9.Розкрийте сутність факторів виробництва. Виробнича функція. Еволюція теорії факторів виробництва в історії економічної думки.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Робоча сила – це здібність людини до праці, сукупність її фізичних та моральних сил, які використовуються в процесі виробництва споживчих вартостей. Функцією робочої сили є праця.

Капітал - це змістовна абстракція. В сучасній західній економічній науці капітал трактується як блага тривалого користування, створені людьми для виробництва інших товарів та послуг.

Людський капітал – сформований у результаті інвестицій і накопичених людиною певних запасів знань.

Праця – фізична та інтелектуальна діяльність людини спрямована на виробництво економічних благ і надання послуг.

Наука – специфічна форма людської діяльності спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Інформація – система збирання і обробки та систематизації знань людини з метою використання їх у пізніх сферах насамперед в економічній.

Підприємницькі здібності – специфічний, особливий фактор виробництва, що відображає діяльність підприємця стосовно поєднання та ефективного використання всіх ін. факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

Земля – лісові і водні ресурси, корисні копалини та інші природні багатства.

Виробнича функція, яка відбиває кількісну залежність між отриманим обсягом виробництва і використовуваними факторами виробництва . Перший варіант цієї функції був розроблений американським економістом П. Дугласом разом з математиком І Коббом в якій розглядається залежність обсягів виробництва лише від факторів –К. і праці, абстрагуючись від інших. Ця функція може бути виражена наступною формулою:

, де Q – обсяг виробництва; K – капітал; L – праця.

Це статистична модель, вона не відбиває змін, що відбуваються у сфері виробництва в часі, у той час технічний прогрес, удосконалення організації праці й виробництва, якісні зміни у сфері використання робочої сили, підприємницької діяльності та ін.

Еволюція теорії факторів виробництва в історії економічної думки.

Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій.

Теорія факторів виробництва виникла ще в першій половині XIX ст. В економічній теорії існують різні підходи до класифікації факторів виробництва.

Ф. Кене вважав найважливішим фактором виробництва землю і характеризував її як "матір усього багатства", а труд називав "батьком багатства". Ж.-Б. Сей факторами виробництва вважав працю, капітал і землю.

У XX ст. Дж. Кларк до факторів виробництва запропонував віднести підприємницькі здібності, тобто особливі організаційні та управлінські здібності людей, які дають їм змогу якнайкраще розв'язувати питання щодо використання обмежених ресурсів як факторів виробництва.

Марксистська політекономія розрізняє фактори виробництва і джерела вартості. Єдиним джерелом вартості вважається праця; а засоби виробництва — це джерела споживної вартості. Робочу силу при цьому вважають особистим фактором, який також бере участь у створенні споживної вартості. Речові фактори виробництва ще називають природними, об'єктивними, а робочу силу — суб'єктивним фактором.