12. Хрещення Русі: передумови, етапи та історичне значення.

Актуальність питання: розвиток Київської Русі (політичний аспект – зовнішня та внутрішня політика). Значення хрещення для Київської Русі та для сучасної України. Позитивні чи негативні наслідки хрещення Русі.

Питання про хрещення Русі намагалися вирішити декілька разів, але остаточно хрестити Русь вийшло лише князю Володимиру (988 рік). Тому варто окреслити наступні етапи, за якими могло б відбутися хрещення.

Взагалі Русь була язичницькою державою. Володимир, прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, князь задля їх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. На місці старого капища, де стояла подоба Перуна, з'являються 6 різноплемінних богів – Перун, Дажбог, Хорс, Стрибог, Сімаргл, Мокош.

Першими намагалися встановити християнство на Русі князі Аскольд і Дір. Існує навіть легенда (за "Повістю времінних літ"), яка розповідає, як київські князі Аскольд і Дір, скориставшись з відсутності в Костянтинополі візантійського імператора Михаїла ІІІ (850 - 867 рр.), підступили з флотом в 200 кораблів до столиці "світової імперії" і поруйнували її околиці, хоча самого міста так і не здобули. Завдяки чуду Влахернської ікони Богородиці, шати якої патріярх Фотій після молебню опустив у море, знялася буря і знищила "безбожних Руси кораблі. По поверненню додому, Аскольд відправляє послів до Візантії, які уклали з імператором мирний договір та просили охрестити Русь. Після цього Аскольда було хрещено, але язичництво продовжувало панувати на Русі.

Наступною хотіла запровадити хрещення княгиня Ольга. Під час її перебування у 957 р. у Константинополі було докладено чимало зусиль, щоб здобути найвищого державного титулу “дочки” імператора, для чого Ольга приватно (найправдоподібніше в Києві у 955 р.) приймає хрещення. Після повернення з Константинополя княгиня починає проводити лінію на обмеження впливу язичництва у державі, порушивши “требища бісівські” і побудувавши дерев'яну церкву святої Софії. Проте заходи Ольги не дали бажаних наслідків. Крім того Ольга вмовляла свого сина Святослава прийняти християнство, але від остаточно відмовився.

Остаточне хрещення здійснив князь Володимир Великий. Володимир підтримував тісні стосунки з Візантією і під її впливом вирішив прийняти християнство та охрестити свій народ. У 987 році візантійський імператор попросив допомоги у Володимира у повстанні. Володимир відправився у Візантію на допомогу. Там він закохався у сестру імператора та попросив дозволу на ній одружитися, але імператор дозволив їм одружитися лише тоді, коли Володимир охреститься. Князь погодився і прийняв християнство.

Хрещення відбулось у 988 році. Спочатку охрестився сам Володимир, потім він хрестив народ. Язичництво, не дивлячись на хрещення, не одразу щезло.

Наслідки: релігійна реформа, дуже сильно змінила життя багатьох людей. Прийняття християнства принесло позитивні зрушення у внутрішньому житті держави. Нова віра піднесла значення князівської влади в Києві на небувалу висоту і зміцнила зв’язок між окремими частинами могутньої держави. В особі церкви князь знайшов потужну ідеологічну опору, яка освячувала його владу і підтримувала його в управлінні державою. Поширення християнства сприяло подальшому розвиткові суспільних відносин, господарського життя. Церква справляла великий вплив на культурно-освітнє життя, його піднесення, відігравши таким чином прогресивну роль, сприяло розвитку зодчества та живопису в середньовічних її формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції. Особливо важливим було поширення кириличної писемності та книжкової традиції: саме після хрещення Русі виникли перші пам'ятники давньоруської писемної культури. Християнство, як релігія загальноприйнята в Європі, ще більше зблизила давньоукраїнську державу з європейськими країнами, підняла їхні стосунки на новий рівень.

Безпосереднім наслідком хрещення Київської Русі є утворення Православної Церкви. За князя Володимира були засновані руські єпархії, крім Києва, у Володимирі-Волинському, Чернігові, Турові, Полоцьку, Білгороді, Новгороді й Ростові. Канонічно вони утворювали Київську митрополію, яка входила до складу Константинопольського патріархату. Першим Київським митрополитом був Михаїл, мощі якого покояться в Києво-Печерській лаврі.

Висновок: навколо теми хрещення Русі завжди велись і ведуться дискусії. Але єдине , про що варто сказати – хрещення Володимиром Великим відіграло велику роль як для київської Русі, так і для сучасної України. Адже вона – православна і більшість людей в Україні – православної віри.

Якщо торкнутися часів Київської Русі, то варто підкреслити, що хрещення також відіграло велику роль для Київської Русі, як держави. Київська Русь почала підтримувати тісні стосунки з багатьма країнами Європи і була визнана у Європейському суспільстві державою.