2.3 Демографічні передумови
Населення району становить 2647,5 тис. осіб, а середня густота - 58,2 осіб/км2, в тому числі у Черкаській області - 70, у Кіровоградській - 48 осіб (середня густота населення в Україні 83 особи/км2). Густота сільського населення - в середньому 24,7 осіб/км2, у тому числі на Черкащині - 31,7, на Кіровоградщині - 18,7. Густіше заселені (83 особи/км2) Звенигородський, Христинівський, Городищенський райони, менше (до 23 особи/км2) - північно-східна частина Черкаської області. В Кіровоградській області найгустіше заселені північна й північно-західна частини (50 - 60 осіб/км2), найменше - південна (20 -30 осіб/км2).
Ступінь заселеності як Черкащини, так і Кіровоградщини нижчий за середній по країні. Існує тенденція до скорочення чисельності населення внаслідок низького природного приросту (у Кіровоградській області народжуваність становить 8,2 %0, смертність - 16,5%о, природний приріст - мінус 8,3%о; у Черкаській - відповідно 8,3, 16,5, мінус 8,2%О; показники в Україні в 1998 р. - відповідно 8,3,14,3, мінус 6,0) та значної міграції. Тривалий час простежувалася міграція сільського населення в міста. Так, у Черкаській області міське населення за період з 1980 р. по 1990 р. зросло з 708,3 тис. до 818,1 тис. осіб В останні роки цей процес майже припинився 1998 р. міське населення Черкащини становило 801,1 тис. осіб).
Трудових ресурсів у регіоні в 2004 р. було 1387,5 тис. осіб. Так, порівнянні з 1996 роком чисельність трудових ресурсів зросла в цілому по економічному району на 148,5 тис. чол. або на 12,1%.Однак в розрізі окремих областей спостерігалася неоднакова тенденція у динаміці трудових ресурсів(рис.3). Так, у Черкаській області чисельність трудових ресурсів мала більш виражену тенденція до зростання. За 1996 – 2004 рр. чисельність трудових ресурсів збільшилася на 192,4 тис. чол або на 29%.
Однак у Кіровоградській області за аналогічний період чисельність трудових ресурсів, навпаки, зменшилася на 43,8 тис. чол або на 7,3%. (рис.3)
Також змінилася структура зайнятих у виробничій та невиробничій сферах народного господарства.
У 2004 році у матеріальному виробництві економічного району було зайнято 67,9% чисельності працюючих, а у невиробничій сфері – відповідно 32,1%. У порівнянні з 1995 роках галузева структура зайнятості населення змінилася наступним чином – чисельність зайнятих у матеріальному виробництві на 7,5 процентних пункти від загальної питомої ваги у 1996
Рис. 3. Динаміка чисельності трудових ресурсів у Центральноукраїнському економічному районі за 1996-2004 рр.*
році, а у невиробничій сфері – збільшилась на 20,8 проц. пункти (рис.4)
Рис. 4. Динаміка структури зайнятих трудових ресурсів у матеріальному та нематеріальному виробництві і за 1996-2004 рр.*
Більш ефективному використанню потенціалу трудових ресурсів в районі сприятиме розвиток таких трудомістких галузей, як машинобудування, легка промисловість, АПК.
2.4 Екологічні передумови
У регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянки, Звенигородки. Екологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.
Використання води підприємствами в останні роки зменшилося у зв'язку з кризою виробництва (з 833 млн.м3 в 1990 р. до 306 у 2000 р.). Скоротилась і кількість викидів забруднювальних речовин у навколишнє середовище. Об'єм скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі води в 2000 р. становив 89 млн.м3,1% від загального об'єму їх по Україні). Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря з усіх джерел скоротилися з 680,9 тис. т 1990р. до 192,6 тис. т в 2000 р. (3,2% від загального обсягу по Україні).