
- •1. Предмет, метод та функції макроекономіки.
- •2. Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.
- •1.Загальононаукові – поєднання історичного і логічного методів, наукова абстракція, аналіз та синтез, дедукція
- •2.Спецефічні
- •3. Система національних рахунків (снр). Співвідношення основних показників снр.
- •4.Валовий внутрішній продукт. Методи вимірювання ввп.
- •5.Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор.
- •6. Сукупний попит. Фактори, що впливають на сукупний попит. Крива ad.
- •7. Сукупна пропозиція. Фактори, які впливають на сукупну пропозицію. Крива as.
- •8. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періоді. Крива as.
- •9. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •10. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання.
- •11. Функція заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження.
- •12.Сутність мультиплікатора інвестицій. Парадокс ощадливості.
- •14.Кейсіанських хрест як макроекономічна модель рівноваги.
- •13. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень
- •15. Умови рівноваги на товарному ринку. Крива is.
- •16. Умови рівноваги на ринку грошей. Крива lm.
- •17. Модель is-lm. Ліквідна пастка.
- •18.Крива lm. Структура попиту на гроші.
- •19. Дискреційна та недискреційна політика .Мультиплікатори фіскальної політики
- •20. Суть фіскальної політики.Податки та їх функції,податкова ставка.
- •21.Бюджетний дефіцит і профіцит.Циклічний та структурний дефіцит бюджету.
- •22. Класична модель макрорівноваги
- •23. Дискреційна та не дискреційна монетарна політика. Мультиплікатори монетарної політики
- •24. Роль цб в економіці. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •25. Грошова пропозиція: грошова база і грошова маса. Коефіцієнт монетизації економіки.
- •26. Попит на гроші та фактори, що його визначають.
- •27. Сутність, причини та види інфляції. Методи вимірювання інфляції. Індекси Пааше, Ласпейреса і Фішера.
5.Номінальний та реальний ввп. Індекс цін та дефлятор.
Макроекономічні показники – це показники в грошовій формі. Тому їхній рівень та динаміка залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Першочергове значення для суспільства мають величина і динаміка фізичних обсягів виробництва, оскільки метою суспільства насамперед є задоволення потреб у матеріальних благах. Аналіз динаміки фізичних обсягів виробництва дає змогу визначити, як змінюється рівень задоволення цих потреб. Але зіставлення фізичних обсягів виробництва різних періодів з метою визначення їхнього реального зрушення можна забезпечити лише за умов, якщо ціни будуть незмінними. Однак ціни з року в рік, як правило, змінюються: зростають або знижуються. Це означає, що на величину ВВП впливають зміни як фізичних обсягів виробництва, так і цін. З метою нівелювання цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому і два види цін: поточні і постійні.
Номінальний ВВП-це ВВП, обчислений у поточних фактичних цінах.
Реальний ВВП-ВВП, обчислене у постійних базових цінах.
У базовому році номінальний ВВП дорівнює реальному ВВП (дефлятор ВВП=1).
Дефлятор ВВП =відношення номінального ВВП до реального.
5. ВВП – це це сумарна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, виготовлених у країні протягом певного періоду часу.
Номінальний ВВП – це вартісний показник, обчислений у поточних фактичних цінах, тобто у таких, які склалися на момент його розрахунку.
Реальний ВВП – це вартісний показник, обчислений у постійних базисних цінах. Для точнішого вимірювання результатів економічної діяльності суспільства на показнику кількості вироблених в країні товарів і послуг не повинна позначатися зміна цін. На величину номінального ВВП впливають фізичний обсяг виробництва та рівень цін, а на номінальний – лише обсяг виробництва.
Для виявлення зміни загального рівня цін в економіці використовують індекс Пааше. Цей індекс називається дефлятором ВВП.
Індекс Пааше – відношення суми добутку рівня цін на обсяг виробництва в поточному році до суми добутку рівня цін в базовому році на обсяг виробництва в поточному році.
Дефлятор ВВП – відношення номінального ВВП до реального ВВП.
Якщо величина індексу цін менше 1, то відбувається коригування номінального ВВП у напрямку збільшення – інфлювання. Якщо величина індексу цін більше 1, то відбувається коригування номінального ВВП у напрямі зменшення – дефілювання.
6. Сукупний попит. Фактори, що впливають на сукупний попит. Крива ad.
Сукупний попит (АD)- величина реального обсягу продукції, яку покупці бажають придбати за наявним рівнем цін. Сукупний попит відображає зв'язок між обсягом сукупного випуску, на який є попит, і загальним рівнем цін в економіці.
Сукупний попит складається з таких компонентів:
1) Споживчі витрати домогосподарств,
2) Валові інвестиції;
3) Державні інвестиції;
4) Чистий експорт.
АD = C+ I+ G+ NE
Між рівнем цін та обсягом національного продукту. існує обернена залежність.
Чинники, які впливають на сукупний попит, поділяють на цінові та нецінові.
Цінові залежать від ціни(вартісні), а нецінові не залежать( невартісні).
До цінових відносять:
1) Ефект майна(багатства) – якщо ціни збільшуються, то покупці зменшують свої витрати і сукупний попит зменшується;
2) Ефект процентної ставки – якщо загальний рівень цін зростає, то підвищується рівень процентної ставки, що зменшує інвестиції та обмежує сукупний попит;
3) Ефект обмінного курсу – зниження валютного курсу національних грошей щодо валют інших країн призводить до підвищення цін на імпортні товари, це збільшує попит на вітчизняну продукцію, чистий експорт і відповідно сукупний попит;
4) Ефект імпортних закупівель – зростання загального рівня внутрішніх цін порівняно із цінами за кордоном призводить до подорожчання, а отже й до зменшення експорту та сукупного попиту.
До нецінових чинників відносять політико-економічні, зовнішні та очікування споживачів і підприємців. Політико – економічні чинники включають використання заходів монетарної політики (якщо монетарна політика стримуюча, то крива сукупного попиту зміщується вліво, при стимулюючій монетарній політиці інвестиції зростають, відповідно збільшується сукупний попит і крива зміщується вправо). До зовнішніх чинників відносять рівень цін на ресурси, рівень економічного зростання інших країн, з якими дана країна співпрацює, і т.д.
Крива АД має відємний нахил і показує залежність між обсягом національного продукту, на яку є попит в країні, та загальним рівнем цін. Отже, існує обернена залежність – чим вищі ціни, тим менший попит.