно важлива роль науково-технічного прогресу в охороні навколишнього середовища і раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Розвиток науки і техніки дає можливість створювати ефективні засоби і прилади для очищення промислових і комунальних викидів, які забруднюють землю, воду, повітря. Наявні технології дають можливість переходу на системи замкненого водопостачання, утилізації і переробки відходів виробництва, економно витрачати рослинні і мінеральні ресурси, раціонально використовувати земельний фонд (зменшення площ під забудову, рекультивація).

Науково-технічний прогрес значною мірою впливає на зростання територіальної концентрації виробництва, однак тут треба враховувати регіональні умови: наявність трудових ресурсів, поливних, водних можливостей, обсяги сировинних зон переробних підприємств. Оптимальний розмір підприємств повинен визначатися економічними показниками, зокрема собівартістю продукції і ціновою політикою на ринку її споживання. Однак екологічний фактор має залишатися найголовнішим при обґрунтуванні розміщення будь-яких виробничих підрозділів, тим більше, коли мова йде про підприємства хімічної, металургійної, гірничобудівної та деяких інших галузей промисловості.