15. Причини загибелі давньоруської держави. Роль навали монголів.

Одним з негативних наслідків феодальної роздробленості стала втрата державної єдності, ослаблення держави та зниження обороноздатності країни. Наслідком цього стало захоплення Київської Русі монголо-татарами. Можна зробити висновок, що Припинення існування Давньоруської держави було прискорено монголо-татарською навалою

Питання про роль татаро-монгольського нашестя та золотоординського іга в східнослов’янській історії – одне із найбільш складних та дискусійних. Одні вчені вважають, що ярма взагалі не було, а був союз Русі з Ордою (Л.Гумільов), інші вказують на руйнівні наслідки золотоординського іга, яке зумовило подальше відставання руських земель від країн Західної Європи (Б.Рибаков, П.Толочко). Термін «монголо-татари» є достатньо умовним. Монголи, чия держава утворилася наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст., були організаторами експансії на захід,

військовою елітою, що вела за собою інші народи. Татари – це один з підкорених монголами народів, чия назва у середньовічних джерелах стала збірною для визначення всіх кочовиківзавойовників.

Перша битва монголо-татарських військ з руськими дружинами відбулася 31 травня 1223 р. на річці Калці, де половецькі та союзні їм російські дружини були розбиті військами Темучіна (Чингісхана). Загинуло шість князів та 9/10 руських воїнів.

Нова хвиля монголо-татарського нашестя розпочалася у 1237 р. , колина руських рубежах з’явилося військо онука Чингісхана – Батия.21 грудня 1237 р., на сьомий день облоги, Батий здобув Рязань, через місяць, у січні 1238 р., після п’ятиденного штурму впала Москва, 7 лютого стінобитні тарани розбили мури ВолодимиранаКлязьмі, тодішньої столиці Володимиро-Суздальського князівства. Замалим не дійшовши до Новгорода, Батий повернув на південь і, простуючи вздовж східних меж Смоленської та Чернігівської земель, спустився в Половецький степ між Доном і Волгою, де розбив тутешнього хана Котяна.

Через рік, навесні 1239 р., наступ на Русь було поновлено. На цей раз надійшла черга київських околиць: у березні впав Переяслав, у жовтні – Чернігів та низка менших міст, розташованих побіч Десни і Сейму. Ще через рік, у листопаді 1240 р., монгольська армія підступила до Києва. 6 грудня 1240 р. Київ був здобутий. Останні захисники замкнулися в Десятинній церкві і навіть пробували прокопати підземний хіддо Дніпрових круч, однак під ударами монгольських таранів стіни храму обвалилися, поховавши під собою людей.

Зпід розграбованого Києва головні сили Батия, змітаючи все на своєму шляху, рушили на Волинь і Галичину. Навесні 1241 р. одна частина війська під командуванням темника Бурундая перейшла кордони Польщі, завдавши поразки сандомирському та краківському князям, розорила Люблін, Сандомир, Краків та інші міста, а друга, керована самим Батиєм, попрямувала через Карпати в Угорщину. Король Бела ІV був розгромлений, тож кіннота Батия, не зазнавши жодної поразки і смерчем пройшовши по території Словаччини, Чехії та Угорщини, навесні 1242 р. вийшла до Адріатичного узбережжя, де почала штурмувати тутешні міста.

Своїми мужністю і героїчним опором слов'яни не тільки зупинили монголо-татарську орду, перетнувши їй шлях на Захід, а й змусили її повернути 1242 р. назад у пониззя Волги, в місця заснування Золотої Орди. З цього часу Давньоруська держава припиняє своє існування, і на Русі на 238 років встановлюється іноземне іго.

Наслідки завойовницьких походів монголів для слов’янських земель:

1. Руйнація та падіння ролі міст. Із 74 руських міст ХІІ – ХІІІ ст. 49 були розорені, 14 вже не піднялися із руїн, а ще 15 перетворилися на села.

2. Занепад ремесла і торгівлі.

3. Демографічні втрати.

4. Зникнення значної частини феодальної еліти.

Монгольське завоювання помітно вплинуло на історичний розвиток східних слов’ян, якісно змінило характер державних структур, наклало значний відбиток на ментальності народу:

1. Переміщення і своєрідне роздвоєння центру суспільного життя східних слов’ян.

2. Консервація та поглиблення феодальної роздробленості.

3. Поступове витіснення у стосунках між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження системи підданства.

4. Руські землі опинилися під владою різних держав.