
- •1.Держава: поняття та ознаки
- •2.Характеристика форм державного правління
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
- •4.Характеристика основних теорій походження держави
- •5.Поняття та основні ознаки права
- •6.Право як особливий вид соціальних норм
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права
- •17.Тлумачення правових норм
- •18.Поняття і структура правовідносин
- •20.Правомірна поведінка:поняття та її види
- •21.Правопорушення:поняття та види
- •22.Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів
- •23.Юридична відповідальність:поняття,мета і принципи
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності
- •25.Шлюб:поняття,ознаки,умови та порядок укладання
- •26.Припинення та розірвання шлюбу
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя
- •30.Поняття,предмет та метод цивільного права України
- •31.Обьєкти цивільно-правових відносин
- •32.Субєкти цивільного права,їх загальна характеристика
- •33.Фізичні особи,як суб’єкти цивільного права,їх загальна характеристика
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою:підстави,порядок та наслідки
1.Держава: поняття та ознаки
ДЕРЖАВА–(Поняття держа́ва можна розуміти як систему офіційних органів, що здійснюють керівництво суспільством)також,це суверенне політичне утворення певною територією,господарством і політичною владою в ній. Держава єдина політична організація є основним носієм прав і обов'язків у міжнародних відносинах.
ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ:
-має спеціальний апарат управління — систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління;
-має у своєму розпорядженні апарат легального примусу: збройні сили, установи і заклади примусового характеру (армія, поліція, тюремні і виправно-трудові установи);
-в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах;
- має єдину грошову систему;
- має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;
-має суверенітет;
- має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн.
-територіальне розселення населення країни;
- здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки;
-здатність збирати податки, робити позики і давати кредити;
-) спроможність виражати й захищати інтереси певної частини населення.
2.Характеристика форм державного правління
Демокра́тія — політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом або безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано, через обраних представників (представницька демократія).
Диктатура- необмежена влада в державі особи, групи осіб, суспільної верстви, спирається на силові структури та органи держави чи навіть на пряме насильство, репресії та терор.
Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.
Респу́бліка (від лат. res publica — громадська справа) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими законами повноважень, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Парламентська республіка — це різновид республіки з перевагою повноважень на користь парламенту. У парламентській республіці уряд відповідає тільки перед парламентом, а не перед президентом.
Президентська республіка-характеризується значною роллю президента в системі державних органів, поєднанням в його руках повноважень глави держави і глави уряду.
Конституці́йна мона́рхія — влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, виконавчі – уряду. Без згоди парламенту монарх не має права видавати закони й розпорядження загальнодержавного характеру.
Патріархат-останній період в історії первіснообщинного ладу.
3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму
Держа́вний устрій або державний лад — форма політичного устрою країни або держави. Система відносин суспільних та політичних інститутів — класів, прошарків, партій. Ієрархічна структура державної політичної влади — парламент (законодавча влада), уряд (виконавча влада), суд (судова влада), суспільні організації.
Унітарна держава - проста, єдина держава, яка характеризується відсутністю у адміністративно-територіальних одиниць ознаки суверенітету.
Федерація - складна, союзна держава, частини якої є державними утвореннями з певним державним суверенітетом.
Конфедерація - тимчасовий союз держав, який створюється для досягнення політичних, економічних, культурних та інших цілей. Не володіє самостійним суверенітетом, відсутня єдина система законодавстваи
Політи́чний режи́м — тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави.
О́ргани держа́вної вла́ди України — складова частина державного механізму, наділена владними повноваженнями, обсяг яких визначається Конституцією України та законами. Діяльність органів державної влади забезпечують посадові та службові особи, які працюють на професійних засадах, можуть здійснювати юридично чинні дії та мають спеціальний статус державного службовця.
Законода́вча вла́да —законодавча влада відповідає за обговорення і проголошення законів, а також за перевірку роботи виконавчої та судової гілок влади.
Викона́вча вла́да—розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя. Має можливість самостійно приймати рішення, необхідні для виконання цих завдань
Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами, і реалізується судами.Органи судової влади вирішують правові суперечки між конкретними особами, а також розглядають справи щодо норм контролю
Громадська організація — як об'єднання громадян утворюються для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).
Правови́й ста́тус осо́би — це положення людини у правовій реальності, що відображає її (людини) фактичний стан у взаємовідносинах з суспільством і державою.