
- •Мета, завдання, функції, практичне значення регіональної економіки.
- •Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер.
- •Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Принципи і фактори розміщення продуктивних сил.
- •Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів.
- •Районоутворюючі фактори та принципи економічного районування.
- •Районний господарський комплекс та його галузева структура.
- •Форми територіальної організації виробництва економічних районів.
- •Сучасне економічне районування України.
- •Поняття регіону та регіональної економіки.
- •Наукові основи формування регіонів і регіонального відтворювального процесу.
- •Сутність регіону. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів.
- •Соціально-економічний потенціал регіону.
- •Сприяння розвитку регіонів: державна політика, пріоритети, програми, управління.
- •Міжрегіональне економічне співробітництво.
- •Сутність продуктивних сил регіону та їх складові елементи.
- •Територіальне розміщення і територіальна організація продуктивних сил.
- •Сутність державної регіональної економічної політики. Її основні напрями.
- •Об'єкти і суб'єкти регіональної економічної політики.
- •Цілі державної регіональної економічної політики.
- •Основні принципи державної регіональної економічної політики.
- •Складові елементи механізму реалізації державної регіональної економічної політики.
- •Державні програми розвитку регіонів.
- •Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.
- •Територіальні прогнози економічного і соціального розвитку регіонів.
- •Поняття господарського комплексу.
- •Основні показники, що характеризують економіку країни.
- •Галузева структура економіки та тенденції її розвитку.
- •Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.
- •Об'єктивний характер формування міжгалузевих комплексів.
- •Природно-ресурсний потенціал і його структура.
- •Місце України в світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах.
- •Характеристика природно-ресурсного потенціалу України.
- •Населення України і його роль в розвитку і територіальній організації господарства.
- •Регіональні особливості відтворення населення.
- •Міграція населення і її види: регіональні особливості і відмінності.
- •Міське і сільське населення. Міська агломерація.
- •Урбанізація і проблеми довкілля.
Державні програми розвитку регіонів.
Важливе значення для наукового обґрунтування розвитку регіонів має розробка схеми розвитку і РПС України та її регіонів. Другим важливим документом, необхідним для розвитку регіонів має бути державна програма їх соц.-економічного розвитку. Вона повинна складатись з 3 основних розділів: аналітично-прогнозного, системи основних показників, балансових показників. Перший розділ містить результати аналізу основних тенденцій розвитку економічного регіону. Другий – чисельність та структуру зайнятого населення, показники розвитку матер виробництва й соц. сфери, зовнішньоекономічної діяльності. Третій - рекомендації до використання основних балансових розрахунків, необхідних для розробки програми. Усі розділи програми соц.-економічного розвитку територій взаємопов’язані між собою і спрямовані на досягнення основних, визначених програмою цілей. Планомірність і керованість є важливою закономірністю у розміщенні і розвитку ПС, що ґрунтується на теоретичних засадах “планування розвитку” як синтезу державного регулювання, індикативного планування та економічної прогнозування. В Україні в теперішній час щороку розробляється Державна програма економічного і соціального розвитку держави, самостійними розділами якої є аналогічні програми, що формуються в областях. В обласних програмах наводиться: загальна характеристика демографічних процесів, стан господарської системи області, зовнішньоекономічна діяльність, характеристика екологічної ситуації, залучення іноземних інвестицій тощо. Одним з інструментів забезпечення планомірного розвитку ПС є Державні програми соц-економічного розвитку регіонів, які розробляються відповідно до постанов Кабінету міністрів України. Головна мет їх розробки – формування на території регоіну ефективного господарського комплексу на основі раціонального використання наявного ресурсного потенціалу території. Ці програми дають змогу Кабміну України, відповідним міністерствам та відомствам приймати обгрунтовані рішення щодо регіональної економічної політики з урахуванням спеціалізації певних територій, їх природно-кліматичних умов, ресурсних можливостей та соціальних особливостей.
Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.
Регіональна програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку регіону, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів місцевого бюджету та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.
Склад і структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону є перелік розділів, які відображають змістовну і функціональну характеристики прийнятого до реалізації програмного проекту, зокрема:
аналіз і оцінка соціально-економічної ситуації регіону;
оцінка природних ресурсів і стану навколишнього середовища;
стан демографічної ситуації та ринку праці в регіоні;
концепція соціально-економічного розвитку регіону;
основні цільові підпрограми, які можуть формуватися за цільовою, функціональною і проблемною ознакою.
Основні види регіональних програм, їх класифікація за складом та ознаками.
Розрізняють такі види регіональних програм: міждержавні, державні, власне регіональні та комплексні.
Регіональні програми формуються і реалізуються на рівні областей, районів, міст і витікають з загальнодержавних і територіальних інтересів.
Міждержавна програма покликана створити умови для підвищення глобальної конкурентоспроможності економіки держав, трансформувати її в соціально орієнтовану економіку знань.
Державна програма — комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.
Основними завданнями заходів регіональної програми є: зниження рівня монополізації та розвиток конкуренції на товарних ринках; захист інтересів підприємців та споживачів від монопольної діяльності, запобігання й обмеження; створення необхідної маси горизонтальних ринкових зв’язків між суб’єктами господарювання для забезпечення саморегульованих механізмів розвитку економіки; зменшення залежності суб’єктів господарювання від державних управлінських структур.
Комплексна програма - система ув'язаних між собою за змістом, термінами, ресурсами і місця проведення заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети, рішення загальної проблеми. У комплексній програмі представлені цілі програми, шляхи і засоби розв'язання програмної проблеми.
Класифікація регіональних програм здійснюється за такими основними ознаками: за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації; за характером і специфікою проблем і цілей; за термінами виконання.
За рівнем, складом, сферою впливу та реалізації виділяють такі програми: міждержавні, державні, міжгалузеві, галузеві, міжрегіональні, регіональні, локальні.
За характером і специфікою проблем і цілей розрізняють програми:
соціально-економічні, спрямовані на вирішення проблем розвитку й удосконалення способу життя, підвищення матеріального й культурного рівня населення, поліпшення виробничих і соціальних умов праці та відпочинку, зростання масштабів та ефективності функціонування суспільного сектору і т. п.
Виробничі, орієнтовані на збільшення виробництва певних видів продукції (робіт, послуг), розвиток прогресивних виробництв, підвищення якісних характеристик продукції, зростання ефективності використання ресурсів.
Науково-технічні, націлені на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки та впровадження в практику новітньої техніки і технології.
Екологічні, спрямовані на ресурсозбереження, здійснення природоохоронних і природоперетворювальних проектів.
Інституціональні, орієнтовані на вдосконалення організації управління господарськими системами, трансформацію відносин власності.
Регіональні, націлені на господарське освоєння нових районів, перетворення структури економіки сформованих соціально-економічних комплексів регіонів.
За термінами виконання програми поділяють на: довгострокові (розраховані на період 5—10 років); середньострокові (1—5 років); і короткострокові (до 1 року). Ця класифікація зумовлена характером цілей, на досягнення яких спрямовано програму. Довгострокові програми спрямовано на досягнення стратегічних цілей. Як правило, досягнення стратегічної цілі — це тривалий процес, пов’язаний із суттєвими структурними зрушеннями в економіці, які через інерційність економіки не можна здійснити швидко. Середньострокові програми розв’язують тактичні завдання. Короткострокові програми спрямовані на вирішення поточних проблем (оперативних цілей).